Эстрацит инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: estramustine; естра-1,3,5(10)-трієн-3,17β-діол,3-N,N-біс(2-хлоретил) карбамат, 17β-динатрію фосфат гідрат;

основні фізико-хімічні властивості: майже білий порошок у непрозорих білих капсулах, маркованих належним чином;

склад: 1 капсула містить естрамустину фосфату динатрієву сіль у кількості, еквівалентній 140 мг естрамустину;

допоміжні речовини: тальк, натрію лаурилсульфат, кремнезем колоїдний безводний (аеросил 200), стеарат магнію, титану діоксид (Е171), желатин.

Форма випуску. капсули.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби. Код АТС L01X X11.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. естрамустину фосфат - протипухлинний препарат з подвійним механізмом дії. Естрон і естрадіол – продукти метаболізму естрамустину фосфату мають антигонадотропну активність, зменшуючи концентрації тестостерону тією ж мірою, що й хірургічна кастрація. Естрамустин, цитотоксичний метаболіт, що утворюється при дефосфорилюванні вихідної речовини, зазнає подальшого перетворення в естромустин. Обидва ці метаболіти виявляють антимітотичну дію на пухлинні клітини. Вона залежить від пригнічення утворення мікротрубочок у метафазі і руйнування мікротрубочок в інтерфазі. Ефекти естрамустину на мікротрубочки були показані in vitro в ксенотрансплантатах передміхурової залози людини. Як було продемонстровано, пригнічення полімеризації мікротрубочок під дією естрамустину є наслідком прямої взаємодії з тубуліном. Крім того, продемонстровано взаємодію естрамустину з мікротубулярними білками.

Нещодавно було показано, що естрамустин модулює функцію 3-глікопротеїну в резистентних лініях клітин, тим самим посилюючи внутрішньоклітинне накопичення препарату і підвищуючи цитотоксичність одночасно призначених цитотоксичних препаратів. Ця здатність до модуляції може лежати в основі синергізму, який у клітинах пухлин передміхурової залози людини in vitro виявляють естрамустин та інші препарати, такі як паклітаксел, вінбластин, етопозид і доксорубіцин.

Фармакокінетика. після прийому внутрішньо всмоктування естрамустину фосфату із шлунково-кишкового тракту становить 30 - 60%. Естрамустину фосфат утворює майже нерозчинні солі з кальцієм та іншими полівалентними іонами металів, що знижує швидкість всмоктування. Отже, естрацит не слід приймати внутрішньо разом з молоком або молочними продуктами, а також антацидами.

Естрамустину фосфат - це про-ліки. Після перорального прийому естрамустину фосфат у незміненому вигляді в плазмі не виявляється. Ступінь зв’язування естрамустину фосфату з білками висока - 99%. Активні метаболіти - естрамустин та естромустин - також мають високий ступінь зв’язування з білками. Основний метаболіт у плазмі - естромустин. У ході метаболізму естромустину фосфату утворюються також естрадіол та естрон. Концентрації цих метаболітів у плазмі лінійно корелюють з отриманою дозою. Рівноважні концентрації метаболітів при тривалій терапії не змінюються. Періоди напіввиведення естрамустину та естромустину дорівнюють 10 - 20 год.

Естрамустин та естромустин виводяться з жовчю і калом і не виявляються у сечі. Естрадіол та естрон зазнають подальшого метаболізму і частково виводяться з сечею.

Після лікування естрамустину фосфатом естрамустин та естромустин виявлялися у тканині пухлини передміхурової залози. Концентрації естрамустину у тканині пухлини вищі, ніж у плазмі того ж самого хворого. Причиною цього може бути той факт, що естрамустин та естромустин захоплюються тканиною простати шляхом зв’язування з особливим білком, який є в передміхуровій залозі.

Показання для застосування. пізні стадії раку простати, гормон-рефрактерні форми раку простати, первинна терапія раку простати, коли є прогностичні фактори стійкості пухлини до гормонотерапії.

Спосіб застосування та дози. Естрацит повинен призначатися лише спеціалістами, які мають досвід застосування протипухлинної терапії. Препарат призначений тільки для чоловіків.

діапазон доз від 7 до 14 мг/кг маси тіла (4 - 8 капсул) на добу, розподілених на 2 або 3 прийоми. Рекомендована початкова доза - 4 - 6 капсул, яка призначається до досягнення дози не менше 10 мг/кг. Капсули слід приймати не раніше, як за 1 год до або через 2 год після їжі. Їх потрібно проковтнути, запиваючи склянкою води. Капсули Естрациту не можна приймати з молоком, молочними продуктами або препаратами, що містять кальцій, магній або алюміній (наприклад антацидами).

