Гликодин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: Білі, плоскі, зі скошеними краями, не покриті оболонкою таблетки, з рискою з одного боку;

склад: 1 таблетка містить парацетамолу 500 мг, фенілефрину гідрохлориду 25 мг, хлорфеніраміну малеату 2 мг, кофеїну (безводного) 30 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, натрію метилпарабен (Е219), натрію пропілпарабен (Е217), желатин, тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію крохмальгліколят, целюлоза мікрокристалічна.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Аналгетики та антипіретики. Код АТС N02BE51.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Глікодин має аналгезуючі, жарознижувальні та антигістамінні властивості.

Парацетамол має жарознижувальні властивості, зумовлені його дією на центр терморегуляції гіпоталамуса, аналгезуюча дія реалізується за рахунок центральних механізмів.

Хлорфеніраміну малеат – антигістамінний засіб, блокатор Н1-рецепторів, чинить протиалергічну дію, що проявляється зменшенням місцевих ексудативних процесів, усуває сльозотечу, нежить, місцевий свербіж, виявляє помірний бронхолітичний ефект. Також він діє як кофермент в реакціях гідроксилювання та амідування, впливаючи на процес синтезу деяких пептидних гормонів.

Фенілефрину гідрохлорид - симпатоміметик прямої дії, вибірковий агоніст a-адренорецепторів. Зменшує набряк слизової оболонки порожнини носа та навколоносових пазух.

Кофеїн є стимулятором ЦНС, що підсилює та регулює процеси збудження в корі головного мозку. Усуває втому та сонливість, підвищує психомоторну активність, розумову та фізичну працездатність, стимулює скорочувальну активність міокарда.

Фармакокінетика. Не вивчалася.

Показання для застосування.

Симптоматичне лікування інфекційно-запальних захворювань респіраторного тракту, що супроводжуються:

• гарячкою;

• головним болем;

• болем у горлі;

• закладеністю носа.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим та дітям віком від 12 років: 1-2 таблетки 3-4 рази на добу після прийому їжі.

Курс лікування - 1-5 днів.

Побічна дія.

Побічна дія препарата обумовлена особливостями його складових:

Парацетамол – висипання на шкірі, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, гепатотоксична дія.

Фенілефрин - артеріальна гіпертензія, головний біль, відчуття серцебиття, блювання, брадикардія, аритмії, збудження, біль у грудях.

Хлорфенірамін - шлунково-кишкові розлади, головний біль, порушення зору, дзвін у вухах, дратівливість, анорексія, сухість у роті, відчуття стискання в грудях, сонливість.

Кофеїн - нудота, головний біль, відчуття серцебиття, безсоння.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до компонентів препарату. Тяжкі порушення функції нирок та печінки, гіпертиреоз, цукровий діабет, вагітність, період годування груддю, тяжка артеріальна гіпертензія, декомпенсована серцева недостатність, гострий панкреатит, гепатит, гіпертрофія передміхурової залози. Не слід приймати разом з трициклічними антидепресантами та b–блокаторами. Дитячий вік до 12 років.

Передозування.

Нудота, блювання, відчуття серцебиття, головний біль, порушення сну, артеріальна гіпертензія, екстрасистолія, гепатонекроз. Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля, антидотів парацетамолу (ацетилцистеїн, метіонін). Терапія симптоматична.

Особливості застосування.

Вагітність і годування груддю. На час лікування припиняють годування груддю. З обережністю застосовувати при захворюваннях печінки, нирок, при артеріальній гіпертензії. Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування транспортними засобами або роботи зі складними механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Парацетамол: Тривалий прийом протисудомних засобів може зменшити активність парацетамолу. При одночасному призначенні з барбітуратами, протисудомними препаратами, рифампіцином та вживанні алкоголю значно підвищується ризик гепатотоксичної дії.

Фенілефрин: При одночасному прийомі фенілефрину з інгібіторами МАО спостерігається підсилення його дії. Фенотіазини, a-адреноблокатори (фентоламін), фуросемід та інші діуретики знижують судинозвужувальний ефект фенілефрину. Окситоцин, алкалоїди ріжок, трициклічні антидепресанти, фуразолідон, прокарбазин, селегілін, симпатоміметики підсилюють пресорний ефект, а останні - й аритмогенність.

Хлорфенірамін: Барбітурати, снодійні, наркотичні аналгезуючі, седативні засоби і транквілізатори посилюють його седативний ефект.

Кофеїн: Знижує ефект снодійних та наркотичних засобів, підвищує біодоступність ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу та інших ненаркотичних аналгетиків. Покращує всмоктування ерготаміну.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в сухому місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Термін придатності – 3 роки.