Альдолор инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика: міжнародна та хімічна назви: paraсetamol; N-(4-гідроксифеніл)ацетамід; основні фізико-хімічні властивості: червоний слабко в’язкий розчин із запахом та смаком полуниці;

склад: 5 мл препарату містять парацетамолу 120 мг;

допоміжні речовини: гліцерин, сорбітол, повідон, натрію цикламат, полунична добавка, метилгідроксибензоат, сахарин натрію, пропілгідроксибензоат, понсеу 4 R (харчовий червоний 7), вода очищена.

Форма випуску. Сироп.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Аніліди.

Код АТС N02BE01.

Фармакологічні властивості. Парацетамол являє собою болезаспокійливий і жарознижувальний засіб, аналгетичний ефект якого зумовлений підвищенням порога больової чутливості, а жарознижувальний - впливом на центр терморегуляції в гіпоталамусі. Альдолор не викликає подразнення шлунково-кишкового тракту і тому підходить хворим, що не переносять саліцилати.

Фармакокінетика. Парацетамол всмоктується у верхніх відділах кишечнику, метаболізується в печінці, виділяється в основному нирками.

Показання до застосування. Пропасниця при інфекційно-запальних захворюваннях (вітряна віспа, кір, коклюш, грип), респіраторних інфекціях та реакціях на імунізацію і вакцинацію; больовий синдром малої та середньої інтенсивності різного генезу (головний та зубний біль, міалгія, невралгія).

Спосіб застосування та дози. Призначають внутрішньо. Дорослі – 1- 2 столові ложки 3 – 4 рази на день

Діти до 1 року - 0,5 чайної ложки 4 - 5 разів на день;

Діти від 1 до 3 років – 0,5 - 1 чайної ложки 4 – 5 разів на день;

Діти від 3 до 6 років - 1,5 – 2 чайні ложки 4 - 5 разів на день;

Діти від 6 до 12 років – 3 – 4 чайні ложки 3 – 4 рази на день.

Побічна дія. Під час лікування Альдолором можуть спостерігатися нудота, біль в епігастральній ділянці, гематологічні (анемія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз) та алергічні (шкірні висипи, свербіж, кропив’янка, набряк Квінке) реакції. При тривалому застосуванні, особливо у великих дозах, Альдолор може виявляти гепатотоксичну і нефротоксичну дію.

Протипоказання. Встановлена підвищена чутливість до парацетамолу.

Передозування.

Симтоми: блідість шкіри, анорексія, блювання. При значному передозуванні (10-15 г) розвивається гепатонекроз, а також ниркова недостатність.

Лікування: специфічною терапією при передозуванні є введення донаторів SH-груп, попередників синтезу глутатіону (метіонін), ацетилцистеїну.

Особливості застосування. Пацієнтам із порушенням функції печінки або нирок Aльдолор слід призначати з обережністю. Під час тривалого лікування необхідний контроль за функцією печінки і станом кровотворної системи.

Безпека застосування під час вагітності не встановлена.

Не дивлячись на те, що парацетамол переходить в грудне молоко в дуже малій кількості, перед застосуванням препарату необхідно враховувати можливий ризик.

Сироп не містить цукру, тому його можна призначати хворим на діабет.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні посилює ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину). Ймовірність ураження печінки збільшується при одночасному застосуванні Альдолору з рифампіцином, фенобарбіталом та алкоголем. Метаклопромід збільшує, а холестирамін знижує швидкість всмоктування парацетамолу. Барбітурати зменшують жарознижувальну активність препарату. Альдолор посилює терапевтичний ефект кислоти саліцилової, піразолону, кодеїну, кофеїну, при цьому зменшуються токсичність препарату. При поєднанні з індукторами ферментів (фенобарбітал) можливе посилення метгемоглобінемії. Альдолор потенціює дію спазмолітиків. При одночасному застосуванні з зидивудином підвищується ризик виникнення нейтропенії. Небажано застосовувати одночасно з іншими препаратами, що містять парацетамол, або враховувати загальну добову дозу парацетамолу, що отримує людина.

Умови та термін зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ⁰С. Термін придатності - 3 роки.