Загальна характеристика:
міжнародна назва: ursodeoxycholic acid;
основні фізико-хімічні властивості: біла гомогенна суспензія з невеликими бульбашками повітря і запахом лимона;
склад: 5 мл суспензії (1 мірна ложка) містять кислоти урсодезоксихолевої 250 мг;
допоміжні речовини: кислота бензойна, авіцель RC-591, що складається з целюлози мікрокристалічної та карбоксиметилцелюлози натрієвої солі, натрію хлорид, натрію цитрат, кислота лимонна безводна, гліцерин, пропіленгліколь, ксиліт, натрію цикламат, ароматизатор лимонний Гіваудан 87017, вода очищена.
Форма випуску. Суспензія для перорального застосування.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовують для розчинення холестеринових каменів і лікування печінки. Код АТС А05АА02, А05В.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Невелика кількість урсодезоксихолевої кислоти звичайно міститься в людській жовчі.
Після перорального прийому вона знижує насиченість жовчі холестерином, уповільнюючи поглинання холестерину в тонкому кишечнику і зменшуючи секрецію холестерину в жовч. Очевидно, в результаті розсіювання холестерину і утворення рідких кристалів відбувається часткове розчинення жовчних каменів.
Відповідно до сучасних уявлень вважають, що урсодезоксихолева кислота при гепатичних і холестатичних захворюваннях спричиняє ефект за рахунок відносної заміни ліпофільних, подібних до детергентів токсичних жовчних кислот на гідрофільну цитопротекторну нетоксичну урсодезоксихолеву кислоту, а також внаслідок поліпшення секреторної здатності гепатоцитів та імунорегуляторних процесів.
Фармакокінетика. При пероральному прийомі урсодезоксихолева кислота швидко поглинається в тонкій кишці та верхній частині клубової кишки шляхом пасивного перенесення і в кінцевому відділі клубової кишки шляхом активного перенесення. Швидкість поглинання звичайно становить 60 - 80 %. Після всмоктування жовчна кислота піддається майже повному печінковому кон’югуванню з амінокислотами гліцином і таурином, після чого вона екскретується з жовчю. Кліренс першого проходження через печінку становить до 60 %.
Під впливом кишкових бактерій здійснюється часткова деградація до 7-кетолітохолевої і літохолевої кислот. Літохолева кислота є гепатотоксичною і спричиняє ушкодження печінкової паренхіми у деяких видів тварин. У людини поглинається лише незначна частина, яка сульфатується в печінці і таким чином детоксикується перед тим, як бути виведеною з жовчю та з фекаліями.
Біологічний період напіврозпаду урсодезоксихолевої кислоти становить 3,5 – 5,8 дня.
Показання для застосування.
Симптоматичне лікування первинного біліарного цирозу (ПБЦ) за умови відсутності декомпенсованого цирозу печінки.
Для розчинення рентгенконтрастних холестеринових жовчних каменів розміром не більше 15 мм в діаметрі у хворих з функціонуючим жовчним міхуром, незважаючи на присутність у ньому жовного(их) каменя(нів).
Спосіб застосування та дози.
При різних показаннях рекомендуються нижченаведені добові дози.
Для розчинення холестеринових жовчних каменів
Приблизно 10 мг на 1 кг маси тіла щодобово, що відповідає:
Маса тіла Мірні ложки * Еквівалент, мл
Від 5 до 7 кг ¼ 1,25 мл
Від 8 до 12 кг ½ 2,50 мл
Від 13 до 18 кг ¾ (= ¼ + ½ ) 3,75 мл
Від 19 до 25 кг 1 5,00 мл
Від 26 до 35 кг 1 ½ 7,50 мл
Від 36 до 50 кг 2 10,00 мл
Від 51 до 65 кг 2 ½ 12,50 мл
Від 66 до 80 кг 3 15,00 мл
Від 81 до 100 кг 4 20,00 мл
Більше 100 кг 5 25,00 мл
* 1 мірна ложка (= 5 мл суспензії) містить 250 мг урсодеоксихолевої кислоти.
