Эфир для наркоза стабилизированный инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: безбарвна, прозора, летка, дуже рухлива, легкозаймиста рідина зі своєрідним запахом та пекучим смаком. Температура кипіння +34 -35°С.

склад: ефір етиловий

допоміжні речовини: антиоксидант п-фенілендіамін

Форма випуску.Рідина для інгаляцій.

Фармакотерапевтична група. Засоби для загальної анестезії: Ефіри.

Код АТС N01AA01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Ефір для наркозу стабілізований належить до засобів для інгаляційного наркозу. Має пригнічувальний вплив на центральну нервову систему при збереженні функцій судинорухового та дихального центрів.

Швидкість початку наркозу – 15-20 хв. Тривалість наркозу – 20-40 хв.

Фармакокінетика. Розчиняється у воді 1:12. У організмі розподіляється нерівномірно; значно більше ефіру виявляють у мозковій тканині, ніж у крові та інших тканинах. 90% ефіру, що надійшов до організму, видаляється у незмінному вигляді крізь легені, решта – нирками.

Показання для застосування. Використовують для проведення інгаляційного наркозу.

Спосіб застосування та дози. Ефір для наркозу стабілізований застосовують за напіввідкритою (напівзакритою) системою. Ефір підключають поступово, починаючи з 1 об % і збільшуючи дозу до 10-12 об % (у деяких хворих – до 16–18 об %) . Наркотичний сон настає через 12-20 хв, після чого для підтримання необхідної глибини наркозу дозу ефіру поступово знижують до 2-4 об %, регулюючи його подачу залежно від адекватності клінічних даних та електроенцефалографічних показників. Після закінчення операції ефір відключають і хворого переводять на дихання повітряно-кисневою сумішшю. Пробудження спостерігається в межах 20-40 хв після припинення подачі ефіру, але наркозна депресія усувається лише через декілька годин.

Вищі дози для дорослих: разова-0,33 мл (20 крапель), добова-1 мл (60 крапель).

Побічна дія. Подразнює слизові оболонки дихальних шляхів, посилює секрецію слинних, бронхіальних залоз. Перше із вказаного на початку наркозу може призвести до рефлекторних змін дихання, аж до ларингоспазму. Не виключені різке підвищення артеріального тиску, тахікардія, зокрема при пробудженні. У ранньому, після операційному періоді можуть виникнути пригнічення дихання, блювання, бронхопневмонії.

Протипоказання. Туберкульоз легень, гострі респіраторні захворювання, гіпертонічна хвороба, серцево-судинні захворювання із вираженим підвищенням артеріального тиску і декомпенсацією серцевої діяльності, підвищення внутрішньочерепного тиску, тяжкі захворювання нирок та печінки, цукровий діабет, гіпертиреоз, загальне виснаження (кахексія), ацидоз. Препарат протипоказаний якщо під час операції буде застосована електрокоагуляція. Дітям та під час вагітності не застосовують.

Передозування. При концентрації ефіру у крові 1,8-1,2 г/л спостерігаються ознаки передозування, при 2,6-2,8 г/л – параліч бульбарних центрів. При передозуванні наркоз припиняють, забезпечують прохідність дихальних шляхів, проводять штучну вентиляцію легенів (ШВЛ). Показані гіпервентиляція, інфузійна терапія.

Особливості застосування. Для послаблення рефлекторних реакцій, які виникають внаслідок подразнення дихальних шляхів та зменшення секреції слинних та бронхіальних залоз, перед наркозом вводять атропіну сульфат або інші холінолітичні препарати, наприклад метацин. Для премедикації застосовують наркотичні анальгетики (промедол), нейролептики (аміназин), холіноблокатори (атропін, метоцин), протигістамінні засоби (димедрол, дипразин). До комплексу премедикації необхідно включати також препарати антигістамінної та седативної дії. Для зменшення збудження ефірний наркоз застосовують після ввідного барбітуратного наркозу. У деяких випадках за вибором анестезіолога наркоз проводять азеотропною сумішшю (фторотан + ефір) або закисом азоту із подальшим підтриманням наркозу ефіром. З метою посилення міорелаксації і значного зниження кількості ефіру стабілізованого застосовують м´язові релаксанти.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Вибухонебезпечний у суміші із закисом азоту, однак ефір використовують у поєднанні з ним, а також у складі з фторотаном.

Умови та термін зберігання. Зберігають у захищеному від світла місці, подалі від вогню (вогне–та вибухонебезпечний !), при температурі не вищій плюс 25°С.

Термін зберігання – 5 років.