Финаст инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: фінастерид (finasteride);

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору, круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням “FIN” с однієї сторони та гладкі - з іншої;

склад:. 1 таблетка містить фінастериду 5 мг;

допоміжні речовини: лактоза, целюлоза мікрокристалічна (Grade 102), натрію крохмальгліколят (тип А), крохмаль прежелатизований, натрію докузат, магнію стеарат, гіпромелоза 15 cps, пропіленгліколь, титану діоксид, тальк очищений.

Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуються при доброякісній гіпертрофії передміхурової залози. Код АТС G04СB01.

Фармакологічні властивості. Синтетична 4-азастероїдна сполука, специфічний інгібітор 5-α-редуктази, внутрішньоклітинного ферменту, перетворюючого тестостерон у більш активний андроген – дигідротестостерон (ДГТ). При доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ) її збільшення обумовлене перетворенням тестостерону у ДГТ у тканинах передміхурової залози. Фінаст – високоефективний засіб, який знижує ДГТ у крові і передміхуровій залозі. Фінаст не має споріднення до рецепторів андрогенів.

Лікування фінастеридом викликає регресію гіпертрофії передміхурової залози, стійко підвищує максимальну швидкість току сечі і покращує клінічну симптоматику.

 Показання для застосування. Лікування і контроль доброякісної гіперплазії передміхурової залози, для попередження урологічних ускладнень.

Спосіб і дози застосування. Рекомендована доза – 1 таблетка (5 мг) на добу, незалежно від прийому їди. Для пацієнтів з різними стадіями ниркової недостатності (при зниженні кліренсу креатиніну до 9 мл/хв.) немає потреби у спеціальній корекції дози. Немає потреби у підборі дози, хоча фармакокінетичні дослідження вказують на те, що виведення фінастериду у пацієнтів віком старше 70 років знижується.

Побічна дія. Фінаст добре переноситься.

Рідко – імпотенція, зниження лібідо, порушення еякуляції, зменшення об’єму еякуляту, гінекомастія, шкірний висип, ангіоневротичний набряк.

При широкому застосуванні Фінасту були виявлені такі побічні ефекти: реакції гіперчутливості, у тому числі набряк губ.

Протипоказання. Не застосовують для лікування дітей і жінок; при підвищеній чутливості до компонентів препарату.

Передозування. При внутрішньому застосуванні разових доз у розмірі до 400 мг і багаторазовими прийомами у дозі до 80 мг на добу протягом 3 місяців побічні ефекти не спостерігались.

Специфічні методи лікування передозування фінастеридом відсутні.

Особливості застосування. При збільшеному об’ємі залишкової сечі і/або при різкому зниженні току сечі здійснюють ретельний контроль стану пацієнта через можливий розвиток обструктивної уропатії.

Не було встановлено клінічно позитивного ефекту від лікування фінастеридом хворих на рак передміхурової залози. Пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози і підвищеним рівнем простатоспецифічного антигену спостерігали у контрольованих клінічних дослідженнях з серійним визначенням простатоспецифічного антигену і біопсії передміхурової залози. У таких дослідженнях фінастерид не впливав на ступінь виявлення раку передміхурової залози. Загальна частота випадків раку передміхурової залози достовірно не відрізнялась від хворих, які отримували фінастерид або плацебо.

 До початку і в період лікування фінастеридом рекомендується проводити ректальне пальцеве обстеження, а також інші види досліджень, які дають змогу виключити наявність раку передміхурової залози.

 Визначення рівня простатоспецифічного антигену також використовується в медичній практиці для виявлення раку передміхурової залози. Як правило, рівень простатоспецифічного антигену вище 10 нг/мл свідчить про необхідність проведення подальших лабораторних досліджень, можливо і біопсії, подальші лабораторні дослідження показані також при рівнях простатоспецифічного антигену 4-10 нг/мл. Відзначено істотні збіги рівнів простатоспецифічного антигену у чоловіків з діагностованим раком передміхурової залози або без даного захворювання. Тому у чоловіків з доброякісною гіперплазією передміхурової залози рівень простатоспецифічного антигену в нормальному діапазоні не виключає можливості захворювання на рак передміхурової залози незалежно від лікування фінастеридом. Рівень простатоспецифічного антигену, який перевищує 4 нг/мл, не виключає наявності раку передміхурової залози.

