Флуконазол инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Fluconazol; 2-(2,4-дифторфеніл)-1,3-біс(1Н-1,2,4-триазол-1-ил)-2-пропанол);

основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору в капсулах з корпусом білого та кришечкою бірюзового кольору;

склад: 1 капсула містить флуконазолу 0,15 г або 0,05 г;

допоміжні речовини: натрію лаурилсульфат.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування.

Код АТС J02A C01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Флуконазол належить до протигрибкових засобів класу триазольних сполук. Він має виражену протигрибкову дію, специфічно інгібує синтез грибкових стеролів. Має специфічну дію на грибкові ферменти, залежні від цитохрому Р450. Активний відносно різних штамів Саndіdа sрр. (включаючи вісцеральний кандидоз), Сгурtососсиs nеоfоrmfans (включаючи внутрічерепні інфекції), Microsporum spp. Флуконазол активний відносно збудників ендемічних мікозів: Вlastomyces dermatitidis, Coccidioides immitis (включаючи внутрішньочерепні інфекції), Hystoplasma capsulatum.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо добре всмоктується в травному тракті; концентрація в плазмі крові перевищує 90% від рівня концентрації, що досягається при внутрішньовенному введенні. Прийом їжі на всмоктування флуконазолу не впливає. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 0,5-1,5 год після прийому внутрішньо. Період напіввиведення препарату з плазми крові становить 30 год, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу при проведенні курсу лікування флуконазолом, і забезпечує терапевтичний ефект при вагінальному кандидозі після одноразового прийому препарату. Концентрація активної речовини в плазмі крові прямо пропорційна прийнятій дозі. З білками плазми крові зв’язується 11-12% флуконазолу. При щоденному одноразовому прийомі флуконазолу на 4-5-ту добу стабільна концентрація в плазмі крові досягається в 90% пацієнтів. При введенні в перший день лікування максимальної (двократної добової) дози вищезазначений ефект досягається до другого дня лікування.

Флуконазол добре проникає в усі рідини організму. У спинномозковій рідині концентрація флуконазолу досягає 80% від рівня його концентрації в плазмі крові.

З організму флуконазол виводиться із сечею, причому 80% - у незміненому вигляді. Кліренс флуконазолу прямо пропорційний кліренсу креатиніну.

Показання для застосування. Інфекції, спричинені кандидами, у тому числі генералізований кандидоз, включаючи кандидемію, дисемінований кандидоз і інші форми інвазивної кандидозної інфекції (інфекції черевної порожнини, ендокарду, очей, дихальних і сечових шляхів); кандидоз слизових оболонок, у тому числі порожнини рота і глотки, стравоходу; неінвазивні бронхолегеневі інфекції; кандидурія; шкірно-слизовий і хронічний атрофічний кандидоз слизової оболонки порожнини рота (пов’язаний з носінням зубних протезів); профілактика рецидивів вагінального кандидозу (при частоті виникнення 3 рази і більше на рік), а також кандидозний баланіт.

Флуконазол застосовують при криптококовому менінгіті та криптококовій інфекції іншої локалізації; дерматомікозах, включаючи мікози стоп, тіла, пахової ділянки, висівкоподібний лишай; оніхомікози; глибоких ендемічних мікозах, включаючи кокцидіоїдомікоз, паракок-цидіоїдомікоз, споротрихоз і гістоплазмоз; а також для профілактики грибкових інфекцій у пацієнтів, які одержують цитостатичну чи променеву терапію.

Спосіб застосування та дози. Застосовують внутрішньо, щодня, один раз на добу, тривалість лікування залежить від клінічного і мікологічного ефекту.

При кандидемії, дисемінованому кандидозі й інших інвазивних кандидозних інфекціях доза становить 400 мг у перший день, а потім по 200мг/добу, залежно від вираженості клінічного ефекту можна продовжити терапію і підвищити дозу до 400 мг/добу. Для лікування генералізованого кандидозу доза Флуконазолу для дітей становить 6-12 мг/кг на добу, залежно від тяжкості захворювання.

