Влияние витаминов и минералов на функциональное состояние вегетативной нервной системы у детей младшего школьного возраста (укр)

За останнє десятиріччя офіційні статистичні дані та результати спеціальних досліджень свідчать про погіршення стану здоров’я та фізичного розвитку дитячого населення України [1, 4]. Особливо це стосується дітей шкільного віку, що обумовлено дією

За останнє десятиріччя офіційні статистичні дані та результати спеціальних досліджень свідчать про погіршення стану здоров'я та фізичного розвитку дитячого населення України [1, 4]. Особливо це стосується дітей шкільного віку, що обумовлено дією комплексу як медико-біологічних, так і соціальних факторів, пов'язаних з адаптацією дитини до шкільних навантажень. Висока напруженість адаптаційних механізмів у дитячому віці під впливом багатьох стресогенних факторів у значній частині випадків призводить до зриву адаптації, тобто розвитку захворювання. Відсутність ефективної корекції антистресової системи організму на донозологічному етапі вельми часто зводить нанівець ефективність профілактичних заходів, які пропонуються сучасною медициною. Відомо, що розвиток адаптаційного синдрому відбувається під контролем вегетативної нервової системи, діяльність якої лабільна та залежить від вікового періоду розвитку дитини. Ось чому спрямована фармакотерапевтична корекція наслідків дії стресогенних факторів не лише поліпшує «якість життя» на певному віковому етапі, а стає потужним профілактичним фактором для попередження розвитку різноманітних хвороб у майбутньому.

Практично всі відомі лікувально-профілактичні антистресорні комплекси включають препарати на основі сумішей металів-мікроелементів та вітамінів, значення яких для підтримання гомеостазу доведено вже давно [5]. Однак переважна більшість цих препаратів містить тривіальні прості солі або оксиди металів і призначена для компенсації дефіциту мікроелементів. Тим самим, не враховуються негативні фізіологічні прояви, характерні для іонних сполук, такі як ліпофобність, токсичність, мала біодоступність, прооксидантні властивості. Ось чому для клінічної практики нами було обрано новий препарат Вітам, створений в Інституті фармакології та токсикології АМН України. Він містить мікроелементи із зміненим електронним оточенням іону металу завдяки включенню його до координаційної сполуки з органічним лігандом.

Матеріали та методи

Нами проведено дослідження стану вегето-вісцеральної регуляції у 60 дітей (30 хлопчиків та 30 дівчат) молодшого шкільного віку І та II груп здоров'я, які мали початкові прояви вегетативної дисфункції (емоційна лабільність, гіпергідроз, дратівливість, головний біль та ін.), та вплив на ці процеси препарату Вітам. Зазначені вище суб'єктивні відчуття з'явилися в обстежених дітей наприкінці учбового року в першому класі загальноосвітньої школи.

Вітам (у капсулах) — комбінований препарат, кожна капсула якого містить 5 мг вітаміну В1; 2,5 мг рибофлавіну; 20 мг нікотинаміду; 20 мг вітаміну В3; 2,5 мг вітаміну В6; 41,2 мг мефенамінової кислоти; заліза (III) — 1,45 мг; цинку (II) — 1,70 мг; марганцю (II) — 0,40 мг; міді (II) — 0,37 мг; кобальту (II) — 0,035 мг; хрому (ІІІ) — 0,03 мг.

Показники діяльності вегетативної нервової системи, що є маркерами адаптаційних можливостей дитини, визначали за допомогою спектрального аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) на апараті РА 5-01 з побудовою ритмограм та використанням методу швидкого перетворення Фур'є [3]. Дослідження вегетативної регуляції ритму серця в кожної дитини проводили протягом 5 хв у положенні лежачи після 10 хв фонової адаптації. Усі діти пройшли комплексне поглиблене клініко-лабораторне обстеження (огляд вузьких спеціалістів — невролог, психіатр, ендокринолог, окуліст, ЛОР-лікар, дерматолог, кардіолог, гастроентеролог; загальний та біохімічний аналіз крові, гормональний статус, УЗД черевної порожнини та щитоподібної залози).

