Винорелбин медак инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назвa: vinorelbine;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий розчин, від безбарвного до блідо-жовтого кольору;

склад: 1 флакон містить вінорелбіну тартрату у перерахуванні на вінорелбін 10 мг;

допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Концентрат для приготування розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Антинеопластичні засоби.

Код АТС L01CA04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Вінорелбін є протипухлинним засобом сімейства алкалоїдів рослинного походження. На молекулярному рівні препарат впливає на динамічну рівновагу тубулінів у мікротубулярній системі клітини.

Вінорелбін перешкоджає полімеризації тубуліну, впливаючи тільки на аксональні мікротубуліни при високій концентрації. Спіралізація тубуліну відбувається в меншому ступені, ніж при дії вінкристину. Вінорелбін блокує мітоз на фазі G2-M, що призводить до смерті клітини в інтерфазі або при наступному мітозі.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенних болюсних ін'єкцій або вливань у пацієнтів концентрація вінорелбіну у крові характеризується експонентною кривою кліренсу, що виявляється фазою елімінації з довготривалим періодом напіврозпаду.

У крові визначалися середні фармакокінетичні параметри. Кінцевий період напіврозпаду настає в середньому через 38±10 годин. Концентрація плазми є високою і досягає максимуму при кровотоці через печінку 0,72 л/год/кг (інтервал: 0,32 – 1,26 л/год/кг), при тому, що об’єм розподілу в стабільному стані вищий, в середньому 21,2 л/кг. На підставі даних біопсії легень, проникнення вінорелбіну в легеневі тканини є значним, при цьому рівень концентрації в тканинах/плазмі досягає 300. Присутність вінорелбіну в центральній нервовій системі не було виявлено. Зв'язування протеїнів є помірним (13,5%). Вінорелбін зв'язує кров'яні тільця, зокрема тромбоцити (78%). Лінійна фармакокінетика для внутрішньовенного застосування засобу була визначена до рівня дози 45 мг/м2.

Метаболізм вінорелбіну, головним чином, здійснюється за допомогою CYP3A4 цитохрому Р450. Усі продукти обміну речовин були визначені і усі вони виявилися активними за винятком 4-о-декатилвінорелбіну, що є основним продуктом обміну речовин у крові. Складних сполук сірки і глюкурону не виявлено. Виведення з організму через нирки знаходиться на низькому рівні (<20% дози) і, головним чином, складається з вихідних сполук.

Вплив розладу функції нирок на розподіл вінорелбіну в організмі не вивчався. Було проведено одне дослідження щодо впливу печінкової недостатності на фармакокінетичні властивості вінорелбіну. У дослідженні брали участь пацієнти з раком молочної залози, що давав метастази в печінку, і, відповідно до висновку, зміни коефіцієнта очищення вінорелбіну відбувалися тільки в тому випадку, коли більше 75% печінки було охоплено метастазами. Також проводилося дослідження фармакокінетичної фази І, де було встановлено дозу для пацієнтів з порушеною діяльністю нирок: для лікування 6 пацієнтів з помірним порушенням діяльності (білірубін ≤2 х ULN і амінотрансферази ≤ х ULN) застосовувалися дози до 25 мг/м2, а для лікування 8 пацієнтів із серйозним порушенням діяльності (білірубін >2 х ULN і \ або амінотрансферази >5 х ULN) застосовувалися дози до 20 мг/м2. Середній коефіцієнт очищення у двох окремих групах відповідав рівневі у пацієнтів з нормальною діяльністю нирок. Таким чином, на фармакокінетичні властивості вінорелбіну не впливають помірні і серйозні порушення діяльності нирок. Незважаючи на це, при лікуванні було рекомендовано користуватися консервативним підходом, скорочуючи кожну дозу на 1/3 і проводячи при цьому спостереження гематологічних параметрів організму пацієнтів із серйозними порушеннями діяльності нирок, оскільки максимальна доза, що застосовувалася такими пацієнтами при проведенні досліджень, дорівнювала 20 мг/м2.