Якщо через 4 - 6 тижнів лікування не дає ефекту, препарат слід відмінити.

Побічна дія. найрозповсюдженішими побічними реакціями є гінекомастія, імпотенція, нудота, блювання, затримка рідини і набряки.

Найтяжчими побічними реакціями є тромбоемболії, ішемічна хвороба серця і застійна серцева недостатність, ангіоневротичний набряк.

Описані такі реакції (за системами органів).

Серцево-судинні: затримка рідини, застійна серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, включаючи інфаркт міокарда, тромбоемболії, артеріальна гіпертензія, тромбофлебіт у місці ін’єкції.

Шлунково-кишкові: нудота і блювання, особливо в перші два тижні лікування, діарея.

Гепатобіліарні: порушення функції печінки.

Гематологічні: у поодиноких випадках виникає анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія.

Ендокринні: гінекомастія та імпотенція.

Центральна нервова система: рідко виникає м’язова слабкість, депресія, головний біль, сплутаність свідомості, летаргія.

Інші: описані реакції гіперчутливості, включаючи алергічні висипання та ангіоневротичний набряк (набряк Квінке, набряк горла). У разі виникнення алергічних реакцій застосування Естрациту слід негайно припинити.

Протипоказання. Естрацит не можна призначати хворим з гіперчутливістю до естрадіолу або іприту та інших компонентів препарату; при тяжких захворюваннях печінки; серцево-судинних захворюваннях: ішемічній хворобі серця, тромбоемболії або інших ускладненнях.

Передозування. хоча досі випадків передозування не відзначалося, можна очікувати, що воно супроводжуватиметься вираженими явищами відомих побічних реакцій, зокрема, шлунково-кишковою симптоматикою. У випадку передозування необхідно видалити вміст шлунка шляхом його промивання і розпочати симптоматичну терапію. Необхідно проводити моніторинг показників системи крові і функції печінки протягом не менше 6 тижнів після передозування Естрациту.

Особливості застосування. Естрацит слід з обережністю призначати хворим, в анамнезі яких є тромбофлебіт, тромбоз або тромбоемболічні стани, особливо якщо вони виникали на фоні терапії естрогенами. Обережності слід дотримуватись і у хворих з патологією судин головного мозку або ішемічною хворобою серця.

Толерантність до глюкози: оскільки толерантність до вуглеводів може знижуватися, хворі на діабет, які отримують Естрацит, потребують пильного контролю.

Підвищення артеріального тиску: оскільки може розвинутися артеріальна гіпертензія, необхідний періодичний контроль артеріального тиску.

Затримка рідини: у деяких хворих під час терапії Естрацитом відмічалась поява або збільшення периферичних набряків, розвиток застійної серцевої недостатності. Хворі на епілепсію, мігрень, або з порушенням функції нирок потребують пильного спостереження, оскільки затримка рідини може вплинути на перебіг їхніх захворювань.

Обмін кальцію і фосфору: оскільки Естрацит може вплинути на обмін кальцію і фосфору, його з обережністю слід призначати хворим з порушеннями метаболізму в кістковій тканині внаслідок гіперкальціємії, а також хворим з нирковою недостатністю. Хворі на рак простати з метастазами в кістках мають ризик виникнення гіпокальціємії, тому слід періодично визначати вміст кальцію у таких хворих.

У хворих з порушенням функції печінки метаболізм Естрациту може порушуватися, тому таким пацієнтам препарат призначають з обережністю. Необхідне регулярне дослідження функціональних печінкових проб.

Примітка. оскільки препарати, що містять естроген, впливають на певні функції ендокринних органів і печінки, можуть змінюватися відповідні лабораторні показники.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з технікою

При відсутності тяжких небажаних реакцій – малоймовірний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. є повідомлення, що естрогени посилюють як терапевтичну активність, так і токсичність трициклічних антидепресантів, очевидно, шляхом пригнічення їх метаболізму.

Молоко, молочні продукти або препарати, що містять кальцій, магній або алюміній можуть порушувати всмоктування Естрациту, тому їх одночасного прийому потрібно уникати. Механізм цієї взаємодії полягає у формуванні нерозчинних солей естрамустину з полівалентними іонами металів.

У деяких випадках було відмічено появу алергічних реакцій (набряк Квінке, набряк горла) на фоні супутнього лікування антихолінестеразними препаратами.

Глюкокортикоїди, гепатотоксичні засоби посилюють токсичні ефекти Естрациту.

Умови та термін зберігання. зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі +15… +25°С.

Термін придатності 5 років; для відкритої упаковки - 6 місяців.