Джендогрел инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Clopidogrel; метил – (+) –(S) – α – (o-хлорфеніл) - 6,7 – дигідро – тієно [3,2 – с] піридин – 5 (4Н) ацетат;

основні фізико-хімічні властивості: круглі, двоопуклі таблетки, цегляно-червоного кольору, вкриті плівковою оболонкою, з розподільчою рискою на одній стороні та гладенькі з другої;

склад:

діюча речовина: клопідогрел; 1 таблетка містить клопідогрелу бісульфат, еквівалентно клопідогрелу 75 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль кукурудзяний, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, ПВПК-30, тальк, целюлоза мікрокристалічна;

плівкове покриття: гідроксипропілметилцелюлоза, поліетиленгліколь, титану діоксид, заліза оксид червоний.

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антитромботичні засоби. Антиагреганти. Код АТС В01А С04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Клопідогрел cелективно пригнічує зв’язування аденозиндифосфату (АДФ) з його рецептором на поверхні тромбоцита і активацію комплексу GР ІІb/ІІІa під дією АДФ, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів. Для такої дії необхідна біотрансформація клопідогрелу. Клопідогрел також пригнічує агрегацію тромбоцитів, що викликанa іншими факторами. Клопідогрел діє шляхом необоротної зміни рецептора АДФ на тромбоцити; тромбоцити, що вступили з ним у взаємодію, виявляються ушкодженими протягом усього їхнього терміну життя. Нормальна функція тромбоцитів відновлюється зі швидкістю відповідно до швидкості утворення нових тромбоцитів. Повторне приймання в дозі 75 мг на добу призводить до значного гальмування агрегації тромбоцитів, яка спричинена АДФ. Пригнічувальний ефект прогресивно підсилюється, стабільний стан досягається через 3-7 днів лікування. При курсовому застосуванні середній рівень гальмування агрегації тромбоцитів становить 40-60 %. Агрегація тромбоцитів і час кровотечі відновлюються до висхідного рівня в середньому через 5 днів після припинення лікування.

Фармакокінетика. При повторному прийманні внутрішньо в дозі 75 мг на добу клопідогрел швидко всмоктується, однак концентрація висхідної сполуки у плазмі крові низька і через 2 години після приймання не досягає рівня виміру (0,00025 мг/л). На основі дослідження метаболітів, що виділяються з сечею, можна стверджувати, що всмоктування становить не менше ніж 50 %. Клопідогрел швидко метаболізується в печінці. Його основний метаболіт – карбоксильне похідне фармакологічної активності не має і становить 85 % від циркулюючої в крові висхідної сполуки. Максимальна концентрація даного метаболіту в плазмі крові (приблизно 3мг/л після застосування повторних доз внутрішньо по 75 мг) спостерігається приблизно через 1 годину після приймання. Клопідогрел-проліки. Його активний метаболіт, тіолове похідне, утворюється шляхом окислення клопідогрелу в 2-оксоклопідогрел і наступного гідролізу. Окислювальний етап регулюється ізоферментами цитохрому Р4503В6 і меншою мірою – 1А1, 1А2, і 2С19. Активний тіольний метаболіт був виділений in vitro, він швидко і необоротно зв’язується з тромбоцитарними рецепторами, пригнічуючи таким чином агрегацію тромбоцитів.

 Цей метаболіт у плазмі крові не визначається. Кінетика основного метаболіту

має лінійну залежність (збільшення концентрації в плазмі крові залежно від доз) в межах 50-150 мг клопідогрелу. Клопідогрел і основний циркулюючий метаболіт оборотно зв’язуються з білками плазми крові in vitro (98 і 94 % відповідно). Цей зв’язок залишається ненасиченим in vitro в широкому діапазоні концентрацій. Після приймання внутрішньо клопідогрелу з міткою ¹⁴C у добровольців приблизно 50 % препарату екскретується з сечею і 46 % - з калом протягом 120 годин після введення. Період напіввиведення основного циркулюючого метаболіту становить 8 годин після одноразового і повторного приймання. Концентрації основного циркулюючого метаболіту в плазмі крові при прийманні клопідогрелу в дозі 75 мг на добу нижчі у пацієнтів з тяжкими захворюваннями нирок (кліренс креатиніну 5-15 мл/хв.) у порівнянні з пацієнтами, що мають захворювання нирок з перебігом середньої тяжкості (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв.) і здоровими людьми. Хоча пригнічувальна дія на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів знижена на 25% у порівнянні з таким ефектом у здорових осіб, час кровотечі подовжений так само, як і у здорових осіб, що одержували 75 мг клопідогрелу на добу. Концентрація основного метаболіту в плазмі крові значно вища у пацієнтів похилого віку (понад 75 років) у порівнянні із здоровими добровольцями молодого віку. Однак вища концентрація у плазмі не супроводжується змінами в агрегації тромбоцитів і тривалості кровотечі.

Показання для застосування. Профілактика інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, раптової коронарної смерті у хворих з клінічно виявленим атеросклерозом (наявність в анамнезі ішемічного інсульту/термін від 7 днів до не менш ніж 6 місяців/, інфаркту міокарда /від декількох днів до не менш як 35 днів/ або встановленим захворюванням периферичних артерій).

