Склад:
діючі речовини:
склад: 1 мл розчину містить офлоксацину 3 мг;
допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, бензалконію хлориду розчин, кислота хлористоводнева, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Лікарська форма. Краплі очні.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються в офтальмології.
Код АТС S01AX11.
Клінічні характеристики.
Показання. Інфекції передньої камери ока, спричинені чутливими до офлоксацину патогенними мікроорганізмами – кон’юнктивіт, кератит, блефарит і дакріоцистит, ячмінь і виразка роговиці, хламідійні інфекції.
Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Спосіб застосування та дози. Дорослим у кон’юнктивальний мішок ураженого ока звичайно закапують по 1 краплі 0,3 % розчину 4 рази на добу. Тривалість застосування очних крапель не повинна перевищувати 2 тижні.
Побічні реакції. Можливі реакції гіперчутливості (гіперемія кон’юнктиви і/або легке відчуття печіння в оці). У більшості випадків ці симптоми не тривалі. В одиничних випадках розвивалися системні реакції гіперчутливості.
Передозування. При місцевому застосуванні Кофлоксину малоймовірне. При прийомі препарату внутрішньо варто враховувати, що вміст офлоксацину в очних краплях Кофлоксин менший добової дози, рекомендованої для перорального застосування.
Застосування в період вагітності або годування груддю. Незважаючи на відсутність будь-яких даних про ембріотоксичну дію препарату, Кофлоксин не бажано застосовувати в період вагітності і годування груддю.
Особливості застосування.У період лікування Кофлоксином не слід користуватися м’якими контактними лінзами.
Даних про застосування препарату для дітей немає.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Дотепер не відомі. Кофлоксин разом з іншими очними краплями варто застосовувати з інтервалом принаймні 15 хв. У будь-якому випадку Кофлоксин варто застосовувати в останню чергу.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Офлоксацин – протимікробний засіб групи фторхінолонів. Діє бактерицидно. Спектр його дії включає облігатні анаероби, факультативні анаероби й аероби. Офлоксацин частково ефективний відносно Proteus rettgerі, Provіdencіa і Pseudornonas cepacіa. Серед анаеробів визначені чутливі види Clostrіdіum (наприклад, Clostrіdіum dіffіcіle), Bacteoroіdes sрр. і Peptococcus sрр. стійкі до офлоксацину.
Фармакокінетика. Після місцевого застосування офлоксацин виявляють у рогівці, кон’юнктиві, очних м’язах, склері, райдужній оболонці, циліарному тілі й у передній камері ока. Багаторазове застосування також призводить до досягнення терапевтичних концентрацій офлоксацину в склоподібному тілі.
При закапуванні 0,3 % розчину офлоксацину 5 разів з інтервалом 5 хв концентрація у водянистій волозі ока через 60 – 120 хв складає 1,2 – 1,7 мкг/мл. Через 3 год концентрація знижується до 0,8 мкг/мл. Залежно від частоти закапування через 5–6 год концентрація офлоксацину у водянистій волозі ока знижується до нульового рівня. Оскільки офлоксацин може зв’язуватися з тканинами, що містять меланін, можна чекати уповільненого виведення препарату з цих тканин. Ймовірно, що в тканинах ока концентрація лікарського засобу більш висока, ніж у водянистій волозі ока.
Фармацевтичні характеристики.
Основні фізико-хімічні властивості: прозорий жовтуватий розчин.
Термін придатності. 24 місяці.
Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25ºС у захищеному від світла, недоступному для дітей місці.