При орофарингеальному кандидозі дорослим призначають по 50-100 мг Флуконазолу, один раз на добу, протягом 7-14 днів. Хворим з вираженим пригніченням імунітету лікування за необхідності продовжують протягом більш тривалого часу. При атрофічному кандидозі слизової оболонки порожнини рота, зумовленому носінням зубних протезів, препарат звичайно призначають у дозі 50 мг, один раз на добу, протягом 14 днів, у сполученні з місцевими антисептичними засобами для обробки протеза. При інших кандидозних інфекціях слизових оболонок (за винятком генітального кандидозу, наприклад езофагіті, неінвазивних бронхолегеневих інфекціях, кандидурії, кандидозі шкіри та слизових оболонок і ін.) ефективна доза становить 50-100 мг/добу при тривалості лікування 14-30 днів. Для профілактики рецидивів орофарингеального кандидозу у хворих на СНІД після завершення курсу первинної терапії Флуконазол призначають у дозі 150 мг, один раз на тиждень. При кандидозі слизових оболонок доза, що рекомендується, Флуконазолу для дітей становить 3 мг/кг на добу. У перший день можна призначити максимальну дозу 6 мг/кг для більш швидкого досягнення стабільної рівноважної концентрації.

При вагінальному кандидозі Флуконазол приймають одноразово, внутрішньо, в дозі 150 мг. Для зниження частоти рецидивів захворювання препарат застосовують у дозі 150 мг, один раз на місяць. Тривалість терапії визначають індивідуально; вона варіює від 4 до 12 місяців. У деяких випадках частоту прийому збільшують. При баланіті, спричиненому кандидами, Флуконазол призначають одноразово, в дозі 150 мг, внутрішньо.

Для профілактики кандидозу доза Флуконазолу, що рекомендується, становить 50-400 мг, один раз на добу, залежно від ступеня ризику розвитку грибкової інфекції. За наявності високого ризику генералізованої інфекції, наприклад у хворих з передбачувано вираженою нейтропенією чи довготривалою нейтропенією, доза, що рекомендується, становить 400 мг, один раз на добу. Флуконазол призначають за кілька днів до передбачуваної появи нейтропенії; після збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитів більше 1000 у мм³ лікування продовжують ще протягом 7 діб.

Дітям Флуконазол призначають по 3-12 мг/кг на добу, залежно від вираженості і тривалості індукованої нейтропенії.

При криптококовому менінгіті і криптококових інфекціях іншої локалізації в перший день призначають 400 мг, а потім продовжують лікування в дозі 200-400 мг, один раз на добу. Тривалість лікування криптококових інфекцій залежить від ефекту, що досягається, і мікологічного ефекту; при криптококовому менінгіті його продовжують не менше 6-8 тижнів. Для профілактики рецидивів криптококового менінгіту в хворих на СНІД (після завершення курсу первинного лікування) терапію Флуконазолом у дозі 200 мг/добу можна продовжувати протягом дуже тривалого терміну. Для лікування криптококової інфекції доза Флуконазолу, що рекомендується, для дітей становить 6-12 мг/кг на добу, залежно від тяжкості захворювання.

При інфекціях шкіри, включаючи мікози стоп, гладкої шкіри, пахової ділянки, і кандидозних інфекціях доза, що рекомендується, становить 150 мг, один раз на тиждень або 50 мг, один раз на добу. Тривалість терапії становить 2-4 тижні. Однак при мікозі стоп може знадобитися більш тривале лікування - до 6 тижнів. При висівкоподібному лишаї доза, що рекомендується, становить 300 мг, один раз на тиждень, протягом 2 тижнів; деякі хворі мають потребу в прийомі третьої дози Флуконазолу - 300 мг, у той час як у ряді випадків виявляється достатнім однократний прийом 300-400 мг препарату. Альтернативною схемою лікування є застосування препарату по 50 мг, один раз на добу, протягом 2-4 тижнів. При оніхомікозі доза, що рекомендується, становить 150 мг, один раз на тиждень. Лікування слід продовжувати до повної заміни ураженого нігтя здоровим. Для повторного росту нігтів на пальцях рук і ніг звичайно потрібно 3-6 і 6-12 місяців відповідно, однак швидкість росту нігтів може варіювати в широких межах у різних людей, а також залежно від віку. Після успішного лікування хронічних інфекцій іноді спостерігається зміна форми нігтів.

При глибокому ендемічному мікозі може знадобитися тривале (до 2 років) застосування препарату в дозі 200-400 мг на добу. Тривалість терапії визначають індивідуально; доза становить 11-24 місяців при кокцидіоїдомікозі, 2-17 місяців - при паракокцидіоїдомікозі, 1-16 місяців - при споротрихозі і 3-17 місяців - при гістоплазмозі.

Для лікування осіб літнього віку за відсутності ознак ниркової недостатності препарат використовують у звичайній дозі. Для хворих з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 11-50 мл/хв) початкова максимальна доза становить 50-400 мг, добову дозу Флуконазолу для наступних введень знижують у 2 рази. Хворим, які постійно знаходяться на діалізі, Флуконазол вводять після кожного сеансу діалізу.

Побічна дія. Можливі нудота, біль у животі, діарея, метеоризм, шкірний висип, головний біль, анафілактичні реакції, гепатотоксичні ефекти.

Протипоказання. Підвищена чутливість до Флуконазолу чи азольних сполук, близьких до нього за хімічною структурою; вагітність, лактація.

Передозування. Виявляється галюцинаціями і параноїдальною поведінкою. Лікування - симптоматичне (у тому числі підтримуюча терапія і промивання шлунка). Флуконазол виводиться в основному із сечею, тому форсований діурез може прискорити виведення препарату. Сеанс гемодіалізу тривалістю 3 години знижує рівень Флуконазолу в плазмі крові приблизно на 50%.

Особливості застосування. Хворі, в яких під час лікування Флуконазолом порушуються показники функції печінки, повинні знаходитися під спостереженням лікаря. З появою клінічних ознак ураження печінки Флуконазол слід відмінити.

Хворі на СНІД більш схильні до розвитку тяжких шкірних реакцій при застосуванні багатьох препаратів. З появою в хворого, який одержує лікування з приводу поверхневої грибкової інфекції, висипу, що, можливо, зумовлено застосуванням Флуконазолу, препарат слід відмінити. З появою висипу в хворих з інвазивними/системними грибковими інфекціями за їхнім станом треба обов’язково спостерігати. При розвитку бульозних уражень поліморфної еритеми Флуконазол відміняють.

Слід уникати застосування Флуконазолу для лікування вагітних, за винятком випадків тяжких або потенційно загрозливих для життя грибкових інфекцій, коли передбачувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плоду. Флуконазол виявляють у грудному молоці тієї ж концентрації, що й у крові, тому його застосування в період лактації не рекомендується.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасний прийом варфарину та Флуконазолу збільшує протромбіновий час; Флуконазолу та пероральних гіпоглікемізуючих препаратів групи похідних сульфанілсечовини (хлорпропаміду, глібенкламіду, толбутаміду) подовжує період їхнього напіввиведення (слід враховувати можливість розвитку гіпоглікемії), Флуконазолу і фенітоїну - клінічно значуще підвищує концентрацію фенітоїну (необхідний моніторинг концентрації і підбір дози).

Багаторазове застосування гідрохлоротимазиду підвищує концентрацію Флуконазолу в плазмі крові, однак зміни режиму дозування Флуконазолу звичайно не потрібно.

Флуконазол у дозі 50-200 мг істотно не впливає на ефективність комбінованих проти-заплідних засобів для перорального прийому.

Одночасне застосування Флуконазолу і рифампіцину призводило до зниження АUС на 25% і тривалості періоду напіввиведення Флуконазолу на 20%. При лікуванні хворих, які використовують зазначену комбінацію препаратів, необхідно враховувати доцільність підвищення дози Флуконазолу.

Під час застосування Флуконазолу рекомендується контролювати концентрацію цикло-спорину в крові.

При лікуванні Флуконазолом хворих, які одержують теофілін у високих дозах, або хворих з підвищеним ризиком токсичної дії теофіліну необхідно контролювати симптоми передозування теофіліну, а тільки вони виникнуть, терапію слід відповідним чином змінити. З огляду на виникнення вираженої аритмії, зумовленої подовженням інтервалу Q-Т' у хворих, які одержують азольні протигрибкові засоби в сполученні з терфенадином, одночасний прийом Флуконазолу в дозі 400 мг на добу і вище з терфенадином протипоказаний. Лікування Флуконазолом у дозі нижче 400 мг на добу в сполученні з терфенадином необхідно проводити під суворим контролем лікаря.

При одночасному застосуванні Флуконазолу і цизаприду можливі побічні реакції з боку серцево-судинної системи, включаючи пароксизми шлункової тахікардії.

За станом хворих, яким призначають комбінацію Флуконазолу і зидавудину, слід спостерігати з метою раннього виявлення побічних ефектів зидавудину, АUС якого в цьому випадку значно збільшується.

Застосування Флуконазолу при лікуванні хворих, які одночасно одержують цизаприд, астемізол, тарлолімус або інші засоби, що метаболізуються системою цитохрому Р450, може супроводжуватися підвищенням концентрації цих препаратів у сироватці крові.

Одночасний прийом циметидину чи антацидів не робить клінічно значущого впливу на всмоктування Флуконазолу.

Умови та термін зберігання. В сухому місці, при температурі не більше 30 ºС. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності - 2 роки.