Симвахол инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: simvastatin; 1,2,3,7,8,8а-гексагідро-3,7-диметил-8-[2-(тетрагідро-4-окси-6-оксо-2Н-піран-2-іл) етил]-1-нафталеніловий ефір [1S –[1a,3a,7b,8b (2S*,4S*) 8ab]]-2,2-диметилбутанової кислоти;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки світло-рожевого кольору, вкриті оболонкою; двоопуклі, круглі;

склад: 1 таблетка містить 10 мг, 20 мг або 40 мг симвастатину;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний модифікований, кислота лимонна, кислота аскорбінова, бутилоксіанізол, магнію стеарат, лактоза;

склад оболонки: гіпромелоза, макрогол 6000, титану діоксид, тальк, заліза оксид жовтий, заліза оксид червоний.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Гіполіпідемічні засоби. Препарати, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів у сироватці крові. Інгібітори ГМГ КоА-редуктази.

Код АТС С10А А 01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Симвастатин – лікарський засіб, який знижує концентрацію загального холестерину в сироватці крові шляхом гальмування його синтезу в печінці. Симвастатин - фармакологічно неактивний лактон, який після перорального застосування перетворюється у печінці в активну форму. Активна форма симвастатину (бета-оксикислота) є своєрідним інгібітором 3-гідрокси-3-метилглутарил-коензиму А (ГМГ-КоA-редуктази) – ферменту, який каталізує ранній етап біосинтезу холестерину в печінці. Дія симвастатину полягає у зниженні концентрації загального холестерину, а також атерогенних ліпопротеїнів – ліпопротеїнів з низькою щільністю (ЛПНЩ) і ліпопротеїнів з дуже низькою щільністю (ЛПДНЩ).

Крім того, симвастатин помірно підвищує концентрацію ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) і помірно знижує концентрацію тригліцеридів.

Під час лікування симвастатином істотно знижується також концентрація аполіпопротеїнів В, які є білковою частиною ЛПНЩ. Симвастатин спричиняє не тільки зниження холестерину у фракції ЛПНЩ, але також зменшує кількість циркулюючих часток ЛПНЩ. Зниження концентрації холестерину під час лікування симвастатином починається приблизно через 2 тижні, максимальна ефективність досягається після 4 – 6 тижнів застосування препарату. Дія зберігається під час подальшого лікування, а припинення застосування препарату призводить до повернення попередньої концентрації холестерину.

Фармакокінетика. Прийнята їжа впливає на всмоктування симвастатину в периферичну циркуляцію. При застосуванні препарату натще, його концентрація в плазмі вища.

При первинному проходженні через печінку 95% симвастатину перетворюється на активну форму бета-оксикислоти. Концентрація препарату в системній циркуляції невисока і становить приблизно 5% прийнятої пероральної дози, у тому числі 95% зв’язується з білками плазми. Метаболізується системою печінкових ферментів за участю ізоензимів P450 з групи CYP3A4.

Період напіввиведення (Т½) для симвастатину – від 1,3 до 3 годин. Виводиться із організму переважно у формі активних метаболітів з жовчю і калом (понад 60%) і майже 16% через нирки з сечею.

Кумуляції симвастатину в організмі не спостерігається.

Показання для застосування.

- Ішемічна хвороба серця, яка супроводжується гіперхолестеринемією (для зменшення ризику раптової коронарної смерті і зменшення ризику розвитку інфаркту міокарда).

- Первинна гіперхолестеринемія (для зниження концентрації загального холестерину і холестерину у фракції ліпопротеїнів з низькою щільністю (ЛПНЩ), якщо дієта та інші методи лікування не дали задовільних результатів).

Спосіб застосування та дози. Симвахол застосовується тільки у дорослих. Препарат приймається внутрішньо, в одноразовій дозі - 1 раз на добу: ввечері, під час їжі.

Зміни дозування можна робити не раніше, як через 4 тижні після початку терапії попередньою дозою.

