Грипп

Грип – гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та симптомами інфекційного токсикозу....

J10-J18 Грип і пневмонія
J10 Грип, спричинений ідентифікованим вірусом грипу
J10.0 Грип з пневмонією, вірус грипу ідентифікований
J10.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус грипу ідентифі кований
J10.8 Грип з іншими проявами, вірус грипу ідентифікований
J11 Грип, вірус не ідентифікований
J11.0 Грип з пневмонією, вірус не ідентифікований
J11.1 Грип з іншими респіраторними проявами, вірус не ідентифі кований
J11.8 Грип з іншими проявами, вірус не ідентифікований

Общая информация

Грип – гостре інфекційне захворювання, яке викликається Influenza virus, передається повітряно-краплинним шляхом і характеризується ураженням респіраторного тракту, переважно трахеї, та симптомами інфекційного токсикозу.

Клиническая картина

Клінічні критерії:
– гострий початок;
– лихоманка (температура тіла – 38,5-40 °С);
– виражені симптоми інтоксикації, які розвиваються в першу добу захворювання (сильний головний біль, біль у м’язах, суглобах, очних яблуках, гіперестезія, млявість, адинамія, блювання);
– можливі судоми, менінгеальні симптоми, порушення свідомості;
– геморагічний синдром: носові та інші кровотечі, петехіальний висип на обличчі, шиї та верхній частині тулуба;
– помірні ознаки ринофарингіту (закладення носа, невеликі серозні виділення з носа, дряпання та біль у горлі, гіперемія задньої стінки глотки, м’якого піднебіння з ін’єкцією судин та петехіальними крововиливами на його слизовій оболонці);
– ін’єкція судин склери;
– ознаки трахеїту (сухий, болісний кашель з печінням та болем за грудиною).

Диагностика

Параклінічні дослідження:
– виявлення антигену вірусу за допомогою реакції імунофлюоресценції;
– виявлення антитіл до вірусу за допомогою реакції зв’язування комплементу, реакції гальмування гемаглютинації, імунохроматографічного та імунофер-ментного аналізу; використовують метод парних сироваток, коли враховується наростання титру антитіл в 4 рази протягом 10-14 днів.

Лечение

Базисна терапія
Всі хворі на грип, незалежно від тяжкості хвороби, отримують:
– постільний режим до нормалізації температури тіла;
– молочно-рослинну дієту, збагачену вітамінами;
– вживання великої кількості рідини, включаючи чай з лимоном, малиною, лужні мінеральні води, соки, морси тощо;
– при закладенні носа у дітей до 6 місяців зволожують слизову оболонку носа фізіологічним розчином натрію хлориду; дітям віком від 6 місяців можна призначати судинозвужувальні дитячі краплі для носа, але застосовувати їх не більше 3 днів;
– при сухому, болісному кашлі призначають засоби, які його пригнічують;
– при вологому кашлі з тяжким виділенням харкотиння – муколітичні препарати;
– температуру тіла необхідно знижувати, коли вона перевищує 38,5-39 °С; але дітям віком до 2 місяців, а також із захворюваннями центральної нервової системи, судомами в анамнезі та тяжким захворюванням серця та бронхолегеневої системи треба знижувати температуру тіла, якщо вона сягає 38 °С і вище; призначають антипіретики у вікових дозах (парацетамол, ібупрофен).
Етіотропна терапія:
– римантадин – ефективний при грипі А, призначають дітям віком від 7 років у перші 2 дні захворювання протягом 3-5 днів;
– пролонговані форми римантадину (римантадин-полісахаридні комплекси) дітям віком від 1 року;
– озельтамевір, занамівір – ефективний при грипі А та В, призначають у перші 2 дні захворювання протягом 5 днів;
– арбідол – ефективний при грипі А та В, призначають дітям віком від 2 років протягом 3-5 днів;
– препарати рекомбінантного a-інтерферону у вигляді крапель у ніс та інгаляцій;
– індуктори ендогенного інтерферону (тілорон, циклоферон, анаферон дитячий, амізон, інозин пранобекс, інфлюцид тощо);
– у тяжких випадках – нормальний людський імуноглобулін з високим вмістом протигрипозних антитіл, внутрішньовенно: дітям віком до 2 років – по 1,5 мл, 2-7 років – по 3 мл, від 7 років – по 4,5-6 мл; при гіпертоксичній формі вікову дозу імуноглобуліну можна повторити через 12 годин.
Посиндромна терапія
– Боротьба з гіпертермією (за відсутності ефекту від вище перерахованих антипіретиків). При «червоній» гіпертермії проводять фізичне охолодження (дитину розкривають, обтирають тіло 50% спиртом або 3% оцтом, прикладають холод до чола та магістральних судин, роблять клізму з прохолодною водою
8-10 °С). При «білій» гіпертермії (периферичний спазм судин) зігрівають дитину та вводять внутрішньом’язово літичну суміш, яка включає 2,5% розчин аміназину, 2,5% розчин піпольфену та 0,25% розчин новокаїну у співвідношенні 1:1:4.
– Для зняття судом уводять препарати діазепаму у вікових дозах внутрішньом’язово.
– У тяжких випадках проводять парентеральну дезінтоксикацію шляхом внутрішньовенного введення 10% розчину глюкози, реополіглюкіну, альбуміну.
– При геморагічному синдромі (носових кровотечах) проводять тампонаду передніх носових ходів марлевим тампоном, змоченим у 3% розчині перекису водню, холод на ділянку носа, внутрішньом’язово вводять менадіон натрію.
– При ознаках набряку головного мозку – лікування проводиться згідно з відповідним протоколом.

Показання для призначення антибіотиків при грипі:
– приєднання ускладнень (середній отит, синусит, гострий тонзиліт, бронхіт, пневмонія, викликані хламідіями, мікоплазмою та бактеріальними збудниками);
– без видимих вогнищ інфекції, коли температура тіла вища 38 °С утримується більше 3 днів;
– температура тіла підвищується до 38 °С на 3-5-й день після її нормалізації;
– за наявності задишки, асиметрії хрипів у легенях;
– при лейкоцитозі у периферичній крові більше 15 х 10⁹/л.
Звичайно використовують пеніциліни, амінопеніциліни, особливо ті, що захищені від дії бета-лактамаз мікробів клавулановою кислотою чи сульбактамом, цефалос порини, макроліди.

Профілактика грипу
На сьогодні для специфічної профілактики грипу використовують протигрипозні вакцини та хіміотерапевтичні засоби (римантадин, арбідол, рекомбінантні інтерферони, індуктори інтерферонів).

Показання для обов’язкової вакцинації проти грипу дітей з:
– хронічними захворюваннями бронхолегеневого тракту;
– хворобами серця зі зміненою гемодинамікою;
– гемолітичними анеміями;
– цукровим діабетом;
– метаболічними захворюваннями;
– хронічними захворюваннями нирок;
– ВІЛ-інфекцією;
– які отримують імуносупресивну терапію;
– які отримують терапію аспірином у зв’язку з ревматоїдним артритом тощо;
– які знаходяться у закритих дитячих закладах.
Вакцину проти грипу необхідно вводити восени за 1-1,5 місяці до сезонного підйому захворюваності на грип. Всім іншим дітям вакцинація проти грипу може проводитися за необхідністю чи за бажанням батьків.

Затверджено наказом МОЗ України від 09.07.2004 р. № 354