Залежно від ступеня проявів вегетативних порушень діти були розподілені на дві групи, перша з яких була контрольною, а друга отримувала Вітам у дозі 1 капсула на день протягом 30 діб. Ефективність препарату оцінювали на підставі динаміки клінічних проявів та результатів аналізу ВРС.

Результати та обговорення

Як показали проведені дослідження, за симпато-парасимпатичними співвідношеннями та енерготропними впливами в обох групах можна виділити п'ять типів вегетативної регуляції: нормотонічний; дизрегуляторний вагусний з участю симпатичних барорефлекторних впливів; ваготонічний; симпатико-тонічний та дизрегуляторний вагусний з парасимпатичним впливом. Цей розподіл практично співпадає з розподілом дітей за наявності початкових проявів вегетативної дисфункції та явищ дезадаптації. Так, у дітей з астено-вегетативним синдромом переважали дизрегуляторні вагусні типи (53,3%), тоді як симпатикотонічні — лише у 3,3%.

Оцінку ефективності Вітаму та толерантності дітей до нього проводили за бальною системою (табл.). Кількість балів залежала від експресії симптому (відсутність — 0, незначні прояви — 1; помірні — 2; сильно виражені — 3 бали).

У динаміці показників ВРС дітей основної групи явно помітні позитивні зміни з боку вегетативної нервової системи. Зокрема, зменшується напруження симпатичного відділу, зростає барорецепторний контроль симпатичної нервової системи на сегментарному рівні (LF) та сума вегетативних впливів на серцевий ритм (ТР).

Враховуючи клінічні показники зменшення проявів астено-вегетативного синдрому на тлі прийому Вітаму, можна говорити і про покращення вегетативного забезпечення адаптаційних можливостей у дітей цієї групи. Щодо розподілу дітей за типами вегетативної регуляції в середині основної групи до та після лікування, то ефективність варіювала від 67 до 83%. Причому, найліпші показники ВРС мали діти з першим та другим дизрегуляторними типами. Крім того, у дітей, які приймали Вітам, ми також спостерігали зростання рівня гемоглобіну та кольорового показника крові, що співпадає з даними інших дослідників [2].

Висновки

1. Діти молодшого шкільного віку І та II груп здоров'я різняться між собою за значеннями показників ВРС, тобто складають неоднорідну групу, яка розподіляється на 5 груп за типом вегетативної регуляції та симпато-парасимпатичними співвідношеннями і ерготропними впливами.
2. Препарат Вітам зменшує прояви астено-вегетативного синдрому та підвищує адаптаційні можливості практично здорових дітей молодшого шкільного віку до фізичних і психічних навантажень, пов'язаних з навчанням у школі.
3. Використання спектрального аналізу варіабельності ритму серця дозволяє проводити диференційований підхід до профілактично-лікувальних заходів у дітей з початковими проявами вегетативної дисфункції.
4. Препарат Вітам не має побічної, алергізуючої або токсичної дії та добре переноситься дітьми молодшого шкільного віку.

Література

1. Баранов А. А.//Российский педиатрический журнал, 1998, № 1, с. 5-8.
2. Дослідження ролі координаційних сполук мікроелементів з амінокарбоновими кислотами в корекції патологічних змін організму, обумовлених стресом / Звіт про НДР (проміжний). К.: ІФТ АМН України, 1996, 45 с.
3. Квашніна Л.В., Величко М.//Перинатологія та педіатрія, 2000, №2, с. 49-52.
4. Лук'янова О.М.//Журнал АМН України, 1996, т. 2, №2, с. 334-343.
5. Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стрессовым ситуациям и физическим нагрузкам. М., Медицина, 1988, 256 с.

Читайте также

К вопросу о фармакотерапии депрессии Энтеральное питание в интенсивной терапии у детей с ожоговой травмой Норма сахара в крови человека Препараты кальция и витамина D в профилактике и лечении остеопороза