Спазган инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі, зі скошеними краями таблетки білого або жовтуватого кольору, з розподільчою рискою з одного боку та логотипом – з іншого;

склад: 1 таблетка містить метамізолу натрію 500 мг, пітофенону гідрохлориду 5 мг, фенпіверинію броміду 0,1 мг;

допоміжні речовини: лактоза, полівілпіролідон, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Спазмолітичні засоби в комбінації з аналгетиками.

Код АТС А03D А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Комбінований препарат, що має у своєму складі аналгетичні та спазмолітичні компоненти.

До складу препарату входять три діючі інгредієнти: ненаркотичний аналгетик - метамізол натрію, міотропний спазмолітичний засіб пітофенону гідрохлорид та холіноблокуючий засіб фенпіверинію бромід.

Метамізол має виражену аналгетичну та жарознижуючу дії у комбінації з менш чіткою протизапальною та спазмолітичною активністю. Його ефекти є результатом пригнічення синтезу простагландинів та ендогенних алгогенів, підвищення порогу збудливості в таламусі і проведення больових екстеро- і інтероцептивних імпульсів у ЦНС, а також він впливає на гіпоталамус і формування ендогенних пірогенів.

Фенпівериній має помірну гангліоблокуючу та парасимпатичну дії, зменшує тонус і моторику гладкої мускулатури шлунка, кишок, жовчних і сечовивідних шляхів.

Пітофенон виявляє папавериноподібну дію на судинну й позасудинну гладку мускулатуру з вираженим спазмолітичним характером.

Фармакокінетика. Не вивчалась.

Показання для застосування. Симптоматичне лікування слабко та помірно вираженого больового синдрому при спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів: сечокам’яна хвороба та запальні захворювання сечовивідних шляхів, перебіг яких супроводжується болем та дезурійними розладами; шлункові та кишкові коліки, жовчокам’яна хвороба, дискінезії жовчних шляхів; дисменорея.

За необхідності препарат можна застосовувати для зниження підвищеної температури тіла при застуді та інфекційно-запальних явищах.

Спосіб застосування та дози. Таблетки застосовують внутрішньо після їди, запиваючи водою. Рекомендовані добові дози: для дітей 12 років – по Ѕ таблетки 2 - 3 рази на день; максимальна добова доза – 2 таблетки; для дітей 13 - 15 років – по 1 таблетці 2 - 3 рази на день; максимальна добова доза – 3 таблетки; для дорослих і дітей старше 15 років – по 1 - 2 таблетки 2 - 3 рази на день; максимальна добова доза – 6 таблеток.

Тривалість застосування – не більше 3 днів.

Інші режими дозування можливі тільки якщо вони зумовлені особливістю перебігу захворювання.

Побічна дія. У терапевтичних дозах препарат зазвичай добре переноситься.

Алергічна реакція: кропив’янка, шкірні висипання, свербіж; рідко – бронхоспазм, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок.

Травна система: дискомфорт, сухість у роті, запор, загострення гастриту та виразкової хвороби шлунка.

Серцево-судинна система: зниження кров’яного тиску, тахікардія, порушення серцевого ритму.

Порушення кровотворення: агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія.

Центральна нервова система: запаморочення, порушення зору.

Видільна система: затримка сечі, розвиток гострої ниркової недостатності та інтерстиціальний нефрит.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату. Шлунково-кишкова непрохідність та мегаколон; атонія жовчного або сечового міхура; тяжкі порушення функції нирок та печінки; гематологічні захворювання (агранулоцитоз та лейкопенія); дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази; порфірія печінки; закритокутова глаукома.

Вагітність і лактація. Діти до 12 років;

Передозування.

Симптоми. При передозуванні переважають симптоми інтоксикації метамізолом у комбінації з холінолітичними ефектами. Частіше за все спостерігається токсико-алергічний синдром, симптоми ураження функцій кровотворення, шлунково-кишкові розлади, в тяжких випадках – симптоми ураження мозку.

Лікування. При підозрі на передозування необхідно негайно припинити застосування препарату і вжити заходів до його якнайшвидшого виведення з організму (викликати блювання, зробити промивання шлунка, збільшити виділення сечі). Застосовують симптоматичні засоби. Специфічного антидоту не існує.

Особливості застосування. Препарат з обережністю застосовують при порушенні функції нирок та/або печінки, при захворюваннях шлунка, при хронічному бронхіті та бронхоспазмі, при порушеннях ритму серцевої діяльності, ішемічній хворобі серця (особливо при гострому інфаркті міокарда), хронічній застійній серцевій недостатності, за наявності даних про гіперчутливість до нестероїдних протизапальних засобів та/або ненаркотичних аналгетиків або інших проявів алергії (алергічний риніт, бронхіальна астма).

Якщо Спазган застосовувався за призначенням лікаря триваліше рекомендованого 3-денного терміну (більше тижня), необхідно перевірити стан периферичної крові та функції печінки.

Препарат може вплинути на психофізичний стан пацієнтів при одночасному застосоуванні з алкоголем та медикаментами, які пригнічують ЦНС.

Щоб попередити ризик передозування, необхідно уважно перевіряти вміст метамізолу в інших лікарських засобах, які призначаються одночасно зі Спазганом.

Дуже обережними мають бути водії та особи, які працюють зі складними механізмами. При тривалому застосуванні препарату його холінолітичний ефект може призвести до запаморочення або порушення акомодації.

Метаболіти метамізолу натрію можуть змінити колір сечі на червоний, що не має значення для клініки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Спазгану з іншими ненаркотичними аналгетиками може призвести до взаємного посилення токсичної дії. Трициклічні антидепресанти, протизапальні засоби для внутрішнього приймання, алопуринол порушують метаболізм метамізолу натрію в печінці та підвищують його токсичність. Барбітурати, фенілбутазон та інші індуктори мікросомальних ферментів печінки послаблюють дію метамізолу натрію. Одночасне застосування з сандимуном, циклоспорином знижує рівень останнього в крові. Седативні засоби і транквілізатори посилюють знеболювальну дію Спазгану.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки.