Тиклид ^® инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: ticlopidine; 5-(2-хлоробензил)-4,5,6,7,-тетрагідротіено[3,2-з]-піридину гідрохлорид;

основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі, круглі, двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою;

склад: 1 таблетка містить тиклопідину гідрохлориду 250 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, полівідон, кислота лимонна безводна, крохмаль кукурудзяний, магнію стеарат, кислота стеаринова, Опадри білий.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Код АТС В01АС05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Тиклопідин викликає залежне від дози інгібування агрегації тромбоцитів і вивільнення тромбоцитарних факторів, а також подовження часу кровотечі. Препарат не має значної активності in vitro, а тільки in vivo, однак немає даних про наявність активних метаболітів у системі кровообігу.

Тиклопідин впливає на агрегацію тромбоцитів шляхом пригнічення АДФ-залежного зв’язування фібриногену з мембраною тромбоцитів. На відміну від аспірину, він не впливає на інгібування ціклооксигенази. Циклічна АМФ тромбоцитів, імовірно, не відіграє ролі в цьому механізмі дії.

Час кровотечі при тиску в манжетці 40 мм рт. ст., що вимірюється методом Іви, подовжується більше ніж у два рази порівнянно з початковим значенням. Подовження часу кровотечі без додаткового тиску менше виражено.

Після відміни препарату в більшості хворих час кровотечі та інші функції тромбоцитів повертаються до нормальних показників протягом одного тижня.

Пригнічення агрегації тромбоцитів настає протягом двох днів від початку застосування тиклопідину в дозі 250 мг двічі на добу. Максимальний ефект досягається на 5-8-й день лікування при прийомі 250 мг препарату два рази на добу.

У терапевтичній дозі тиклопідин пригнічує АДФ-індуковану (2,5 мкмоль/л) агрегацію тромбоцитів на 50-70%. Більш низькі дози спричиняють менше пригнічення агрегації тромбоцитів.

Вплив тиклопідину на ризик виникнення судинних ускладнень вивчався в декількох сліпих, контрольованих клінічних дослідженнях. Дані клінічних досліджень показали, що тиклопідин вірогідно знижує ризик летального і нелетального ішемічного інсульту та загальної смертності.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо 250 мг тиклопідину спостерігається швидка абсорбція, з досягненням максимального рівня в плазмі через 2 години після прийому. Абсорбція практично повна. Застосування тиклопідину після їди поліпшує його біодоступність.

Стійкий рівень препарату в плазмі спостерігається після 7-10 днів прийому по 250 мг двічі на добу. Середній період напіввиведення тиклопідину при стійкому рівні становить приблизно 30-50 годин. Однак пригнічення агрегації тромбоцитів не залежить від рівня концентрації препарату в плазмі.

Тиклопідин метаболізується в печінці. Після прийому внутрішньо препарату, міченого радіоактивним ізотопом, 50 - 60% його було виявлено в сечі, 23-30% – в калі.

Хворі похилого віку. Фармакологічна та терапевтична активність препарату при застосуванні 500 мг на добу не залежить від віку.

Показання для застосування. Зниження ризику виникнення первинного або повторного інсульту; минуще порушення мозкового кровообігу, включаючи монокулярну сліпоту; профілактика ішемічних ускладнень у хворих з хронічним атеросклеротичним ураженням коронарних артерій, артерій нижніх кінцівок (переміжна кульгавість); профілактика тромбозів, спричинених оперативним втручанням з екстракорпоральним кровообігом або хронічним гемодіалізом, оклюзії коронарних стентів.

Спосіб застосування та дози. Тиклид® приймають внутрішньо, під час їди. Звичайна доза для дорослих становить 2 таблетки на добу, максимальна добова доза - 500 мг. Термін лікування визначає лікар.

Побічна дія.

Гематологічна. У двох клінічних дослідженнях, проведених за участі 2048 хворих з минущим порушенням мозкового кровообігу, які отримували лікування Тиклидом®, було зареєстровано 2,4% випадку нейтропенії, у тому числі в 0,8% хворих спостерігалася тяжка нейтропенія (<450 нейтрофілів/мм3). Летальний кінець спостерігався приблизно у 0,02% випадку.

Нейтропенія або агранулоцитоз (<300 нейтрофілів/мм3) в основному спостерігалися протягом перших трьох місяців лікування Тиклидом®, і вони звичайно не супроводжувалися ознаками інфекції або іншими клінічними симптомами. Тому необхідно регулярне проведення аналізу крові. У таких випадках у кістковому мозку звичайно спостерігається зменшення мієлоїдних попередників.

В окремих випадках спостерігалися аплазія кісткового мозку, панцитопенія та тромбоцитопения, як ізольована, так і сполучена з гемолітичною анемією.

Дуже рідко спостерігався тромбоцитопенічний акроангіотромбоз із тромбоцитопенією, гемолітичною анемією, неврологічними порушеннями, дисфункцією нирок і високою температурою (див. “Особливості застосування”).

Геморагічна. Можуть спостерігатися геморагічні ускладнення різного ступеня тяжкості. Вони можуть продовжуватися майже 10 днів після відміни препарату та призводити до післяоперативних кровотеч (див. “Особливості застосування”).

Шлунково-кишкова. Можуть спостерігатися шлунково-кишкові розлади: пронос (найбільш часто) та блювання. Ці розлади звичайно минають протягом 1 - 2 тижнів. Якщо ці явища мають тяжкий та постійний характер, лікування слід припинити.

Дуже рідко може спостерігатися тяжкий пронос з колітом (включаючи лімфоцитарний коліт).

Алергічна. Можуть спостерігатися висипання на шкірі: макулопапульозні або кропив’янка, які часто супроводжуються свербежем. в основному ці явища спостерігаються протягом перших декількох тижнів лікування Тиклидом® Після відміни препарату висипання на шкірі зникають протягом декількох днів. Висипання на шкірі можуть бути генералізованими. У поодиноких випадках може спостерігатися поліморфна еритема.

Імунологічні реакції. Дуже рідко можуть спостерігатися анафілаксія, ангіоневротичний набряк, артралгія, васкуліт, вовчак, алергічні нефропатія та пневмопатія.

В окремих випадках може спостерігатися значне підвищення температури тіла.

Печінкова. В окремих випадках протягом перших місяців лікування може спостерігатися цитолітичний і холестатичний гепатит. Після відміни препарату перебіг хвороби має сприятливий прогноз. Однак дуже рідко може статися летальний кінець.

Зміна лабораторних показників.

Печінкові. Може спостерігатися ізольоване або одночасне підвищення рівня лужної фосфатази та трансамінази, а також підвищення рівня білірубіну протягом перших 4-ьох місяців лікування.

Рівень ліпідів крові. Протягом 1-4 місяців лікування Тиклидом® може спостерігатися підвищення рівня HDL-C, LDL-C, VLDL-C і тригліцеридів у сироватці на 8-10%. Співвідношення субфракцій ліпопротеїнів (особливо HDL і LDL) залишається незміненим. Дані клінічних експериментів показали, що цей ефект не залежить від віку, статі, вживання алкоголю або захворювання на цукровий діабет і не підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Протипоказання. Діти до 14 років. Реакція підвищеної чутливості до Тиклиду® в анамнезі. Геморагічний діатез. Активна фаза виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки, гостра фаза геморагічного цереброваскулярного інсульту. Захворювання крові, що призводять до подовження часу кровотечі. Лейкопенія, тромбоцитопенія або агранулоцитоз в анамнезі.

Передозування. Даних щодо передозування у людини немає, можливо значне посилення побічних ефектів. При передозуванні необхідний ретельний контроль стану хворого (особливо тривалості кровотечі); рекомендується викликати блювання, промити шлунок і застосовувати симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Причинами тяжких гематологічних і геморагічних побічних ефектів, іноді з летальним кінцем (див. “Побічна дія”), можуть бути

 невідповідний контроль, спізнілий діагноз і неадекватне терапевтичне втручання при виникненні побічних явищ;

 одночасне застосування Тиклиду® з антикоагулянтами або антитромбоцитарними препаратами, такими як аспірин, і нестероїдними протизапальними препаратами.

Необхідно суворо дотримуватися показань для застосування, застережних заходів і зважати на протипоказання, зазначені у даній Інструкції.

Гематологічний контроль. До початку лікування необхідно провести аналіз крові з підрахунком тромбоцитів і інших елементів крові. Аналіз крові треба повторювати кожні два тижні протягом перших трьох місяців лікування Тиклидом®. Якщо лікування довелося відмінити протягом перших трьох місяців, через 15 днів після відміни лікування необхідно провести підрахунок кількості поліядерних нейтрофілів і тромбоцитів.

У випадку нейтропенії (<1 500 нейтрофілів/мм3) або тромбоцитопенії (<100 000 тромбоцитів/мм3) лікування слід перервати, а контрольні аналізи крові з підрахунком тромбоцитів і інших елементів крові проводити до отримання нормальних показників.

Клінічний контроль. Слід поінформувати хворого, який застосовує Тиклид®, що при підвищенні температури, болю в горлі, укриванні виразками порожнини рота, при тривалих або незвичних кровотечах, появі синців, пурпури, темного або світлого калу, жовтухи, темної сечі необхідно припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря.

Клінічний діагноз тромбоцитопенічного акроангіотромбозу (хвороба Мошковіча, ТАТ) характеризується наявністю тромбоцитопенії, гемолітичної анемії, неврологічних симптомів, дисфункції нирок і високої температури. Захворювання може розпочатися раптово, у більшості випадків воно спостерігалося в перші 8 тижнів від початку лікування Тиклидом®. У зв’язку з ризиком летального кінця при підозрі на тромбоцитопенічний акроангіотромбоз необхідно скликати консиліум. Плазмаферез поліпшує прогнозування захворювання.

Тиклид® слід застосовувати з обережністю при лікуванні хворих з порушеною функцією печінки, а у випадку розвитку гепатиту або жовтухи лікування препаратом необхідно припинити та провести аналіз функції печінки.

У разі виникнення тяжкої діареї лікування слід припинити.

Гемостаз. Тиклид® необхідно з обережністю призначати хворим з підвищеним ризиком кровотечі (див. “Взаємодія з іншими лікарськими засобами”).

Перед хірургічним втручанням лікування Тиклидом® слід припинити якомога раніше, але не пізніше ніж за десять днів до операції. За необхідності проведення термінової хірургічної операції для зменшення ризику кровотечі можна застосовувати три методи, одночасно або окремо: введення 0,5-1,0 мг/кг метилпреднізолону внутрішньовенно; введення 0,2-0,4 мкг/кг десмопресину або трансфузію тромбоцитів.

Вплив на здатність керувати автомобілем і виконувати роботи, що потребують підвищеної уваги. Не впливає.

Вагітність і лактація. Безпека застосування Тиклиду® для лікування вагітних не встановлена. Препарат єкскретується в грудне молоко. Якщо немає абсолютних показань, Тиклид® не слід призначати вагітним або жінкам, які годують груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Препарати, які підвищують ризик виникнення кровотечі при одночасному застосуванні з Тиклидом®: нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), аспірин, клопідогрель, тирофібан, ептифібатид, абциксимаб і ілопрост. Одночасне застосування декількох інгібіторів агрегації тромбоцитів, а також їх комбінація з гепарином, пероральними антикоагулянтами та тромболітиками може істотно збільшувати ризик виникнення кровотечі, тому слід регулярно проводити ретельний клінічний і біологічний контроль стану пацієнта.

Комбінації, застосування яких потребує особливої обережності.

Теофілін (основа та солі), імінофілін. При одночасному застосуванні з Тиклидом® можливо підвищення рівня теофіліну в плазмі, підвищується ризик його передозування (зниження повного плазмового кліренсу теофіліну). Слід проводити клінічний контроль стану пацієнта, визначення рівня теофіліну в плазмі. Дозу теофіліну слід змінювати під час лікування Тиклидом® і після його закінчення.

Фенітоїн, фосфенітоїн. Підвищення рівня фенітоїну в плазмі з ознаками його передозування (пригнічення метаболізму фенітоїну). Необхідно визначення концентрації фенітоїну в крові та клінічний контроль стану пацієнта.

Циклоспорин. Концентрація циклоспорину в крові знижується. Слід збільшити дозу циклоспорину та контролювати його концентрацію в крові. Після відміни Тиклиду® дозу циклоспорину слід зменшити.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі до 25°С. Термін придатності - 3 роки.