Суспензію слід приймати ввечері, перед сном. Її необхідно застосовувати регулярно.
Час, необхідний для розчинення жовчних каменів, звичайно становить від 6 до 24 місяців. Якщо зменшення розмірів жовчних каменів не спостерігається після 12 місяців, терапію слід припинити.
Успіх лікування потрібно перевіряти за допомогою ультразвукового дослідження або холецистографії через кожні 6 місяців. Необхідно проводити додаткові дослідження для виявлення можливої кальцифікації каменів. Якщо це трапилось, лікування треба припинити.
Для симптоматичного лікування первинного біліарного цирозу (ПБЦ)
Добова доза залежить від маси тіла і становить приблизно 10 - 15 мг урсодеоксихолевої кислоти на 1 кг маси тіла. Рекомендується така схема прийому препарату:
Маса тіла Добова доза Ранок День Вечір
мірні ложки екв. у мл мірні мірні мірні
ложки ложки ложки
Від 5 до 7 кг ¼ 1,25 - - ¼
Від 8 до 12 кг ½ 2,50 - ¼ ¼
Від 13 до 18 кг ¾ 3,75 ¼ ¼ ¼
Від 19 до 25 кг 1 5,00 ½ - ½
Від 26 до 35 кг 1 ½ 7,50 ½ ½ ½
Від 36 до 50 кг 2 10,00 1 - 1
Від 51 до 65 кг 3 15,00 1 1 1
Від 66 до 85 кг 4 20,00 1 1 2
Від 86 до 110 кг 5 25,00 1 2 2
Більше 110 кг 6 30,00 2 2 2
* 1 мірна ложка (= 5 мл суспензії) містить 250 мг урсодеоксихолевої кислоти.
Суспензію слід приймати відповідно до схеми дозування, наведеної вище, регулярно.
Застосування суспензії Урсофальку при первинному біліарному цирозі може продовжуватись без обмежень у часі.
В окремих випадках у хворих на первинний біліарний цироз на початку лікування можуть погіршитись клінічні симптоми, наприклад, може посилитися свербіж. Якщо це трапилось, терапію слід продовжувати із застосуванням нижчої добової дози суспензії Урсофальку, а потім поступово її збільшувати (1 раз на тиждень) до досягнення призначеної схеми дозування.
Побічна дія.
Оцінка несприятливих явищ базується на таких даних щодо їх частоти:
Дуже часті Ті, що спостерігаються більш ніж в 1 хворого, що лікується, з 10 |
Часті Ті, що спостерігаються більш ніж в 1 хворого, що лікується, із 100 |
Нечасті Ті, що спостерігаються більш ніж в 1 хворого, що лікується, з 1 000 |
Рідкі Ті, що спостерігаються більш ніж в 1 хворого, що лікується, з 10 000 |
Дуже рідкі Ті, що спостерігаються в 1 випадку з 10 000 хворих, що лікуються, або нечисленні, включаючи окремі випадки |
Побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту
У клінічних випробуваннях були частими повідомлення про рідке випорожнення або діарею під час терапії урсодеоксихолевою кислотою.
Дуже рідко при лікуванні первинного біліарного цирозу мав місце виражений біль у правій верхній частині черевної порожнини.
Порушення з боку печінки та жовчного міхура
При лікування урсодеоксихолевою кислотою дуже рідко може спостерігатись кальцифікація жовчних каменів.
При терапії розвинених стадій первинного жовчного цирозу в дуже рідких випадках спостерігалась декомпенсація печінкового цирозу, яка частково регресувала після припинення лікування.
Реакції гіперчутливості
Дуже рідко можуть спостерігатись висипання (кропив’янка).
Протипоказання.
Суспензію Урсофальку на можна застосовувати:
- при гострому запаленні жовчного міхура або жовчовивідних шляхів;
- непрохідності жовчних проток (загальної жовчної протоки або протоки
міхура).
