Цефодокс инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: цефподоксим; 1-(ізопропокси карбонілоксил) етил (6R, 7R)-7-[2-(2-аміно-4-тіазоліл)-(z)-2-(метіоксиіміно)ацетамідо]-3-метиоксиметил-3-цефем-4-карбоксилат;
основні фізико-хімічні властивості: порошок кремово-білого кольору з ароматом лимона;
склад: 5 мл суспензії містять цефподоксиму проксетилу еквівалентно 50 мг цефподоксиму;
5 мл суспензії містять цефподоксиму проксетилу еквівалентно 100 мг цефподоксиму;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза, сахароза, кремнію діоксид колоїдний, кислота лимонна, емульсія симетиконова, целюлоза мікрокристалічна та карбоксиметилцелюлоза, декстрин ксантановий, натрій сахарин, ароматизатор лимонний, ароматизатор ваніліновий.
Форма випуску. Порошок для приготування суспензії.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01DA.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Активний відносно багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів: Staphylococcus aureus (включаючи пеніциліназопродукуючі, але не метицилінрезистентні штами), Staphylococcus saprophyticus, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus spp. (групи C, F, G), Escherichia coli, Haemophilus influenzae (включаючи бета-лактамазопродукуючі штами), Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae (в т.ч. пеніциліназопродукуючі штами), Proteus mirabilis, Citrobacter diversus, Haemophilus parainfluenzae, Klebsiella oxytoca, Proteus vulgaris, Providencia rettgeri, анаеробів ( Peptostreptococcus magnus).
Фармакокінетика. Всмоктується з шлунково-кишкового тракту та деетерифікується, утворюючи цефподоксим. Після прийому до їжі 100 мг всмоктується 50%, Cmax – (максимальна концентрація у сироватці крові) 1,4 мкг/мл. Прийом їжі збільшує Cmax, але не час її досягнення (Tmax) при застосуванні таблеток, та Tmax, але не Cmax при використанні суспензії. Зв’язується з білками крові (20-30%), Tmax – 2-3 год. Проникає в тканини, в т.ч. мигдалики, легені та рідини, утворюючи в них концентрацію, яка перевищує МПК50 (мінімальна пригнічуюча концентрація) для більшості мікроорганізмів. T1/2 (період напіввиведення) - 2,09-2,84 г. Приблизно 30-35% дози виводиться із сечею в незмінному стані протягом 12 год. При порушенні функції нирок екскреція знижується: якщо кліренс креатиніну 50-80 мл/хв., то Т1/2 становить 3,5 год., 30-49 мл/хв., - 5,9 год., 5-29 мл/хв. - 9,8 год.
Показання для застосування. Інфекції ЛОР-органів (фарингіти, тонзиліти та середні отити). Інфекції нижніх дихальних шляхів, включаючи загострення хронічних бронхітів, інфекційні бронхіти та пневмонії. Інфекції шкіри та м’яких тканин. Інфекційні захворювання сечовивідних шляхів. Гостра неускладнена уретральна, цервікальна та аноректальна гонорея.
Спосіб застосування та дози. Цефодокс застосовують перорально, незалежно від прийому їжі.
Перед приготуванням необхідно перевернути та струснути флакон, щоб розпушити порошок, додати перевареної холодної води до позначки, зазначеної на флаконі, у два прийоми, кожен раз збовтуючи флакон до утворення однорідної суспензії. Приймати суспензію можна не раніше, ніж через 5 хвилин після приготування. Перед прийомом готову суспензію треба ретельно струсити.
Суспензія призначена для застосування в педіатрії. Діти віком від 5 місяців до 12 років: 10 мг/кг на добу (максимальна добова доза – 400 мг) з інтервалом 12 год (максимальна разова доза – 200 мг). Термін лікування залежить від важкості захворювання та визначається індивідуально для кожного хворого лікарем.
Побічна дія. Побічні ефекти, спричинені Цефодоксом, незначні і виникають рідко. Можливі свербіж, розлади шлунково-кишкового тракту, такі як нудота, пронос, блювання.
Протипоказання. Підвищена чутливість до цефалоспоринів, діти віком до 5 місяців.
Передозування. Симптоми: нудота, блювання, дискомфорт в епігастрії, діарея. Лікування: гемодіаліз або перитонеальний діаліз, особливо при порушенні функції нирок. Промивання шлунка.
Особливості застосування. Доза Цефодоксу у хворих з нирковою недостатністю коригується з урахуванням креатинінового кліренсу. Тривале застосування цефподоксиму проксетилу може призвести до надлишкового росту нечутливих мікроорганізмів. При прийомі з нефротоксичними препаратами рекомендують контролювати функцію нирок.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Блокатори гістамінових H2-рецепторів та антацидні препарати знижують ступінь абсорбції на 27-32%, а Cmax на 24-42%. Пероральні антихолінестеразні засоби збільшують Тmax на 47%, але не впливають на ступінь всмоктування.
Умови та термін зберігання. Зберігати сухий порошок при температурі нижче 30 °C у недоступному для дітей місці, готову суспензію - у холодильнику та використати протягом 14 діб. Термін придатності - 2 роки.