Блефарит (Blepharitis) – запалення країв повіки інфекційної або запальної природи. Найчастішою причиною блефариту є інфікування стрептококом золотистим, себорея та дисфункція мейбомієвих залоз. Хворі скаржаться на почервоніння та свербіж країв повік.
Стафілококовий блефарит – типовими клінічними ознаками є щільні крихкі фібринові лусочки або тверді кірочки, які оточують окремі вії на передньому краю повік, при видаленні яких можна бачити маленькі виразки. Можна також бачити гіперемію переднього та заднього країв повік, білі вії (поліоз), випадіння вій та трихіаз.
Себорейний блефарит – на передньому краю повіки та на віях є різна кількість жирних і масних кірочок, хронічне почервоніння повік.
Дисфункція мейбомієвих сальних залоз проявляється симптомами запалення заднього краю повіки – гіперемією повік та кон’юнктиви, нечітким зором й рецидивуючим халазіоном, задні краї повік нерівні та мають виражену сіточку судин у вигляді «слідів мітли», які простягаються від заднього до переднього краю повіки.
Перший рівень – сімейний лікар.
Другий рівень – офтальмолог поліклініки.
Щодня старанне очищення повік (туалет) від лусочок та кірочок ватним тампоном.
Після очищення краї повік треба осушити та накласти на них мазь з активним антибіотиком проти золотистого стафілококу. Після ліквідації інфекції мазь накладають на краї повік 1-2 рази на тиждень.
Покращення стану країв повік.
Хворих з дисфункцією мейбомієвих залоз слід попередити, що вони цілком вилікуватись не зможуть.
3-4 тижні.
Суттєве зменшення запального процесу, косметичний ефект.
При важкому перебігу хвороби та неадекватної терапії можливе розвинення кератиту.
Залежно від консультації гастроентеролога або ендокринолога.
Подальші рекомендації: за необхідності обстежити через 3-4 тижні. Слід постійно дотримуватись проведення туалету повік. Хворий працездатний.