Загальна характеристика:
міжнародна назва: ketoconazole;
основні фізико-хімічні властивості: плоскоциліндричні таблетки білого або сіруватого кольору, з фаскою та частковою рискою, на одному боці - рельєфне тиснення “APO-200” навпроти часткової риски, інший бік гладкий;
склад: 1 таблетка містить 200 мг кетоконазолу;
допоміжні речовини: декстрати водяні, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, кремнію диоксид колоїдний.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Код АТС J02AВ02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. АПО-Кетоконазол - це синтетичне похідне імідазолдіоксоліну. Справляє фунгіцидну та фунгістатичну дію щодо дерматофітів, дріжджів (роду Сandіda, Pіtyrosporum, Torulopsіs, Cryptococcus), диморфних і вищих грибів (зуміцетів). Менш чутливі до АПО-Кетоконазолу Aspergіllus spp, Sporothrіxs scheckіі, деякі Dermatіaceae, Mucor spp. і інші фукоміцети, за винятком Entomophthrales. Фармакологічні властивості препарату зумовлені здатністю АПО-Кетоконазолу пошкоджувати клітинну мембрану грибів. За рахунок взаємодії з ферментом 14-α деметилазою АПО-Кетоконазол інгібує біосинтез ергостеролу (есенціального компонента мембран) з ланостеролу. Подібно до інших азольних сполук механізми протигрибкової дії АПО-Кетоконазолу полягають у пригніченні процесів клітинного дихання, взаємодії з фосфоліпідами мембрани, порушенні трансформації дріжджових грибів у міцелі-альні форми, порушенні біосинтезу тригліцеридів. У високих концентраціях АПО-Кетоконазол може справляти пряму фізико-хімічну дію на мембрани грибів, виявляючи фунгіцидний ефект. Вторинна резистентність до АПО-Кетоконазолу не розвивається.
Фармакокінетика. У кислому середовищі шлунка швидко розчиняється з утворенням гідрохлориду, що добре абсорбується. Біодоступність АПО-Кетоконазолу залежить від секреції соляної кислоти шлунком. Одночасний прийом з їжею може підвищити абсорбцію АПО-Кетоконазолу. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-4 год після прийому внутрішньо. Добре розподіляється в більшості рідин організму. Зв'язування з білками плазми крові становить 84-99%, переважно з альбумінами. Елімінація з плазми крові має двофазний характер. Період напіввиведення в першій фазі становить близько 2 год, у термінальній фазі - близько 8 год. Частково метаболізується шляхом окислювання, деалкілювання та ароматичного гідроксилювання. Значна частина АПО-Кетоконазолу та його метаболітів екскретується з жовчю, а потім виводиться з калом (57% протягом 4 днів, з них 20-65% у незміненому вигляді), залишок виводиться із сечею (13% протягом 4 днів, з них 2-4% у незміненому вигляді). При інтравагінальному введенні невеликі кількості АПО-Кетоконазолу надходять у системний кровотік. Максимальна концентрація в плазмі крові у жінок після інтравагінального застосування 400 мг АПО-Кетоконазолу коливається в межах 0-20,7 нг/мол. Погано проникає крізь ГЕБ.
Показання для застосування. Інфекції шкіри і нігтів, спричинені дерматофітами і/чи дріжджоподібними грибами (дерматофітоз, оніхомікоз, пароніхій, спричинений кандидами, висівковоподібний лишай; фолікуліт, спричинений Pіtyrosporum, хронічний кандидоз слизових оболонок і шкіри); інфекції органів травного тракту, спричинені дріжджоподібними грибами. Внутрішньо призначають у тих випадках, коли інфекції не можна лікувати місцево через локалізацію, великого чи глибокого ураження шкіри, а також за відсутності ефекту від проведеного раніше місцевого лікування, при генералізованій грибковій інфекції (кандидомікоз, паракокцидіоїдомікоз, бластомікоз, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз). З профілактичною метою призначають при первинних і вторинних імунодефіцитних станах та підвищеному ризику виникнення грибкових інфекцій.