Спосіб застосування та дози. Дорослим 75 мг 1 раз на добу незалежно від приймання їжі.

Побічна дія. З боку системи згортання крові: шлунково-кишкові кровотечі 1,99 %, крововилив в мозок 0,35 %, геморагічні прояви; гематологічні – нейтропенії, тромбоцитопенії. З боку травної системи: біль у животі, диспепсія, запор, гастрит. Шкірні прояви: висипання на шкірі.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, тяжкі захворювання печінки, гострі кровотечі (в тому числі при пептичній виразці, внутрішньочерепних крововиливах), періоди вагітності та годування груддю. Дітям до 18 років.

Передозування. При прийманні Джендогрелу в дозі 1050 мг не було відзначено ніякої небажаної побічної дії і необхідності застосування спеціальних терапевтичних заходів. При одноразовому застосуванні препарату в дозі 600 мг здоровими добровольцями побічна дія не спостерігалась. Термін кровотечі був збільшений в 1,7 разів, що відповідає величині після приймання терапевтичної дози (75 мг на добу). Специфічного антидоту немає. При необхідності швидкої корекції продовженого терміну кровотечі ефект Джендогрелу може бути ліквідований шляхом переливання тромбоцитарної маси.

Особливості застосування. У хворих на гострий інфаркт міокарда лікування препаратом Джендогрел не слід розпочинати в перші декілька днів після розвитку інфаркту. Не слід рекомендувати препарат при нестабільній стенокардії, крізьшкірній транслюмінальній вінцевій ангіопластиці, аорто-коронарному шунтуванні і гострому ішемічному інсульті менше 7 діб. Джендогрел застосовують з обережністю у хворих з підвищеним ризиком кровотечі внаслідок травми, оперативних втручань чи інших патологічних станів. У разі необхідності оперативного втручання і якщо антитромбоцитарна дія небажана, курс лікування препаратом Джендогрел слід припинити за 7 днів до операції. Джендогрел подовжує термін тривалості часу кровотечі і тому його слід застосовувати з обережністю у хворих з ураженнями, схильними до кровотеч (особливо шлунково-кишкового тракту і внутрішньоочними).

Із застереженням призначають Джендогрел хворим з тяжкими порушеннями функцій печінки, при яких можливе виникнення геморагічного діатезу. При появі симптомів надмірної кровоточивості (кровотечі з ясен, менорагія, гематурія) потрібне дослідження гемостазу (тривалість кровотечі, кількість тромбоцитів, тести функціональної активності тромбоцитів). Слід регулярно досліджувати функціональну активність печінки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При застосуванні Джендогрелу з ацетилсаліциловою кислотою спостерігається збільшення агрегації тромбоцитів, яке індуковане колагеном. Одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти в дозі 500 мг 2 рази на добу не викликало скільки-небудь значимого подовження терміну кровотечі, збільшеного застосуванням Джендогрелу. Безпека тривалого одночасного застосування ацетилсаліцилової кислоти і Джендогрелу не встановлена. За даними клінічних випробувань на здорових добровольцях, Джендогрел не змінює загальної потреби гепарину і дії гепарину на згортання крові. Одночасне тривале застосування гепарину не змінювало пригнічувальної дії Джендогрелу на агрегацію тромбоцитів. Однак безпека такої комбінації не визначена, і одночасне застосування гепарину і Джендогрелу вимагає застереження. При одночасному застосуванні Джендогрелу з рекомбінантним активатором тканинного плазміногену (rt-PA) і гепарином у хворих після недавно перенесеного інфаркту міокарда частота клінічно значимої кровотечі аналогічна тій, що спостерігалась у випадках одночасного застосування rt-PA і гепарину. Джендогрел з варфарином слід призначати з обережністю, оскільки безпека їх одночасного застосування не встановлена. Сумісне застосування Джендогрелу і нестероїдних протизапальних засобів збільшує ризик виникнення прихованих шлунково-кишкових кровотеч. У Джендогрела не виявлено взаємодії при застосуванні з атенололом, ніфедипіном, фенобарбіталом, циметидином, естрогенними препаратами. Фармакокінетика дигоксину, теофіліну не змінюється при сумісному застосуванні з Джендогрелом. Антацидні засоби не змінюють показники абсорбції Джендогрелу.

Досліди з мікросомами печінки людини свідчать про те, що Джендогрел може пригнічувати активність одного з ензимів Цитохрому Р450 (СУР 2С9). Внаслідок цього рівень толбутаміду, фенітоїну в плазмі крові може бути підвищений, оскільки вони метаболізуються за допомогою СУР 2С9. Не спостерігається клінічно значимої взаємодії Джендогрелу з діуретиками, бета-адреноблокаторами, інгібіторами АПФ, блокаторами кальцієвих каналів, засобами, що зменшують вміст холестерину в крові, засобами, що розширяють вінцеві судини, гіпоглікемічними засобами, протиепілептичними засобами, гормонозамісними препаратами.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до +25 °С, в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Термін придатності препарату становить 3 роки. Не використовуйте препарат після закінчення терміну придатності, що вказаний на упаковці.