Фінастерид знижує концентрацію простатоспецифічного антигену приблизно на 50 % у пацієнтів з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, навіть при наявності злоякісної пухлини передміхурової залози. У пацієнтів, які приймають фінастерид, рівень простатоспецифічного антигену знижується. Потрібно брати до уваги, що у хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози, які приймають фінастерид, знижений рівень сироваточного простатоспецифічного антигену не виключає одночасну наявність злоякісної пухлини. Дане зниження рівня простатоспецифічного антигену можна передбачити з достатньою ступінню ймовірності у достатньо широкому діапазоні значень, хоча в деяких випадках воно може варіювати.

За даними клінічних дослідженнь, при виявлені простатоспецифічного антигену у пацієнтів, які вживають фінастерид, отримані значення потрібно подвоювати порівняно з нормальними показниками у не лікованих чоловіків. Ця корекція дає змогу зберігати чутливість і специфічність методу і його діагностичну цінність для виявлення раку передміхурової залози.

При стійкому підвищенні рівня простатоспецифічного антигену у хворих, яким був призначений фінастерид, потрібно ретельно проаналізувати даний показник, не виключаючи ймовірності того, що пацієнт не приймав фінастерид.

Концентрація простатоспецифічного антигену у плазмі крові залежить від віку хворого і розмірів передміхурової залози; у свою чергу, об’єм передміхурової залози залежить від віку пацієнта. При інтерпретації результатів лабораторних досліджень простатоспецифічного антигену потрібно брати до уваги, що, як правило, у хворих швидке зниження простатоспецифічного антигену спостерігається вже протягом перших місяців лікування, після чого рівень простатоспецифічного антигену стабілізується до нового вихідного значення, яке у 2 рази менше такого до початку лікування. Таким чином, при лікуванні фінастеридом протягом 6 міс. і більше рівень простатоспецифічного антигену повинен бути подвоєний для порівняння з нормальними показниками у не лікованих чоловіків.

У зв’язку з властивістю інгібіторів 5-α-редуктази пригнічувати перетворення тестостерону у дигідротестостерон, такі препарати (включаючи фінастерид) можуть викликати порушення у розвитку зовнішніх статевих органів у плоду чоловічої статі, у зв’язку з чим вагітні жінки, або жінки жінки дітородного віку, повинні запобігати контакту з фінастеридом.

Дія фінастериду – ризик для плоду чоловічої статі: вагітні або жінки, які можуть завагітніти, повинні запобігати контакту з розломаними або пошкодженими таблетками Фінасту через можливість проникнення до організму фінастериду і послідовного потенціального ризику для плоду чоловічої статі.

При статевому контакті чоловікам потрібно обов’язково користуватись презервативами.

Не призначений для застосування у педіатрії.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Клінічна взаємодія з іншими лікарськими засобами не відмічені. Фінастерид не надає помітної дії на пов’язану з цитохромом Р450 ферментну систему, яка бере участь у метаболізмі деяких препаратів. У процесі клінічних досліджень вивчені комбінації з пропранололом, дігоксином, глібуридом, варфарином, теофіліном і антипирином.

У клінічних дослідженнях фінастерид використовували також одноразово з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), блокаторами α і β-адренорецепторів, блокаторами кальцієвих каналів, нітратами 3-гідрокси-3-метилглутарил коензим редуктази (АтаГМГ-КоА), нестероїдними протизапальними засобами, хінолонами і бензодіазепінами. При цьому значних клінічно негативних реакцій не відзначено.

Умови і термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, захищеному від світла, при температурі 15-25⁰ С. Термін придатності – 2 роки.