Флузон инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: fluconazole; 2-(2,4-дифтрофеніл)-1,3-біс(1Н-1,2,4-триазол-1-іл)-2-пропанол;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний або світлий блідо-жовтий розчин, вільний від твердих часток та волокон;

склад: 100 мл розчину містять флуконазолу 200 мг;

допоміжні речовини: натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.

Код АТС J02A С01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Протигрибковий засіб класу триазольних сполук. Флуконазол має виражену протигрибкову дію, специфічно інгібує синтез грибкових стеролів. Має специфічну дію на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р450. Активний відносно різних штамів Candida spp., Cryptococcus neoformans, збудників ендемічних мікозів: Blastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis, Hystoplasma capsulatum; збудника дерматомикозів: Malassezia turfur; збудників трихофітозів Trichophytum spp.; мікроспорових: Microsporum spp.

Фармакокінетика. Максимальна концентрація флуконазолу в плазмі крові (після внутрішньовенного краплинного введення) досягається через 0,5 - 1,5 год. З білками плазми крові зв’язується 11 - 12% флуконазолу. В спинномозковій рідині концентрація флуконазолу досягає 80% рівня концентрації у плазмі крові. Період напіввиведення становить близько 30 год. Виводиться з сечею приблизно 80% - у незміненому стані. Кліренс флуконазолу пропорційний кліренсу креатиніну. Циркулюючі метаболіти не виявлені.

Показання для застосування. Генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз; та інші форми інвазивної кандидозної інфекції (інфекції органів черевної порожнини, ендокарда, очей, дихальних і сечових шляхів. Препарат застосовують при криптококовому менінгіті та криптококовій інфекції іншої локалізації; ля профілактики грибкових інфекцій у пацієнтів, які отримують цитостатичну або променеву терапію.

Спосіб застосування та дози. Флузон застосовують внутрішньовенно інфузійно 1 раз на добу зі швидкістю не більше 10 мл/хв, залежно від тяжкості інфекції у наведених нижче дозах.

Для дорослих добова доза препарату при кандидемії, дисемінованому кандидозі та інших інвазійних інфекціях – доза у перший день лікування становить 400 мг, а потім 200 мг/доб. Залежно від вираженості клінічного ефекту дозу можна підвищити до 400 мг/доб. Препарат вводять 1 раз на добу протягом 7 - 10 днів. Максимальна добова доза – 400 мг.

При порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну 11 - 50 мл/хв) початкова ударна доза становить 50 - 400 мг, добова доза для наступних введень знижується у 2 рази.

При криптококовому менінгіті та криптококових інфекціях іншої локалізації у 1-й день призначають 400 мг, а потім продовжують лікування в дозі 200 - 400 мг 1 раз на добу. Тривалість лікування становить 6 - 8 тижнів. Перехід з внутрішньовенного введення на пероральне застосування флуконазолу у капсулах проводять без зміни добової дози.

Для профілактики кандидозу у хворих зі злоякісними пухлинами на фоні хіміо- або променевої терапії доза флуконазолу становить 50 - 400 мг 1 раз на добу залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. При наявності високого ступеня ризику генералізованої інфекції, наприклад, у хворих з очікуваною, вираженою або тривалою нейтропенією, доза, що рекомендується становить 400 мг 1 раз на добу. Флузон призначають за декілька днів до очікуваного розвитку нейтропенії, після збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів більше 1000 в 1 м³ лікування продовжують ще протягом 7 днів.

Для дітей доза така: при генералізованому кандидозі, криптококовій інфекції – 6 - 12 мг/кг на добу залежно від тяжкості захворювання; при кандидозі слизових оболонок – 3 мг/кг на добу. Для профілактики грибкових інфекцій у хворих з імуносупресією, у яких ризик розвитку інфекції обумовлений нейтропенією, що розвинулася внаслідок хіміо- або прпоменевої терапії, препарат призначають по 3 - 12 мг/кг на добу залежно від тяжкості інудокованої нейтропенії.

Новонародженим у перші 2 тижні препарат призначають у тій самій дозі, що й дітям старшого віку, але з інтервалом 72 год. Дітям 2 - 4 тижні ту саму дозу вводять з інтервалом 48 год.

За необхідності приймання Флузону протягом тривалого часу бажано перейти на пероральне приймання препарату.

Протипоказання. Підвищена чутливість до флуконазолу або азольних сполук, подібних до нього за хімічною структурою (азоли); одночасне використання терфенадину у хворих, які отримують терапію флуконазолом у дозі 400 мг/добу або вище, одночасне застосування з цизапридом.

Побічна дія. Можливі нудота, біль у животі, діарея, метеоризм, висипання на шкірі, головний біль, анафілактичні реакції, гепатотоксичні ефекти (підвищення рівня АФ, АлАТ, АсАТ, підвищення рівня білірубіну, можливий летальний кінець), запаморочення, судоми, алопеція, токсичний епідермальний некроліз, синдром Стивенса-Джонсона, лейкопенія, включаючи нейтропенію та агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гепатит, гепато-целюлярний некроз, жовтуха, печінкова недостатність, зміна смаку, гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, гіпокаліємія.

Передозування. Проявляється галюцинаціями і параноїдальною поведінкою. Лікування – симптоматичне (в тому числі підтримуюча терапія та промивання шлунка). Флуконазол виводиться в основному з сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 год знижує рівень флуконазолу в плазмі крові приблизно на 50%.

Особливості застосування. Хворі, у яких під час лікування флуконазолом порушуються показники функції печінки, повинні перебувати під наглядом лікаря. При прояві клінічних ознак ураження печінки флуконазол слід відмінити.

При прояві у хворого на СНІД, який отримує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, який, можливо, обумовлений застосуванням флуконазолу, препарат слід відмінити.

При появі висипань у хворих з інвазійними/системними грибковими інфекціями за їх станом слід обов’язково спостерігати, при розвитку бульозних уражень або поліморфної еритеми флуконазол відміняють.

Слід уникати застосування флуконазолу у вагітних, за виключенням випадків тяжких і потенційно загрожуючих життю грибкових інфекцій, коли передбачувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Флуконазол знаходять у грудному молоці у тій самій концентрації, що й у крові, тому його застосування в період лактації не рекомендується.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування варфарину і флуконазолу збільшує протромбінований час; флуконазолу та пероральних гіпоглікемізіуючих препаратів групи похідних сульфонілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, гліпізиду і толбутаміду) – подовжує період їх напіввиведення (слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії); флуконазолу і фенітоїну – клінічно значно підвищує концентрацію фенітоїну (необхідий моніторинг концентрації і підбір дози).

Багаторазове використання гідрохлоротіазиду підвищує концентрацію флуконазолу в плазмі крові, хоча зміна режиму дозування флуконазолу зазвичай не потрібна.

Флуконазол у дозі 50 - 200 мг не впливає суттєво на ефективність комбінованих протизаплідних засобів для перорального приймання.

Одночасне застосування флуконазолу і рифампіцину призводить до зниження AUC на 25% і тривалості періоду напіввиведення флуконазолу на 20%. У хворих, які використовують зазначену комбінацію препаратів, необхідно враховувати доцільність підвищення дози флуконазолу.

Під час застосування флуконазолу рекомендується контролювати концентрацію циклоспорину в крові.

При лікуванні флуконазолом хворих, які отримують теофілін у високих дозах, або хворих з підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну слід контролювати симптоми передозування теофіліну; при їх прояві терапію слід змінити відповідним чином.

Враховуючи появу вираженої аритмії, обумовлену подовженням інтервалу Q-T, у хворих, які отримували азольні протигрибкові засоби у поєднанні з терфенадином, одночасне застосування флуконазолу в дозі 400 мг/добу і вище з терфенадіном заборонено. Лікування флуконазолом у дозі нижче 400 мг/добу разом з терфенадином слід проводити під суворим наглядом лікаря.

При одночасному вживанні флуконазолу і цизаприду можливі побічні реакції з боку сердцево-судинної системи, враховуючи пароксизми шлункової тахікардії.

За станом хворих, яким призначають комбінацію флуконазолу і зидавудину, слід спостерігати з метою раннього виявлення побічних ефектів зидовудину, AUC якого в цьому випадку значно збільшується.

Застосування флуконазолу у хворих, які одночасно отримують цизаприд, астемізол, рифабутин, такролімус або інші лікарські засоби, що метаболюються системою Р450, може супроводжуватися підвищенням концентрації цих препаратів у сироватці крові.

Одночасне вживання циметидину або антацидів не має клінічно важливого впливу на всмоктування флуконазолу.

Флузон для внутрішньовенного введення сумісний з такими розчинами: 20% розчином глюкози, розчином Рінгера, розчином Хартмана, розчином калія хлориду у глюкозі, 4,2% розчином натрію гідрокарбонату, амінофузином, 0,9% розчином натрію хлориду.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі від 8°С до 15°С, не допускати заморожування розчину.

Термін придатності – 2 роки.