Показання для застосування. Рак молочної залози з метастазами, прогресуючий рак молочної залози, недрібноклітинний рак легенів III, IV ступеня.

Спосіб застосування та дози. Препарат застосовується при лікуванні дорослих пацієнтів. Внутрішньовенно - тільки у вигляді інфузій. Вінорелбін застосовується виключно під наглядом лікаря, який має досвід лікування хіміотерапією. Інтратекальне застосування протипоказане.

Перед застосуванням у виді вливання (5–10 хвилин) препарат повинен бути розчинений у 20–100 мл фізіологічного розчину або 5% розчині глюкози. Після проведення вливання потрібно промити вену ізотонічним розчином об’ємом не менше 250 мл.

При монотерапії звичайна доза становить від 25 до 30 мг/м2 1 раз у тиждень.

При поліхіміотерапії звичайна доза (від 25 до 30 мг/м2) може не змінюватись, але при цьому скорочується частота до 1-го і 5-го дня кожного третього тижня або 1-го і 8-го дня кожного третього тижня відповідно до плану лікування.

Побічна дія.

Як і всі лікарські засоби, Вінорелбін може сприяти появі побічних ефектів.

Частота:

-                      дуже часто (трапляються в більше, ніж 1 з 10 пацієнтів, що проходять курс лікування).

-                      зазвичай (трапляються в 1–10 з 100 пацієнтів, що проходять курс лікування).

-                      іноді (трапляються в 1–10 з 1000 пацієнтів, що проходять курс лікування).

-                      рідко (трапляються в 1–10 з 10 000 пацієнтів, що проходять курс лікування).

-                      дуже рідко (трапляються в менше, ніж 1 з 10 000 пацієнтів, що проходять курс лікування).

Можливі серйозні побічні ефекти:

Серйозні побічні ефекти, які провокуються застосуванням лікарського засобу людиною –це побічні ефекти, що призводять до смерті, загрожують життю, вимагають госпіталізації пацієнта до стаціонару або продовження його поточної госпіталізації, призведуть до недієздатності або вад розвитку.

Несерйозні побічні ефекти:

Протипоказання.

Препарат протипоказаний, якщо:

• відома гіперчутливість до вінорелбіну або інших алкалоїдів;

• кількість нейтрофілів <1500 мм2 або серйозна поточна або недавно перенесена інфекція (протягом останніх 2 тижнів);

• вагітність та годування груддю.

Передозування.

При дослідженнях спостерігалися випадкові сильні передозування у разі застосування препарату людьми: такі випадки можуть призвести до недорозвинення кісткового мозку, а іноді – до інфекцій, гарячки і функціональної кишкової непрохідності. Зазвичай ініціюється проведення підтримуючої терапії, зокрема, переливання крові або широкомасштабне лікування за допомогою антибіотичних засобів. Антидот невідомий.

Особливості застосування.

При застосуванні пацієнтами літнього віку не було виявлено ніяких особливостей, однак це не є доказом того, що в таких пацієнтів не буде спостерігатися підвищена чутливість до препарату.

Безпека й ефективність застосування у дітей не досліджувалися.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Застосування вінорелбіну в комбінації з іншими препаратами, що пригнічують діяльність кісткового мозку, призводить до посилення такої дії (пригнічення діяльності кісткового мозку). Оскільки процес метаболізму препарату включає головним чином CYP3A4, комбінування з індукторами або інгібуючими речовинами цього ферменту може призвести до зміни фармакокінетичних властивостей вінорелбіну.

Застосування препарату в комбінації з цисплатином (дуже часта комбінація) не впливає на фармакокінетичні властивості. Однак існує більша імовірність захворіти на гранулоцитопенію при комбінуванні застосування вінорелбіну з цисплатином, ніж при застосуванні вінорелбіну як монотерапію.

Умови та термін зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці, при температурі від 2 ^оС до 8 ^оС у недоступному для дітей місці .

Термін придатності – 3 роки з дня виготовлення “in bulk”.

Не використовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на флаконі.