Ішемічна хвороба серця, що супроводжується гіперхолестеринемією

Початкова рекомендована доза - 20 мг на добу; якщо вона виявиться занадто низькою, її можна збільшити до максимальної - 40 мг на добу. У пацієнтів, яким необхідно помірно знизити концентрацію холестерину, лікування можна почати з дози 10 мг на добу.

Гіперхолестеринемія

Початкова рекомендована доза - 20 мг на добу; якщо вона виявиться занадто низькою, її можна збільшити до максимальної - 40 мг на добу. У пацієнтів, яким необхідно помірно знизити концентрацію холестерину, лікування можна почати з дози 10 мг на добу.

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатинину менше 30 мл/хв.) дози вищі за 10 мг на добу варто застосовувати з великою обережністю.

Якщо концентрація ЛПНЩ знизиться нижче 1,94 ммол/л, а концентрація загального холестерину нижче 3,6 ммол/л, варто знизити дозу симвастатину.

Пацієнтам, які одночасно приймають циклоспорин, нікотинову кислоту або фібрати, рекомендована добова доза не повинна перевищувати 10 мг у зв’язку з тим, що терапія зазначеними комбінаціями супроводжується підвищенням ризику розвитку міопатії і рабдоміолізу.

При одночасному застосуванні з аміодароном або верапамілом добова доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг.

Тривалість лікування визначається індивідуально, залежно від тяжкості та перебігу захворювання.

Побічна дія. Можливі біль у животі, запор, метеоризм, нудота, діарея, блювання; слабкість у м’язах, головний біль, порушення сну; рідше виникають запаморочення, свербіж, шкірні висипання, алопеція, судоми, болі у м’язах, панкреатит, парестезії, периферична нейропатія та анемія. Зрідка траплялися випадки міопатії, рабдоміолізу і гепатиту. Ще рідше спостерігалась гіперчутливість до препарату з такими симптомами: набряк Квінке, вовчакоподібний синдром, ревматична поліміалгія, васкуліт, тромбоцитопенія, еозинофілія, збільшення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), артрит і болі в суглобах, кропив’янка, світлобоязнь, пропасниця, почервоніння обличчя, задишка і загальна слабкість. У окремих пацієнтів можливі: депресія, поліморфна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, лейкопенія і пурпура.

Описані випадки значного підвищення активності печінкових амінотрансфераз у сироватці крові (понад 3-кратне перевищення показників верхньої межі норми, яке виникає приблизно у 1% пацієнтів). У такому випадку необхідно припинити лікування препаратом.

Після припинення приймання препарату рівні активності амінотрансфераз повільно повертаються до попередніх значень. Спостерігалось також підвищення активності лужної фосфатази і γ-глютамілтранспептидази. Описано підвищення активності креатинкінази (КК) у сироватці крові (більше 5-кратного перевищення значення верхньої межі норми), в такому випадку необхідно припинити лікування препаратом; 10-кратне перевищення свідчить про розвиток міопатії.

Протипоказання. Симвахол протипоказаний при підвищеній чутливості до симвастатину та інших компонентів препарату, а також - до інших препаратів цієї групи;

- захворювання печінки в гострому періоді або персистуюче підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові (понад 3-кратне перевищення значення верхньої межі норми);

- періоди вагітності і годування груддю;

- вік до 18 років.

Передозування. При передозуванні специфічні симптоми відсутні. Терапія симптоматична.

Особливості застосування.

Спеціальні попередження і заходи застереження, що рекомендуються при застосуванні.

Препарат не можна застосовувати одночасно з мібефрадилом.

Перед застосуванням і під час лікування необхідно контролювати рівень калію, натрію, кальцію і глюкози в сироватці крові; проводити контроль функції нирок (рівень креатиніну і сечовини в сироватці крові) та ЕКГ-контроль, особливо при наявності порушень водно-електролітного балансу, при подагрі, цукровому діабеті, а також при нирковій і печінковій недостатності та у пацієнтів похилого віку.

