Неомидантан инструкция, аналоги и состав

Склад:

діюча речовина: амантадин;

1 капсула містить амантадину гідрохлориду 100 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль картопляний, кислота стеаринова.

Лікарська форма.

Капсули.

Фармакотерапевтична група.

Допамінергічні засоби. Код АТС N04ВВ01.

Клінічні характеристики.

Показання. Хвороба Паркінсона (включаючи ту, що спричинена лікарськими засобами), профілактика і рання терапія грипу типу А, постгерпетична невралгія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до аманадину або інших компонентів препарату. Епілепсія, психози та тяжка ниркова недостатність, виразка шлунка. Наявність екзогенних психозів в анамнезі. Вагітність і лактація. Дитячий вік до 10 років.

Відносними протипоказаннями є доброякісна гіперплазія простати, закритокутова глаукома.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначають внутрішньо, після їди, капсулу слід ковтати цілою, запиваючи невеликою кількістю води.

Хвороба Паркінсона: по 1 капсулі (100 мг) на добу. Через тиждень після початку лікування дозу збільшують до 100 мг двічі на добу, зазвичай у поєднанні з іншими протипаркінсонічними засобами. Інтервал між дозами повинен бути не менше 6 год.

Під час терапії може розвинутися звикання, тому через деякий час необхідно збільшувати дозу. Максимальна добова доза становить 400 мг. Людям літнього віку і хворим з нирковою недостатністю її зменшують. Особам старше 65 років призначається добова доза 100 мг. Лікування рекомендується проводити курсами з перервою в 2 - 3 тижні.

Грип типу А: дорослим і дітям старше 10 років призначають по 200 мг на добу (по 100 мг на прийом) протягом 4 - 5 днів.

Для профілактики – по 100 мг на добу, звичайно протягом 10 днів або 2 - 3 тижні після вакцинації проти грипу.

Дорослим і пацієнтам літнього віку призначають по 100 мг на добу з інтервалом не менше 1 дня.

Постгерпетична невралгія: 100 мг 2 рази на добу протягом 14 днів. За необхідності продовжити курс лікування ще на 14 днів.

Хворим з патологією нирок слід призначати меншу дозу та/або з інтервалом, зазначеним у наступній таблиці.

Застосування препарату пацієнтам літнього віку з кліренсом креатиніну менше 60 мл/хв протипоказано.

У разі, якщо прийом однієї або кількох доз пропущений, продовжують прийом у раніше призначених дозах.

Побічні реакції. Препарат відносно добре переноситься. Можливі знервованість, погіршення концентрації, порушення сну, запаморочення, судоми, сплутаність свідомості, галюцинації, психози параноїдального характеру, помутніння зору, порушення з боку шлунково-кишкового тракту – диспепсія, в окремих випадках – livedo reticularis (перехідна сітчаста синювато-червона забарвленість шкіри) і периферичний набряк, затримка сечі (у схильних до цього пацієнтів). У поодиноких випадках – лейкопенія, шкірні висипання. У цих випадках дозу зменшують або припиняють лікування. За необхідності призначають симптоматичну терапію.

Передозування.

Симптоми: збільшення зіниць, які слабко або зовсім не реагують на світло, затримка сечі, порушення кислотно-лужного балансу організму, гострий психоз із дезорієнтацією, зоровими галюцинаціями і агресивною поведінкою, порушення дихання і серцева аритмія. Можливі кома, зупинка дихання і серцевої діяльності протягом кількох годин після передозування. Для затримки всмоктування препарату проводять промивання шлунка або спричинюють блювання. Забезпечити підтримку життєво важливих функцій, гідратацію. Для швидкого виведення препарату створюють кислу реакцію сечі. Лише невелика кількість препарату виводиться за допомогою гемодіалізу. Для зменшення симптомів з боку центральної нервової системи дорослим рекомендується фізостигмін у дозах 1 - 2 мг внутрішньовенно, за необхідності повторно, але не більше 2 мг на годину. Для усунення психозів застосовують аміназин.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Протипоказано.

Діти.

Не призначають препарат дітям до 10 років.

Особливі заходи безпеки. Слід дотримуватися обережності при порушеннях функції печінки/нирок, пацієнтам літнього віку і хворим на тиреотоксикоз. У разі серцевої недостатності можливо посилення набряків.

Особливості застосування.

Під час лікування Неомідантаном слід випивати не менше 2 л рідини на добу. Прийом препарату припиняють поступово, оскільки раптове припинення може погіршати перебіг хвороби Паркінсона.

Під час лікування Неомідантану неможна вживати алкогольні напої.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Пацієнтам, у яких спостерігаються побічні ефекти з боку центральної нервової системи (знервованість, погіршення концентрації, порушення сну, запаморочення, судоми, сплутаність свідомості, галюцинації, психози параноїдального характеру, помутніння зору) слід утримуватися від керування автотранспортними засобами або працювати з потенційно небезпечними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Можна комбінувати з холінолітичними засобами. Ефективною є комбінація з іншими протипаркінсонічними лікарськими засобами, оскільки їх дія потенціюється, а також підсилюються побічні ефекти. Препарат дозволяє зменшувати дози леводопи і холінергічних засобів. Неможна приймати одночасно з діуретичними засобами (тріамтерен і гідрохлортіазид).

Неомідантан у поєднанні з:

антигіпертензивними засобами (метилдопа і метиросин) – посилюються екстрапірамідні розлади (дискінезії, тремор):

антихолінергічними засобами – посилюються атропіноподібні побічні явища (сухість у роті, підвищення частоти серцевих скорочень, порушення зору, запор);

антипсихотичними засобами – підсилюються екстрапірамідні побічні дії;

антагоністами дофамінових рецепторів (метоклопрамід і домперидон, тетрабеназин) – підсилюються екстрапірамідні розлади.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Амантадин діє як дофамінергічний засіб, сприяє вивільненню дофаміну із нейрональних депо і підвищує чутливість дофамінергічних рецепторів до дофаміну. Ефективний при ригідних і брадикінетичних формах паркінсонізму: знижує м’язовий тонус, підвищує активність і рухливість. Меншою мірою впливає на тремор.

Неомідантан діє також як противірусний засіб, гальмує проникнення вібріону в клітину і вивільнення генетичного матеріалу вірусу після проникнення.

Фармакокінетика. Препарат добре (55 - 90%) всмоктується із шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 4 год. 60 - 70% прийнятої одноразової пероральної дози зв’язується з білками плазми. Період напіввиведення активної речовини становить 11 - 15 год для пацієнтів з нормальною функцією нирок. Елімінація уповільнюється у пацієнтів літнього віку і у випадках порушення функції нирок. Їз організму амантадин виводиться в основному із сечею.

Амантадин проходить через гематоенцефалічний бар’єр, його концентрація в лікворі досягає половини від концентрації в крові. Препарат проникає в материнське молоко.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули №0 білого кольору, які містять порошок від білого до майже білого кольору.

Несумісність. Невідома.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в недоступному для дітей, сухому місці при температурі не вище 25°С.