Тигофаст-120, 180 инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: fexofenadinе; α,α-диметил-4-[1-гідрокси-4-[4-(гідроксидифенилметил)-1-піперидинил]бутил] бензолоцтова кислота;

основні фізико-хімічні властивості: таблетки по 120 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, круглі, двоопуклі, білого або майже білого кольору;

таблетки по 180 мг: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, круглі, двоопуклі, оранжевого кольору;

склад: 1 таблетка містить фексофенадину гідрохлориду 120 мг або 180 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, кальцію гідрофосфат, крохмаль, натрію кроскармелоза, магнію стеарат, тальк, натрію метилпарабен, натрію пропілпарабен, поліетиленгліколь – 6000, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид, дибутилфталат, барвник сансет жовтий (таблетки по 180 мг).

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антигістамінні препарати для системного застосування. Код АТС R06A X26.

Фармакологічні властивості. Блокатор Н₁-рецепторів. Фексофенадин є активним метаболітом терфенадину. Стабілізує мембрани опасистих клітин, перешкоджає виділенню гістаміну. Усуває симптоми алергії: чихання, ринорею, свербіж, почервоніння очей та сльозотечу. Не виявляє седативної дії. Антигістамінний ефект препарату виявляється через 1 годину, досягає максимуму через 6 годин та триває протягом 24 годин. Після 28 днів прийому не спостерігалось звикання. Швидко всмоктується після внутрішнього прийому. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1–3 години та становить у середньому 494 нг/мл після прийому в дозі 180 мг 1 раз на добу. Зв’язування з білками плазми крові – 60–70%. Основний шлях виведення – екскреція з жовчю, до 10% дози екскретується із сечею в незмінному вигляді.

Показання для застосування. Симптоматичне лікування сезонного алергічного риніту, хронічної кропивниці.

Спосіб застосування та дози. Дорослим та дітям віком старше 12 років призначають Тигофаст при сезонному алергічному риніті – 120 мг 1 раз на добу, при хронічній ідіопатичній кропив’янці – 180 мг 1 раз на добу. Приймають внутрішньо незалежно від прийому їжі, запиваючи водою. Тривалість лікування визначається індивідуально, залежно від тяжкості захворювання.

Побічна дія. Головний біль, сонливість, запаморочення, підвищена стомлюваність, нудота, диспепсія, запор, міалгія, гіперліпідемія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, діти віком до 12 років.

Передозування. Симптоми: запаморочення, сонливість, сухість у роті. Лікування: промивання шлунка, призначення активованого вугілля, послаблюючих засобів, симтоматична терапія. Гемодіаліз неефективний.

Особливості застосування. Дані про безпеку застосування Тигофасту в період вагітності відсутні, тому призначати слід у тому випадку, якщо очікуваний терапевтичний ефект для майбутньої матері перевищує потенційний ризик для плоду. При необхідності застосування Тигофасту в період годування груддю слід вирішити питання щодо припинення годування груддю, оскільки Тигофаст проникає в грудне молоко. Ефективність та безпека застосування Тигофасту для лікування дітей віком до 12 років не вивчалися. Тигофаст слід застосовувати з обережністю у осіб похилого віку, хворих із нирковою або печінковою недостатністю, оскільки не накопичений достатній клінічний досвід застосування Тигофасту в пацієнтів даних груп. На підставі фармакодинамічного профілю та відомих побічних ефектів можна зробити висновок, що прийом Тигофасту не впливає на здатність керувати транспортними засобами та виконувати роботи, які вимагають концентрації уваги, малоімовірний. При проведенні об’єктивних досліджень було виявлено, що Тигофаст не виявляє значного впливу на функції ЦНС. Однак рекомендується оцінити індивідуальну реакцію на препарат до того, як починати керування транспортними засобами або виконувати інші складні види діяльності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Тигофаст не біотрансформується в печінці і тому не взаємодіє з іншими препаратами, які метаболізуються мікросомальними ферментами печінки. При одночасному прийомі Тигофасту з еритроміцином або кетоконазолом концентрація Тигофасту в плазмі крові підвищується в 2–3 рази, що обумовлено збільшенням абсорбції в травному тракті та зниженням елімінації з жовчю. Указані зміни не супроводжуються зміною інтервалу Q – T та не пов’язані збільшенням прояву побічних ефектів порівняно з ефектами препаратів, які вводяться окремо. Взаємодії Тигофасту та омепразолу не спостерігалося. При прийомі антацидів, які містять алюміній або магній, за 15 хвилин до прийому Тигофасту біодоступність знижується за рахунок зв’язування в травному тракті. Рекомендується зробити інтервал у 2 години між прийомом Тигофасту та антацидів, які містять алюміній або магнію гідроксид.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності –2 роки.