Вплив на скелетні м’язи та/або можливість розвитку рабдоміолізу

У пацієнтів, які приймають симвастатин, інколи можлива міопатія, яка проявляється міалгією або м’язовою слабкістю та асоціюється з підвищенням активності креатинкінази (КК). Міопатія виникає рідко, але її варто брати до уваги у кожного пацієнта, у якого виникають поширені болі у м’язах, біль у м’язах при натисканні та значне збільшення активності КК (10-кратне значення верхньої межі норми). Зрідка спостерігаються випадки рабдоміолізу, який може спричинити гостру ниркову недостатність.

Лікування симвастатином слід припинити, якщо виникає значне підвищення активності КК, у випадку підозри або підтвердження міопатії, а також у пацієнтів з ризиком появи ниркової недостатності через рабдоміоліз.

Вплив на печінку

Захворювання печінки в гострому періоді є протипоказанням для застосування симвастатину. У пацієнтів з хворобою печінки в анамнезі та тих, хто зловживає алкоголем, препарат слід застосовувати з обережністю.

До початку лікування препаратом Симвахол необхідно визначити активність амінотрансфераз у сироватці крові, потім періодично перевіряти, наприклад, кожні 6 місяців у перший рік лікування, а також періодично протягом року з дня останнього збільшення дози.

Якщо активність амінотрансфераз у сироватці крові перевищить 3-кратне значення верхньої межі норми і утримується або підвищується, препарат необхідно відмінити.

У період застосування препарату необхідно контролювати лабораторні функціональні показники печінки та нирок. До початку і протягом всього періоду лікування пацієнти повинні дотримуватися стандартної гіпохолестеринемічної дієти.

Застосування в педіатричній практиці

Не рекомендується застосування препарату Симвахол у дітей, тому що немає даних, які підтверджують ефективність застосування у цій віковій групі.

Застосування препарату в періоди вагітності і годування груддю

Категорія безпечності застосування препарату в період вагітності: X – заборонене застосування ліків у період вагітності.

Жінкам дітородного віку препарат Симвахол можна призначати тільки у разі застосування ефективних і надійних методів запобігання вагітності.

Якщо під час застосування препарату пацієнтка завагітніла, необхідно припинити застосування препарату та поінформувати її про можливість ушкодження плода.

Холестерин та інші продукти біосинтезу холестерину мають велике значення для розвитку плода (беруть участь у синтезі стероїдів і мембран клітин), а симвастатин сповільнює синтез холестерину та інших речовин, які утворюються в процесі цього синтезу, тому у вагітної жінки препарат може спричинити ушкодження плода.

Невідомо, чи виводиться симвастатин з материнським молоком. Враховуючи, що симвастатин може спричинити серйозні побічні дії у немовлят, жінки, які приймають симвастатин, не повинні годувати груддю.

Вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами і обслуговувати рухомі механізми

Немає даних про вплив препарату на здатність керувати транспортними засобами і обслуговувати рухомі механізми.

Під час лікування препаратом Симвахол не можна вживати алкогольні напої.

Не можна запивати препарат соком грейпфрута.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. CYP3A4-інгібітори можуть посилювати побічні дії симвастатину: одночасне застосування препарату з імуносупресорами (у тому числі циклоспорином), гіполіпідемічними препаратами (фібратами, нікотиновою кислотою), деякими антибіотиками (еритроміцином, кларитроміцин), азоловими протигрибковими засобами (інтраконазолом, кетоконазол та ін.), інгібіторами протеази ВІЛ і нефазодоном може спричинити розвиток міопатії і навіть рабдоміолізу, що може призвести до гострої ниркової недостатності, тому перед початком одночасного лікування цими препаратами і симвастатином варто оцінити ризик і користь від комплексної терапії.

Застосування препарату Симвахол одночасно з антитромботичними препаратами, похідними кумарину, може спричинити подовження протромбінового часу. В такому випадку перед початком терапії варто визначити протромбіновий час і перевіряти його на початковому етапі лікування, а також завжди при зміні дози.

Симвастатин змінює виведення одночасно прийнятих інгібіторів АПФ, бета-блокаторів, антагоністів кальцію, діуретиків, нестероїдних протизапальних засобів, що вимагає корекції терапії.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі від 15 до 25°С у сухому, захищеному від світла місці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.