Тамоксифен-Здоровье инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: tamoxifen; 2-[4-[(Z)-1,2- дифеніл-1-еніл] фенокси]-N,N-диметилетанамін дигідроген 2-гідроксипропан-1,2,3,-трикарбоксилат];

основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або білого з кремуватим відтінком кольору, плоскоциліндричної форми, з фаскою;

склад: 1 таблетка містить тамоксифену цитрату – 15,3 мг (еквівалентно 10 мг тамоксифену);

допоміжні речовини: крохмаль картопляний, лактози моногідрат, кальцію стеарат, повідон, кремнію діоксид колоїдний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Антиестрогенні засоби. Тамоксифен. Код АТС L02B А01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Протипухлинний антиестрогенний нестероїдний засіб.

Механізм протипухлинної дії обумовлений конкурентним зв’язуванням з естрогенними рецепторами в органах-мішенях та інгібуванням тим самим утворення естрогенрецепторного комплексу з ендогенним лігандом 17-b-естрадіолом. Тамоксифен разом з рецептором транслокується в ядро пухлинної клітини, у результаті гальмується прогресування пухлинного захворювання, яке стимулюється ендогенними естрогенами.

У ряді випадків ефективний при естрогеннезалежних пухлинах, що свідчить про наявність і інших механізмів дії тамоксифену.

Протипухлинна дія починає виявлятися через 4–10 тижнів терапії, у пацієнтів з метастазами – через кілька місяців. Сповільнює ріст метастазів і збільшує тривалість життя хворих на рак молочної залози.

Індукує овуляцію в жінок за рахунок стимуляції вивільнення з гіпоталамусу гонадотропін–релізинг фактора і наступного вивільнення гонадотропних гормонів гіпофізу.

У чоловіків з олігоспермією підвищує концентрацію лютеїнізуючого та фолікулостимулюючого гормонів, тестостерону і естрогенів у сироватці крові.

Виявляє часткову естрогеноподібну дію на ендометрій, кісткову тканину і ліпідний склад сироватки крові. Пригнічує лактацію.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 4–7 год після прийому. Стійка терапевтична концентрація в крові (близько 300 нг/л) встановлюється після 4 тижнів лікування в дозі 0,04 г/добу. Зв’язок з альбумінами сироватки – майже 99%. Метаболізується в печінці шляхом гідроксилювання, деметилювання і подальшої кон’югації, у результаті чого утворюється ряд метаболітів, які мають з вихідною речовиною однаковий фармакологічний профіль. Піддається кишково-печінковій рециркуляції. Період напіввиведення – 5–7 днів після однократної дози 0,02 г і 14 днів – після курсового введення дози 0,02 г/день протягом трьох місяців. Виводиться головним чином з жовчю і калом.

Показання для застосування. Рак молочної залози у жінок (естрогенпозитивний, метастатичний, особливо в менопаузі); рак грудної залози у чоловіків після кастрації; меланома і саркома м’яких тканин, які містять естрогенні рецептори; рак ендометрію, нирки та яєчників; рак передміхурової залози при резистентності до інших лікарських засобів, пухлини гіпофіза, ановуляторне безпліддя, олігоспермія.

Спосіб застосування та дози. Призначають внутрішньо, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. При режимі дозування 1 раз на день таблетки приймають вранці, 2 рази на день – вранці і ввечері.

Режим дозування встановлюють індивідуально залежно від показань, стану пацієнта і застосовуваної схеми протипухлинної терапії. Лікування проводять довгостроково (до появи ознак регресування захворювання), тому що ефект зберігається тільки на фоні постійного застосування. При необхідності лікування комбінують із променевою та цитостатичною терапією.

Рак молочної залози, ендометрію та нирок: звичайно призначають по 10 мг (1 таблетка) 2 рази на день або по 20–30 мг (2–3 таблетки) 1 раз на день. При необхідності дозу підвищують до 20 мг (2 таблетки) 2–3 рази на день. При раку нирок добову дозу можна збільшити до 100 мг (10 таблеток). Курс лікування – 2,4–9,6 г.

Ановуляторне безпліддя: призначають по 10 мг (1 таблетка) 2 рази на день протягом 4 днів підряд, починаючи з 2-го дня менструального циклу. При наступних 4-денних циклах дозу можна збільшити до 20 мг (2 таблетки) 2 рази на день, далі – до 40 мг (4 таблетки) 2 рази на день.

