Эритромицин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна і хімічна назви : Erythromycinum, [3R-(3R^'. 4S^', 5S^', 6R^', 7R^', 9R^', 11R, 12R^', 13S^', 14R^')]-4[(2,6-Дидезоксі-3-С-метил-3-О-метил- альфа-L-рибо-гексапіранозил)окси]-14-етил-7,12,13-тригідрокси-3,5,7,9,11,13-гексаметил-6-[(3,4,6-тридезокси-3-(диметила-міно)-бета-Д-ксило-гексопіранозил)окси]-оксицикло-тетрадекан-2,10-діон.;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки двоопуклі, вкриті оболонкою, кишково-розчинні, від світло-жовтого до жовтого кольору, зі злегка оранжевим відтінком, на розламі видно два шари;

склад: 1 таблетка містить еритроміцину– 0,1 г ;

допоміжні речовини:крохмаль картопляний, полівінілпіролідон низькомолекулярний, твін – 80, кальцію стеарат або кислота стеаринова, ацетилфталилцелюлоза, титана діоксид, тропеолін О, олія касторова, масло вазелінове.

Форма випуску. Таблетки , вкриті оболонкою, кишковорозчинні.

Фармакотерапевтична група . Антибактеріальні засоби для системного застосування. Код АТС J01F A01

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Антибіотик групи макролідів. Препарату притаманна бактеріо-статична дія, головним чином по відношенню до грампозитивних бактерій (стафіло-коки, стрептококи, пневмококи, клостридії). Активний по відношенню до Mycoplasma pneumophila, Bordetella pertussis, Legionella pneumophila, деяких штамів Haemophilus influenzae, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae та деяких грамнегативних мікроорганізмів (гонококи, гемофільна та коклюшна палички, бруцели), хламідії, спірохети, рикетсії. Стійкі до єритроміцину грамнегативні палички: кишечна, синьо-гнійна, а також шигели та сальмонели.

Фармакокінетика. Еритроміцин всмоктується в травному шляху, швидкість всмокту-вання залежить від індивідуальних особливостей організму. Маскимальна концент-рація у крові звичайно відмічається через 2 години після прийому внутрішньо. Період напіввиведення близько 1-1,5 год. Антибіотик накопичується в терапевтичній концентрації в багатьох тканинах та органах організму; не виявляється в спинно-мозковій рідині. Еритроміцин проникає крізь плацентарний бар’єр і в грудне молоко. Значна частина еритроміцину виводиться з жовччю і тільки близько 5-15 % -в незмінному вигляді з сечею.

Показания для застосування.

Препарат застосовують для дорослих та дітей старше трьох років в лікуванні стрептококових і стафілококових інфекцій, особливо у хворих з протипоказаннями до застосування пеніцилінів; інфекцій, викликаних мікоплазмами(переважно з легким перебігом); хламідіозу, сифілісу у хворих з підвищеною чутливістю до препаратів пеніцилінового ряду; інфекційно-запалювальних захворювань, викликаних чутливими до єритроміцину мікроорганізмами, в тому числі пневмонії, бронхоектатичній хворобі, бешиховому запаленні, маститі, гнійному отиті.

Спосіб застосування та дози. Еритроміцин призначають внутрішньо, дозу встановлюють індивідуально з урахуванням тяжкості інфекції і чутливості збудника. Перша доза для дорослих складає 0.40-0.60г., в подальшому 0,20-0,40 г через кожні 4-6 год за 1-1.5 години до прийому їжі або 2-3 години після. При тяжких інфекціях призначають 2-3 г на добу в 4-5 прийомів через рівні проміжки часу.

Дітям у віці від 3-х до 14 років препарат призначають в добовій дозі 20 – 40 мг/кг за 4-5 прийомів через рівні проміжки часу. Дітям у віці понад 14 років препарат призначають в дозі для дорослих. Курс лікування 5-14 днів, після зникнення симптомів захворювання препарат призначають ще протягом 2-х днів.У випадку стрептококових інфекцій у дітей, сенсибілізованих до пеніциліну, еритроміцин слід приймати не менше 10 днів.

Побічна дія. Препарат звичайно добре переноситься, відносно рідко можуть з’являтися нудота, блювання, пронос, біль в ділянці живота, жовтяниця, порушення функції печінки (звичайно зворотнє, яке повністю зникає після відміни еритроміцину). В окремих випадках при підвищеній чутливості виникають шкірні алергічні реакції та можливий розвиток псевдомембранозного коліту, спричиненого резистентними шта-мами Clostridium difficile.

Протипоказання. Підвищена чутливість до еритроміцину, тяжкі порушення функції печінки.

Передозування. Підсилення симптомів побічної дії. Препарат відмінити. Терапія симптоматична.

Особливості застосування. При лікуванні еритроміцином можливий швидкий розвиток стійкості мікроорганізмів до антибіотика, яка до того ж має перехресний характер у відношенні інших антибітиків - макролідів. Дітям у віці до 3-х років препарат призна-чати не рекомендується. Необхідно дотримуватися обережності при призначенні пре-парату в періоди вагітності та лактації. Еритроміцин не можна запивати молоком та молочними продуктами.

 Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Еритроміцин підвищує концентрацію в плазмі крові теофіліну, карбамазепіну, підсилюючи їх токсичний еффект. Дія препара-ту підсилюється в поєднанні з сульфаніламідами, тетрациклінами, стрептоміцином. Препарати, які підвищують кислотність шлункового соку, та кислі напої інактивують еритроміцин.

Умови і термін зберігання. Препарат зберігають в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 15 ⁰С до 25 ⁰С. Термін придатності - 2 роки .