Нейромин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: метилкобаламін, {3α-[α-(5,6-диметилбензімідазолил)]-3β- ціанокобамід};

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин червоного кольору;

склад: 1 мл розчину містить метилкобаламіну – 500 мкг;

допоміжні речовини: спирт бензиловий, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Антианемічні засоби. Препарати вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти. Код АТС В03В А01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Метилкобаламін активує обмін вуглеводів, білків і ліпідів, бере участь у синтезі лабільних груп, в утворенні холіну, метіоніну, нуклеїнових кислот, креатину, сприяє накопиченню в еритроцитах сполук з сульфгідрильними групами. Як фактор росту стимулює функцію кісткового мозку, що необхідно для нормопластичного еритропоезу.

Метилкобаламін сприяє нормалізації порушених функцій печінки та нервової системи, активує систему згортання крові, викликає (високі дози) підвищення тромбопластичної активності та активності протромбіну.

В організмі людини та тварин синтезується мікрофлорою кишечнику, але цим синтезом потреба у вітаміні не забезпечується і додаткову кількість його організм одержує з продуктами харчування.

Фармакокінетика. Зв’язується з білками на 90%. Час досягнення максимальної концентрації після підшкірного і внутрішньом’язового введення - 1 година. Екскретується нирками, з жовчю. Проникає крізь плацентарний бар’єр.

Показання для застосування. Злоякісні, постгеморагічні та залізодефіцитні анемії, апластичні анемії у дітей, анемії аліментарного характеру, а також спричинені токсичними речовинами і лікарськими засобами, інші анемії, пов’язані з дефіцитом вітаміну В₁₂, незалежно від причин дефіциту (резекція шлунка, глистові інвазії, порушення процесу всмоктування із кишечнику, вагітність). Поліневрити, невралгії трійчастого нерва, радикуліт, каузалгії, мігрень, діабетичні неврити, аміотрофічний боковий склероз, дитячий церебральний параліч, хвороба Дауна, алкогольний делірій. Спру (разом з кислотою фолієвою), захворювання печінки (гепатити, цирози), променева хвороба, псоріаз, герпетиформний дерматит, нейродерміти, фотодерматози.

Спосіб застосування та дози. Нейромін вводять внутрішньом’язово, підшкірно або внутрішньовенно, а також інтралюмбально.

При В₁₂-дефіцитних анеміях препарат застосовують дорослим в дозах 100 - 200 мкг (0,1 - 0,2 мг) через день до досягнення ремісії.

При появі симптомів фунікулярного мієлозу (Аддисона-Бірнера) і при макроцитарних анеміях з ушкодженням нервової системи Нейромін застосовують дорослим у разовій дозі 400 - 500 мкг (0,4 - 0,5 мг) і більше. На першому тижні вводять щоденно, а потім з інтервалами між введенням 5 - 7 днів (одночасно призначають фолієву кислоту). У тяжких випадках вводять у спинномозковий канал, починаючи з разової дози 15 - 30 мкг, і при кожній наступній ін’єкції дозу збільшують (50, 100, 150, 200 мкг). Інтралюмбальні ін’єкції роблять кожні 3 дні, всього на курс необхідно 8 - 10 ін’єкцій. У період ремісії при відсутності явищ фунікулярного мієлозу для підтримуючої терапії призначають по 100 мкг двічі на місяць, при наявності неврологічних симптомів – по 200 - 400 мкг 2 - 4 рази протягом місяця.

При постгеморагічних та залізодефіцитних анеміях дорослим призначають по 30 - 100 мкг 2 - 3 рази на тиждень. При апластичних анеміях у дітей вводять по 100 мкг до настання клінікогематологічного поліпшення. При анеміях аліментарного характеру в ранньому дитячому віці і анеміях у недоношених дітей призначають по 30 мкг на добу протягом 15 днів.

При боковому аміотрофічному склерозі, неврологічних захворюваннях з больовим синдромом вводять в зростаючих дозах від 200 до 500 мкг на ін’єкцію (при покращанні – 100 мкг на день). Курс лікування до 2 тижнів. При травмах периферичних нервів призначають 200 - 400 мкг 1 раз у 2 дні протягом 40 - 45 днів.

Дітям раннього віку при дистрофічних станах після захворювань, хворобі Дауна, дитячому церебральному паралічі призначають по 15 - 30 мкг через день.

При гепатитах і цирозах печінки дорослим і дітям призначають по 30 - 60 мкг на добу або по 100 мкг через день протягом 25 - 40 днів.

При діабетичних невропатіях, спру, променевій хворобі дорослим вводять 60 - 100 мкг щоденно протягом 20 - 30 днів.

Тривалість лікування Нейроміном та проведення повторних курсів залежать від характеру захворювання і ефективності лікування.

Побічна дія. При підвищеній чутливості до Нейроміну можуть спостерігатися алергічні явища, головний біль, запаморочення, нервове збудження, біль у ділянці серця, тахікардія.

Протипоказання. Застосування Нейроміну протипоказано при еритремії, еритроцитозі, новоутвореннях за винятком випадків, що супроводжуються мегалобластичною анемією та дефіцитом вітаміну В₁₂, гострих тромбоемболічних захворюваннях, підвищеній чутливості до препарату.

Передозування. При застосуванні в терапевтичних дозах не спостерігалося.

При перевищенні дози можливі алергічні реакції, головний біль, запаморочення, нервове збудження, тахікардія, біль у ділянці серця. Терапія симптоматична.

Особливості застосування. При лікуванні Нейроміном необхідно проводити систематичний аналіз крові. При тенденції до розвитку лейко- та еритроцитозу дозу препарату необхідно зменшити або тимчасово припинити лікування. Потрібно також контролювати зсідання крові. З обережністю призначають хворим із стенокардією; слід використовувати низькі дози препарату.

З обережністю застосовують в осіб, діяльність яких пов’язана з підвищеною увагою (водії, оператори тощо).

Не слід застосовувати препарат в періоди вагітності і лактації у зв’язку з відсутністю достовірних клінічних даних.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендується сумісне введення в одному шприці вітамінів В₁₂, В₁ і В₆, тому що іон кобальту сприяє руйнуванню інших вітамінів. Посилює ймовірність розвитку алергічних реакцій, спричинених вітаміном В₁.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 30°С в місцях, недоступних для дітей. Термін придатності – 2 роки.