Олігоспермія: призначають по 10 мг (1 таблетка) 2 рази на день.

Побічна дія. З боку системи травлення: нудота, блювання, підвищення активності печінкових трансаміназ, рідко – жирова інфільтрація печінки, холестаз, гепатит. З боку центральної нервової системи: рідко – депресія, запаморочення, головний біль, ретробульбарний неврит. З боку органа зору: ретинопатія, кератопатія, катаракта. З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія. З боку ендокринної системи: у жінок – гіперплазія ендометрію, вагінальні кровотечі, припливи крові, збільшення маси тіла; у чоловіків – імпотенція, зниження лібідо. З боку серцево-судинної системи: рідко – набряки, тромбоемболія, флебіт. Дерматологічні реакції: алопеція, висип, свербіж. Інші: болі в кістках і вогнищах ураження, підвищення температури тіла; у хворих з метастазами в кістках – гіперкальціємія.

Протипоказання. Підвищена індивідуальна чутливість до тамоксифену, виражена лейкопенія, тромбоцитопенія, вагітність, лактація.

Передозування. Випадки передозування не описані. Можливе підсилення побічних ефектів.

Особливості застосування. З обережністю призначають препарат при гіперкальціємії, гіперліпідемії, пацієнтам з катарактою.

В період лікування слід регулярно контролювати картину периферичної крові (особливо кількість тромбоцитів), рівень кальцію та глюкози в крові. При тривалому застосуванні препарату показане спостереження окуліста (кожні 3 міс.).

Пацієнток у період передменопаузи до початку лікування необхідно ретельно обстежити з метою виключення вагітності. Слід інформувати пацієнток про ризик для плоду, якщо вагітність настає під час лікування або протягом 2 міс. після відміни препарату (внаслідок мутагенної та генотоксичної дії тамоксифену).

Жінкам репродуктивного віку слід використовувати бар’єрні та інші негормональні методи контрацепції під час лікування і протягом 3 міс. після закінчення лікування.

У пацієнток з раком молочної залози в період передменопаузи тамоксифен може спричиняти пригнічення менструацій.

При появі аномальних піхвових кровотеч під час або після лікування препаратом пацієнтки повинні бути ретельно обстежені (враховуючи вплив препарату на зміну ендометрію, включаючи гіперплазію, поліпи і рак). При одночасному застосуванні з препаратами, що впливають на систему згортання крові, необхідна корекція дози тамоксифену.

З появою ознак тромбозу вен нижніх кінцівок (біль у ногах або їх набряклість), тромбоемболії гілок легеневої артерії (задишка) прийом препарату слід відмінити.

Не слід сполучати з препаратами, що містять гормони, особливо естрогени.

При лікуванні раку молочної залози у випадку доброї переносності лікування тамоксифеном можна продовжувати протягом 5 років.

Препарат мало ефективний у лікуванні хворих з метастазами (особливо в печінці).

Застосування в період вагітності та годування груддю. Препарат протипоказаний при вагітності. Під час лікування слід припинити годування груддю.

Вплив на можливість керування транспортними засобами та механізмами. В період лікування слід утримуватися від керування автотранспортом і виконання потенційно небезпечних видів діяльності, пов’язаних з необхідністю концентрації уваги і підвищеної швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з антикоагулянтами кумаринового ряду підсилюється їх дія, з цитостатичними засобами – підвищується ризик тромбоутворення. При одночасному застосуванні з алопуринолом можливі гепатотоксичні ефекти, з аміноглютетимідом – зменшення концентрації тамоксифену в плазмі (внаслідок посилення його метаболізму), із бромокриптином – посилення допамінергічної дії останнього, з мітоміцином – підвищення ризику розвитку гемолітико-уремічного синдрому, з атракуриєм – пролонгування нервово-м’язової блокади, з варфарином – виникнення ризику розвитку загрозливої клінічної ситуації (можливі пролонгування протромбінового часу, гематурія, гематома). Рифампіцин зменшує концентрацію тамоксифену в крові (за рахунок індукції ізоферменту CYP3А4 цитохрому

Р-450). Терапевтичний ефект тамоксифену знижують естрогени.

Можливе використання в комбінації з прогестинами.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі від 8°С до 25°С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.