Спосіб застосування та дози. Дорослим при шкірних інфекціях призначають внутрішньо в дозі 200 мг одноразово; за відсутності ефекту добову дозу слід підвищити до 400 мг одноразово. Дітям з масою тіла 15-30 кг призначають по 100 мг 1 раз на добу; з масою тіла більше 30 кг - 200 мг на добу в 1 прийом. Для забезпечення максимальної абсорбції препарату АПО-Кетоконазол слід приймати внутрішньо під час їди. Середня тривалість лікування при мікозах шкіри, спричинених дермофітами, становить близько 4 тижнів, при висівковоподібному лишаї - 10 днів; при кандидозі ротової порожнини і шкіри - 2-3 тижні, при оніхомікозах - 6-12 місяців залежно від швидкості росту нігтів (уражений ніготь повинний цілком відрости); при системному кандидозі – 1-2 місяці; при паракокцидіоїдомікозі, гістоплазмозі, кокцидіоїдомікозі - декілька місяців.
Побічна дія. Нудота, біль у животі, діарея, шкірна висипка, головний біль, запаморочення, парестезії, тромбоцитопенія. Екзантема, свербіж, дуже рідко - алопеції, кропив’янка, висипання. При застосуванні в дозах, що перевищують рекомендовані, іноді спостерігалися оборотні гінекомастія і олігоспермія. У пацієнтів із захворюваннями печінки або з підвищеною чутливістю до АПО-Кетоконазолу дуже рідко може розвинутись гепатит. Іноді спостерігається незначне підвищення активності трансаміназ чи лужної фосфатази, що не потребує відміни лікування АПО-Кетоконазолом.
Протипоказання. Підвищена чутливість до АПО-Кетоконазолу; захворювання печінки; періоди вагітності і годування груддю.
Передозування. Випадків передозування АПО-Кетоконазолом і клінічних симптомів не описано. Однак при введенні у великих дозах можливо посилення симптомів побічної дії.
Лікування: промивання шлунка розчином гідрокарбонату натрію, симптоматична терапія; специфічного антидоту немає.
Особливості застосування. АПО-Кетоконазол знижує кортизолову відповідь на АКТГ, тому необхідно контролювати функцію надниркових залоз у хворих з недостатністю цих залоз, а також у пацієнтів, що піддаються тривалому стресові (складні хірургічні втручання, інтенсивна терапія). При прийомі АПО-Кетоконазолу більше 2 тижнів поспіль необхідно контролювати функцію печінки (перед лікуванням, через 2 тижні від початку курсу лікування і потім щомісяця).
При вживанні алкоголю на фоні терапії АПО-Кетоконазолом у виняткових випадках спостерігається дисульфірамоподібна реакція на алкоголь, що характеризується гіперемією, висипаннями, периферичними набряками, нудотою і головним болем.
Препарат на призначають при мікозному менінгіті, оскільки АПО-Кетоконазол погано проникає крізь ГЕБ.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Слід уникати одночасного прийому препаратів, що знижують кислотність шлункового соку (антихолінергічні, антацидні засоби, блокатори Н2-рецепторів). Якщо такі лікарські засоби показані, їх слід приймати не раніше, ніж через 2 год після прийому АПО-Кетоконазолу. При одночасному застосуванні рифампіцину і АПО-Кетоконазолу концентрація останнього в крові знижується. АПО-Кетоконазол пригнічує активність деяких оксидаз печінки і може сповільнити інактивацію препаратів, метаболізм яких залежить від активності цих ферментів. Підвищений рівень циклоспорину, терфенадину, антикоагулянтів, метил преднізолону, які застосовуються паралельно з АПО-Кетоконазолом, може збільшити частоту проявів побічних ефектів. При одночасному застосувані з АПО-Кетоконазолом дози цих лікарських засобів необхідно знизити. АПО-Кетоконазол не можна призначати одночасно з астемізолом. Після лікування гризеофульвіном рекомендується зробити перерву на 1 місяць, а потім розпочинати до лікування АПО-Кетоконазолом.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці при температурі від 15 до 30 °С. Термін придатності - 2 роки.