Суспензію Урсофальку не можна призначати хворим з жовчним міхуром, що не візуалізується радіологічними методами, з кальцифікованими каменями, порушеною скоротністю жовчного міхура або таким, що мають часті жовчні коліки.
Передозування.
При передозуванні може спостерігатись діарея. Взагалі передозування є малоймовірним, оскільки поглинання урсодеоксихолевої кислоти знижується при підвищенні дози і вона здебільшого екскретується з калом.
Якщо діарея має місце, дозу потрібно зменшити, якщо діарея продовжується, необхідно припинити терапію.
Ніяких специфічних контрзаходів вживати не потрібно; наслідки діареї слід лікувати симптоматично із збереженням балансу рідини і електролітів.
Особливості застосування.
Суспензію Урсофальку слід приймати під наглядом лікаря.
Протягом перших трьох місяців лікування необхідно перевіряти параметри функції печінки (AСT (СГOT), AЛT (СГПT) i g-ГT) через кожні 4 тижні, а потім – через кожні 3 місяці.
Щоб оцінити прогрес при лікуванні і виявити завчасно будь-яку кальцифікацію жовчних каменів, залежно від розміру каменю необхідно проводити дослідження загального вигляду жовчного міхура (оральна холецистографія) і можливої непрохідності у положенні стоячи і лежачи на спині (ультразвуковий контроль) через 6 – 10 місяців від початку лікування.
Бензойна кислота, що міститься в суспензії, може спричинити у сприйнятливих хворих реакцію підвищеної чутливості у вигляді подразнення шкіри, очей і слизових оболонок. У новонароджених існує підвищений ризик жовтухи.
Вагітність і лактація.
У дослідженнях на тваринах були отримані дані щодо наявності тератогенного ефекту протягом ранньої стадії вагітності.
У людини досвід застосування препарату протягом першого триместру вагітності недостатній. Жінки дітородного віку можуть приймати препарат лише за умови застосування надійних протизаплідних засобів.
Перед початком лікування вагітність повинна бути виключена. З міркувань безпеки лікування не можна проводити протягом першого триместру вагітності.
Оскільки даних щодо проникнення урсодеоксихолевої кислоти в грудне молоко недостатньо, її не можна приймати у період годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Суспензію Урсофальку не можна застосовувати одночасно з колестираміном, колестиполом або антацидними препаратами (речовинами, що зв’язують шлункову кислоту), які містять алюмінію гідроксид і (або) смектит (алюмінію оксид), оскільки ці препарати зв’язують урсодеоксихолеву кислоту в кишечнику і таким чином зменшують її поглинання і ефективність. Якщо ж застосування препаратів, що містять одну з цих речовин, все ж необхідно, їх потрібно приймати принаймні за 2 години до прийому суспензії Урсофальку.
Препарат може посилити поглинання циклоспорину з кишечнику. Отже, у хворих, які отримують циклоспорин, лікар повинен перевірити концентрацію циклоспорину в крові і скоректувати дозу циклоспорину в разі необхідності.
В окремих випадках суспензія Урсофальку може знижувати всмоктування ципрофлоксацину.
Урсодезоксихолева кислота знижує максимальну концентрацію в плазмі (Сmax) і площі під кривою (AUC) кальцієвого антагоніста нітрендипіну. Виходячи з цього, а також з єдиного повідомлення про взаємодію з речовиною дапсоном (зменшення терапевтичного ефекту) і з досліджень in vitro, можна припустити, що урсодезоксихолева кислота індукує активність цитохрому Р450 3А4, який метаболізує препарат.
Отже, при одночасному застосуванні засобів, які метаболізуються за участі цього ферменту, слід бути обережними, оскільки може виникнути потреба в корекції дози.
Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці при кімнатній температурі (не вище 25°С). Термін придатності - 4 роки. Термін придатності після відкриття пляшки становить 4 місяці. Препарат не можна застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.