Энзикс^® дуо форте инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: еналаприл (enalapril), L-пролін,1-[N-[1-(етокскaрбоніл)-3-фенілпропіл]-L-aлa- ніл]-,(S)-,(Z)-2-бутендіонaт (1:1). 1-[N-[(S)-1-кaрбокси-3-фенілпропіл]-L-aлaніл]-L-пролін 1’-складний етиловий ефір, мaлеaт (1:1);

 індапамід, (RS)-4-хлоро-3-сульфaмол-N-(2-метіл-2,3 дигідро-1Н-індол-1-іл)бензaмід;

основні фізико-хімічні властивості:

Еналаприл малеат: круглі, двоопуклі таблетки білого кольору|цвіту| з|із| рискою з одного боку|.

Індапамід: круглі, двоопуклі таблетки |цвіту|, вкриті оболонкою, білого кольору;

 

склад: 1 таблетка еналаприлу| малеату (таблетка більшого розміру) містить|утримує| еналаприлу| малеату| 20 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, магнію карбонат важкий, желатин, кросповідон|, магнію стеарат|;

1 таблетка, вкрита оболонкою, індапаміду (таблетка меншого розміру) |містить: |утримує| індапаміду| 2,5 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон| К 30, кросповідон|, магнію стеарат|, натрію лaурилсульфaт, тальк, метилгідроксипропілцелюлоза |, макрогол-6000, титану діоксид.

Форма випуску. Таблетки; таблетки, вкриті оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Еналаприл і діуретики.

Код АТС С09ВА02.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. ЕНЗИКС^® ДУО ФОРТЕ містить|утримує| два окремі лікарські засоби в одній упаковці: інгібітор ангіотензинперетворюючого| ферменту (AПФ) еналаприл| і діуретичний засіб|кошт| індапамід|.

Еналаприл|

 Антигіпертензивний препарат, механізм його дії пов’язаний із зменшенням утворення|утворення| ангіотен-зину II, зниження вмісту|вмісту,утримання| якого веде до прямого зменшення виділення альдостерону. При цьому знижується загальний|спільний| периферичний судинний опір і діастолічний артеріальний тиск|тиснення| (АТ), післянавантаження на міокард. Розширює артерії, при цьому рефлекторного підвищення частоти серцевих|сердечних| скорочень практично не спостерігається. Зменшує деградацію брадикініну, збільшує синтез простагландину|.

Зниження АТ в терапевтичних межах не впливає на мозковий кровообіг. Підсилює|посилює| коронарний і нирковий кровотік. При тривалому застосуванні|вживанні| зменшується гіпертрофія лівого шлуночка міокарда| і міоцитів стінок артерій резистентного типу, зупиняє прогресування серцевої|сердечної| недостатності і уповільнює|сповільняє,сповільнює| розвиток дилатації лівого шлуночка.

Знижує агрегацію тромбоцитів. Еналаприл| є|з’являється,являється| “проліком": у результаті|унаслідок,внаслідок| його гідролізу утворюється активний метаболіт еналаприлат|, який і інгібує ангіотензинперетворюючий| фермент (АПФ|).

Час настання|наступу| гіпотензивного ефекту при пероральному прийомі - 1 година, він досягає максимуму через 4-6 годин і зберігається протягом 24 годин.

Індапамід

 Гіпотензивний засіб|кошт|, тіазидоподібний| діуретик з|із| помірною за силою і тривалою дією, похідний бензамідів. Знижує тонус гладенької мускулатури артерій, зменшує загальний|спільний| периферичний опір судин|посудин|. Має помірний салуретичний| і діуретичний ефект, пов’язаний з блокадою реабсорбції іонів

натрію, хлору, водню, і меншою мірою - іонів калію в проксимальних| канальцях і кортикальному| сегменті дистального канальця нефрону. Судинорозширюючий ефект і зниження загального|спільного| периферичного опору судин|посудин| має в своїй основі такі|слідуючі| механізми: зниження реактивності судинної стінки до норадреналіну і ангіотензину II; збільшення синтезу простагландинів|, що мають судинорозширюючу активність; зменшення потоку|току| кальцію в гладком’язові клітини|клітини| судин|посудин|. Сприяє зменшенню гіпертрофії лівого шлуночка серця. У терапевтичних дозах практично не впливає на ліпідний і вуглеводний обмін (зокрема у|в,біля| хворих з|із| супутнім цукровим діабетом).

Антигіпертензивний ефект розвивається в кінці|у кінці,наприкінці| першого/на початку другого тижня при постійному прийомі препарату і зберігається протягом 24 годин на фоні|на фоні| одноразового|однократного| прийому.

Одночасне застосування|вживання| енaлaприлу і індапаміду зумовлює посилення їх антигіпертензивного ефекту.

Фармакокінетика.

