Витамин С 500 мг апельсиновый инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна і хімічна назви: ascorbic acid (γ – Лактон 2,3 –дигідро-L-гулонової кислоти);

основні фізико-хімічні властивості: таблетки рожево-оранжевого кольору з апельсиновим запахом, кисло-солодкі на смак, з двоопуклою поверхнею. На одну з поверхонь нанесені риска та написи „С” і „500”. На поверхні таблеток допускаються вкраплення білого та яскраво-оранжевого кольору;

склад: 1 таблетка містить аскорбінової кислоти та аскорбату натрію у перерахунку на аскорбінову кислоту 0,500 г;

допоміжні речовини: манітол, сахароза, що пресується, натрію цикламат, ароматизатор апельсиновий, аспартам, кислота стеаринова, барвник „USALAKE FD & C Yellow 6”, магнію стеарат, аеросил.

Форма випуску. Таблетки для жування.

Фармакотерапевтична група. Вітаміни. Кислота аскорбінова. Код АТС А11GA01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Вітамін С має виражені відновні властивості. Бере участь в окисно-відновних процесах, регуляції вуглеводного обміну, впливає на обмін амінокислот ароматичного ряду і тироксину, біосинтез катехоламінів, стероїдних гормонів та інсуліну, необхідний для згортання крові, синтезу колагену і проколагену, регенерації сполучної і кісткової тканини. Поліпшує проникність капілярів. Сприяє абсорбції заліза в кишечнику і бере участь у синтезі гемоглобіну. Підвищує неспецифічну резистентність організму, має антидотні властивості. Дефіцит вітаміну С в їжі призводить до розвитку гіпо- та авітамінозу С, поскільки в організмі цей вітамін не синтезується.

Фармакокінетика. Всмоктування вітаміну С відбувається переважно в тонкому кишечнику. Процес всмоктування може порушуватися при дискінезіях кишечнику, ентеритах, ахілії, а також при вживанні свіжих фруктів та овочевих соків.

Показання для застосування. Додаткове введення вітаміну С потрібно для лікування цинги, при кровотечах (маткових, легеневих, носових, геморагічних діатезах, кровотечах при променевій хворобі), при різних інтоксикаціях та інфекційних хворобах, нефропатії вагітних, хворобі Аддисона, передозуванні антикоагулянтів, при переломах кісток і ранах, що тривало не загоюються, дистрофії, а також для неспецифічної профілактики інфекційних хвороб.

Спосіб застосування та дози. З метою лікування дорослі приймають по 1/2 таблетки на добу. При інфекційних захворюваннях і грипі приймають по 1–2 таблетки на добу (в 2 прийоми), протягом 7–10 днів. Далі – по 0,25 г (1/2 таблетки) на добу. Тривалість курсу лікування та кількість курсів на рік призначає лікар.

Побічна дія. Аскорбінова кислота звичайно сприймається добре. Тривале використання у великих дозах може спричинити:

- з боку шлунково-кишкового тракту: при прийомі у дозі 1 г на добу – печію, діарею;

- з боку сечовидільної системи: кристалурію, утворення уратних та/або оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах;

- алергічні реакції: шкірні висипання, набряк Квінке, кропив’янку;

- з боку ендокринної системи: негативний вплив на підшлункову залозу.

Протипоказання. Підвищенна чутливість до аскорбінової кислоти. Тромбози та тромбофлебіти.

Передозування. При тривалому застосуванні у високих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, порушення функції нирок, підвищення артеріального тиску (АТ).

Особливості застосування. З обережністю призначають хворим на цукровий діабет. При сечокам’яній хворобі добова доза вітаміну С не повинна перевищувати 1 г. При використанні вітаміну С у вищих дозах потрібний контроль функції нирок і рівня артеріального тиску (АТ), а також функції підшлункової залози. Препарат в даній дозі не застосовують в педіатричній практиці.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Абсорбція вітаміну С знижується при одночасному застосуванні пероральних контрацептивних засобів, вживанні свіжих фруктів або овочевих соків. Аскорбінова кислота при пероральному прийомі підвищує абсорбцію пеніциліну, заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів, підвищує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами. Одночасний прийом вітаміну С і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м¢язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Його можна приймати лише через 2 години після ін¢єкції дефероксаміну. Тривалий прийом великих доз у осіб, які лікуються дисульфірамом, гальмує реакцію дисульфідам-алкоголь. Великі дози препарату зменшують ефективність трициклічних депресантів.