Спирт этиловый 70% инструкция, аналоги и состав

Склад лікарського засобу:

Діюча(і) речовина(и): етанол;

не менше 69,8 % і не більше 71,01 % етанолу за об`ємом.

Лікарська форма.

Розчин для зовнішнього застосування, спиртовий 70 %.

 

Безбарвна, прозора, летка  легкозаймиста  рідина.

 

Фармакотерапевтична група.

Антисептичні та дезінфекційні засоби.

Код АТС  D08AX08.

Фармакологічні властивості.

При зовнішньому застосуванні чинить антисептичну, дезінфікуючу, місцево- подразнювальну дію. Етанол коагулює білки, активний відносно грампозитивних і  грамнегативних бактерій та вірусів. Чинить "дубильну" дію на шкіру та слизові оболонки.

При прийомі внутрішньо етанол, впливаючи на клітини центральної нервової системи (особливо кори мозку), спричиняє характерне алкогольне збудження, зумовлене ослабленням процесів гальмування. Після цього спостерігається ослаблення процесів збудження у корі, пригнічення спинного та довгастого мозку, функції дихального центру. При інгаляційному застосуванні можливі системні ефекти дії спирту. Його терапевтична дія як піногасника розпочинається через 10-15 хв, а повна терапевтична дія – через 1 год.

Фармакокінетика. При місцевому застосуванні не всмоктується через шкіру.

 

Показання для застосування.

Етанол застосовують переважно як зовнішній місцевоподразнювальний та антисептичний засіб для лікування фурункулів, панариціїв, інфільтратів, маститів на початкових стадіях. Застосовують для знезаражування як антисептик для хірургічної обробки рук хірургів. Застосовують як піногасник при альвеолярному набряку легень. Як подразнювальний засіб застосовують для обтирання та компресів. Етанол є антидотом метилового спирту.

Протипоказання.

Не можна застосовувати при гострих запальних процесах шкіри. При лікуванні набряку легень відносними протипоказаннями є психомоторне збудження і некупірований больовий синдром при інфаркті міокарда (через малу ефективність і погану переносимість цієї терапії у хворих з вищезазначеними синдромами. Дитячий вік до 14 років. Підвищена індивідуальна чутливість.

Належні заходи безпеки при застосуванні.

Для компресів, обтирань (з метою запобігання опіку) етанол слід розвести водою у співвідношенні 1:1.

Під час інгаляційного застосування етанолу для запобігання його інтенсивному всмоктуванню та появі збудження кожні 30-35 хв необхідно  вдихати кисень або киснево-повітряну суміш.

Не слід порушувати правила застосування лікарського засобу, це може зашкодити здоров’ю.

 

Особливі застереження.

Не допускати потрапляння препарату в очі.

 

Спосіб застосування та дози.

Зовнішньо – для обтирання, компресів, дезінфекції шкіри, у тому числі рук, у вигляді примочок. При альвеолярному набряку легень призначають інгаляції парів 70 % спирту в умовах стаціонару через носовий катетер. При отруєнні метиловим спиртом внутрішньо призначають 30 % розчин етанолу або його 5 % розчин внутрішньовенно у стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду.

Передозування.

При застосуванні внутрішньо у великих дозах можливе пригнічення діяльності дихального центру. При застосуванні внутрішньо або внутрішньовенно великих доз швидко розвивається кома (холодна липка шкіра, гіперемія обличчя, зниження температури тіла, блювання, мимовільне виділення сечі та калу, звуження зіниць, а при прогресуванні порушення дихання – розширення. Горизонтальний ністагм. Дихання уповільнене, пульс частий, слабкий). Іноді - судоми, аспірація блювотних мас, ларингоспазм. Можлива зупинка дихання внаслідок механічної асфіксії з подальшим пригніченням серцево-судинної діяльності.

При отруєнні внаслідок прийому етанолу внутрішньо викликають блювання, промивають шлунок. При необхідності вживають реанімаційні заходи.

 

Побічні ефекти.

Пригнічення центральної нервової системи. Можливі подразнення шкіри або слизових оболонок.

У разі появи будь-яких небажаних явищ необхідно звернутися до  лікаря !

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

При застосуванні етанолу внутрішньо сумісно з нітрофуранами відмічається збільшення токсичності останніх. При сумісному застосуванні етанолу і пероральних протидіабетичних засобів (похідних сульфанілової кислоти) можливий розвиток  гіпоглікемічної коми. Етанол знижує ефективність тіаміну, збільшує ризик виникнення виразки шлунка при поєднанні з кислотою ацетилсаліциловою. При сумісному прийомі із снодійними засобами різних груп – значне утруднення дихання. Відбувається підвищення нейротоксичності пеніцилінів, цефалоспоринів, фторхінолонів під впливом етанолу, що вводиться перорально або внутрішньовенно.

Термін придатності.

Не обмежений.

 

Умови зберігання.

Зберігати у щільно закритій тарі, в захищеному від світла, недоступному для дітей місці, подалі від вогню, при температурі від 8 до 15 °С.