Теночек инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, плоскі, зі скошеними краями таблетки з гравіруванням “ТС” на одному боці і лінією розламу на іншому;

склад: 1 таблетка містить атенололу – 50 мг, амлодипіну – 5 мг;

допоміжні речовини: крохмаль, крохмаль висушений, кальцію фосфат двоосновний безводний, целюлоза мікрокристалічна, повідон, натрію крохмальгліколят, вода очищена, тальк очищений, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Бета-адренорецептори в комбінації з іншими гіпотензивними препаратами. Код АТС С07С F.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Теночек – гіпотензивний комбінований препарат, до складу якого входять амлодипін – блокатор кальцієвих каналів та атенолол – b₁-адреноблокатор.

Антиангінальний та антигіпертензивний ефекти амлодипіну зумовлені прямою дією на гладенькі м’язи судин, що призводить до зменшення загального периферичного опору судин та артеріального тиску. Внаслідок цього відбувається зниження потреби міокарда в кисні та споживанні енергії серцевим м’язом. З іншого боку, амлодипін, вірогідно, спричиняє розширення коронарних артерій крупного калібру та коронарних артеріол як інтактних, так і ішимізованих ділянок міокарда. У такий спосіб забезпечується надходження кисню до міокарда при спазмах коронарних артерій.

Атенолол діє переважно на b₁-адренорецептори серця. Не виявляє внутрішньої симпатоміметичної та мембраностабілізуючої дії. Спричиняє антигіпертензивну дію. Виявляє антиангінальну та антиаритмічну дію, механізм якої пов’язаний з уповільненням ЧСС та зменшенням скоротливості міокарда, наслідком чого є зниження потреби міокарда в кисні, внаслідок чого зменшується кількість нападів стенокардії.

Комбінація атенололу та амлодипіну виявляє виразніший гіпотензивний ефект, ніж монотерапія із застосуванням кожного окремого компонента.

Фармакокінетика. Не вивчалася.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія, хронічна ішемічна хвороба серця, (стабільна стенокардія).

Спосіб застосування та дози. Дози встановлюють індивідуально. Препарат приймають внутрішньо 1 раз на добу незалежно від приймання їжі.

Дорослим призначають: при гіпертензії - 1 таблетка на добу, при стенокардії – 1 таблетка на добу.

Побічна дія. Зазвичай препарат переноситься добре, але іноді спостерігаються побічні ефекти: головний біль, запаморочення, відчуття втоми, сонливість, серцебиття, периферичні набряки, диспепсичні розлади, м’язові судоми, гіперплазія ясен. Зрідка – алергічні реакції у вигляді висипань на шкірі.

Можливі брадикардія, порушення AV-провідності, артеріальна гіпотензія, відчуття сухості у роті, загострення псоріазу, недовготривала м’язова слабкість, судоми литкових м’язів, парестезії, похолодання кінцівок, пітливість, запаморочення, порушення сну, депресії, галюцинації, кон’юнктивіт, зниження толерантності до глюкози у хворих на цукровий діабет, бронхоспазми, зниження потенції.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Гіпотензія, серцева недостатність, AV-блокада ІІ – ІІІ ступенів , синоатріальна блокада, синдром слабкості синусового вузла, інфаркт міокарда з артеріальною гіпотензією, брадикардія, кардіогенний шок, ацидоз; тяжкі захворювання печінки і нирок, синдром Рейно, алергічні реакції, псоріаз; хворі на цукровий діабет; вагітність і період лактації. Діти до 18 років.

Передозування. Головним клінічним симптомом передозування є зниження артеріального тиску; можуть спостерігатися запаморочення, брадикардія, нерегулярний пульс, бронхоспазм, ціаноз пальців верхніх і нижніх кінцівок.

Лікування. Промивання шлунка, контроль за об’ємом циркулюючої крові та діурезом. Для відновлення тонусу судин та підвищення артеріального тиску можливе введення судинозвужувальних засобів, для вилучення блокади кальцієвих каналів можливе введення препаратів кальцію внутрішньовенно. При вираженій брадикардії призначають атропін; при тяжкій артеріальній гіпотензії - добутамін або допамін; агоністи b₂-адренорецепторів (при бронхоспазмі), за необходності встановлюють тимчасовий водій ритму серця.

Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування. З обережністю призначати хворим з вираженим аортальним стенозом, серцевою недостатністю, порушеннями функції печінки і нирок.

Пацієнтам, хворим на цукровий діабет та з гіперфункцією щитоподібної залози слід призначати з обережністю, оскільки це може маскувати тахікардію, спричинену гіпоглікемією або тиреотоксикозом.

У разі проявляння у хворих похилого віку наростаючої брадикардії (менше 50 уд./хв.), гіпотензії (систолічний артеріальний тиск нижче 100 мм рт.ст.), AV-блокади, бронхоспазму, шлуночкових аритмій, тяжких порушень функції печінки і нирок необхідно зменшити дозу або припинити лікування. Терапію слід припиняти поступово, зменшуючи дозу протягом 10 - 14 днів.

Пацієнти з ішемічною хворобою серця у період відміни препарату повинні перебувати під ретельним наглядом лікаря.

З обережністю призначати під час роботи водіям транспортних засобів і людям, професія яких пов’язана з підвищеною концентрацією уваги.

Під час терапії рекомендується запобігати вживанню алкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Атенолол. Антиаритмічні і наркозні засоби посилюють кардіодепресивну дію (підвищується ризик розвитку брадикардії, аритмії, гіпотензії, серцевої недостатності). Резерпін, альфа-метилдопа, клонідин, гуанфацин, серцеві глікозиди потенціюють негативний хроно-, дромо- і батмотропний ефект, інсулін та інші протидіабетичні засоби – гіпоглікемію. Нестероїдні протизапальні засоби, естрогени, симпатоміметики, ксантини послаблюють гіпотензивний ефект, збільшують –симпатолітики, нітрогліцерин, апресин, антациди – уповільнюють всмоктування. Циметидин гальмує метаболізм. Пролонгує дію антидеполяційний ефект кумаринів. Тритетрациклічні антидепресанти, нейролептики, седативні, снодійні засоби і алкоголь потенціюють пригнічення ЦНС. Несумісний з інгібіторами МАО.

Амлодипін. Сумісний з основними групами антигіпертензивних засобів (діуретики, інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори), нітратами і гіпоглікемічними препаратами. Засоби для інгаляційного наркозу (похідні вуглеводів), аміодарон, хінідин та інші антагоністи кальцію (можуть посилити дію).

Нестероїдні протизапальні засоби також не зменшують достовірно гіпотензивний ефект амлодипіну.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки.