Захворювання, викликані Chlamydia trachomatis

Хламідіози – захворювання, що викликані Chlamidia trachomatis. Гостра хламідійна інфекція, викликана Сhlamidia trachomatis, у новонароджених спостерігається за наявності урогенітальних захворювань у батьків та може призвести до патології вагітності матері, затримки розвитку і гіпотрофії плода, розвитку у матері дитини в період вагітності гінекологічних захворювань.

Загальна інформація

Ця інфекція найчастіше протікає у формі кон’юнктивіту та пневмонії, рідше розвивається генералізована інфекція з ураженням легень, серця, органів травлення, симптомами ураження ЦНС (див. протоколи пневмонії новонароджених).

Клінічна картина

Прогноз

При гострій пневмонії у разі відсутності ускладнень і супутніх захворювань прогноз сприятливий. При сприятливому перебігу захворювання розсмоктування пневмонічного вогнища завершується до кінця 3-4-го тижня. При затяжному перебігу пневмонії з неповним розсмоктуванням можливе утворення вогнища пневмосклерозу і, як наслідок, – хронізації.

Виписка хворого у дитячий заклад може відбуватися при легкому перебігу захворювання не раніше 2 тижнів від початку захворювання при стійкій тенденції до одужування, нормалізації даних лабораторного і рентгенологічного дослідження.

Всі діти, які перенесли крупозну пневмонію, повинні спостерігатися в амбулаторних умовах у кабінеті відновлювального лікування поліклініки упродовж 3 місяців для дітей віком до 3 років і 2 місяців для дітей віком від 3 років.

У кабінеті відновлювального лікування проводиться лікувальна фізкультура і масаж грудної клітки, апаратна фізіотерапія, аерозольна терапія, призначення вітамінів.

За дітьми, які перенесли пневмонію, необхідно організовувати диспансерний нагляд протягом 8 місяців-1 року, що включає огляд дільничного лікаря, проведення аналізів крові у динаміці.

При виникненні ускладнень гострої пневмонії хворого переводять на лікування у відділення інтенсивної терапії або реанімації.

Показання щодо госпіталізації у відділення інтенсивної терапії:

розвиток загрозливих станів із декомпенсацією і втратою життєво важливих функцій організму;
гостра дихальна недостатність ІІІ ступеня;
гостра серцево-судинна недостатність, набряк легень, колапс, зупинка серця;
набряк мозку, судомний стан;
явища нейротоксикозу, що не ліквідуються;
стани, що потребують проведення штучної вентиляції легень, дефібриляції, наркозу;
підозра на деструкцію легень, плеврити.