Еналаприл|

Після|потім| перорального прийому близько 60% всмоктується з|із| шлунково-кишкового тракту. Одночасне вживання їжі не впливає на всмоктування еналаприлу|. Зв’язок з|із| білками плазми крові для еналаприлату| становить 50-60 %. Еналаприл| швидко і повністю гідролізується| в печінці з|із| утворенням активного метаболіту| - еналаприлату|, який є|з’являється,являється| більш активним інгібітором АПФ|, ніж еналаприл|. Біодоступність препарату - 40%.

 Максимальна концентрація еналаприлу| в плазмі крові досягається через 1-2 години, еналаприлату| - через 3-4 години. Еналаприлат| легко проходить крізь гістогематичні| бар’єри, за винятком гематоенцефалічного|, невелика кількість проникає крізь плаценту і в грудне молоко.

Період напіввиведення еналаприлату| - близько 11 годин. Виводиться еналаприл| в основному через нирки|бруньки| - 60% (20% - у вигляді еналаприлу| і 40% - у вигляді еналаприлату|), через кишечник - 33% (6% - у вигляді еналаприлу| і 27% - у вигляді еналаприлату|).

Видаляється під час гемодіалізу (швидкість 62 мл |/хв) і перитонеального діалізу.

Індапамід

Після|потім| перорального прийому швидко і повністю всмоктується з|із| шлунково-кишкового тракту; біодоступність висока (93%). Вживання їжі трохи уповільнює|сповільняє,сповільнює| швидкість абсорбції, але|та| не впливає на її повноту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години після|потім| перорального прийому. Рівноважна концентрація встановлюється через 7 днів регулярного прийому. Період напіввиведення становить у середньому 14-18 годин, зв’язок з|із| білками плазми крові – 79 %. Зв’язується також з|із| еластином гладеньких м’язів судинної стінки. Має високий об’єм|обсяг| розподілу, проходить крізь гістогематичні| бар’єри (в т.ч. плацентарний), проникає в грудне молоко.

Метаболізується в печінці. Нирками|бруньками| виводиться 60 - 80% у вигляді метаболітів| (у незміненому вигляді|виді| виводиться близько 5%), через кишечник - 20%. У|в,біля| хворих з|із| нирковою недостатністю фармакокінетика практично не змінюється. Не кумулює|.

 

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування та дози. ЕНЗИКС^® ДУО ФОРТЕ: 1 таблетку|таблетку| енaлaприлу малеату (20 мг) і 1 таблетку|таблетку| індапаміду (2,5 мг) приймають внутрішньо, вранці,|уранці| одночасно. Залежно від динаміки показників артеріального тиску|тиснення| доза еналаприлу| малеату може бути збільшена до дворазового прийому на добу (2 таблетки по 20 мг).

Максимальна добова доза еналаприлу малеату | становить 40 мг (2 таблетки по 20 мг), індапаміду – 2,5 мг (1 таблетка).

При хронічній нирковій недостатності кумуляція еналаприлу| настає|настає| при зниженні фільтрації менше 10 мл|/хв. При кліренсі креатиніну 30-80 мл|/хв доза еналаприлу| малеату повинна становити 5-10 мг/добу (1/4 – 1/2 таблетки по 20 мг).

 

Побічна дія.

Еналаприл|

З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість, безсоння, тривога, сплутаність|спутана| свідомості, стомлюваність, сонливість (2-3%), дуже рідко при застосуванні|вживанні| високих доз - нервозність, депресія, парестезії, порушення вестибулярного апарату, порушення слуху|чутки| і зору, шум у вухах.

З боку дихальної системи: непродуктивний сухий кашель, інтерстиціальний пневмоніт, бронхоспазм, задишка, ринорея, фарингіт.

З боку травного тракту: сухість у роті|у роті|, анорексія, диспептичні| розлади (нудота, діарея або запор, блювання, болі у ділянці живота), кишкова непрохідність, порушення функції печінки і жовчовиділення|, гепатит, жовтуха, панкреатит |жовтуха|.

З боку серцево-судинної системи: надмірне зниження АТ, ортостатичний колапс, рідко - загруднинний біль, стенокардія, інфаркт міокарда (звичайно пов’язані з вираженим|виказаним,висловленим| зниженням АТ), аритмії (передсерцева бради-| або тахікардія, мерехтіння передсердь), відчуття серцебиття, болі у ділянці серця, непритомність.

З боку лабораторних показників: гіперкреатинемія|, підвищення вмісту|вмісту,утримання| сечовини, підвищення активності “печінкових” ферментів, гіпербілірубінемія, гіперкаліємія|. Відмічається в окремих випадках зниження гематокриту| і концентрації гемоглобіну, підвищення ШОЕ, тромбоцитопенія, нейтропенія, агранулоцитоз (у|в,біля| хворих з|із| автоімунними захворюваннями), еозинофілія.

Алергічні реакції: шкірний|шкіряний| висип, ангіоневротичний набряк обличчя|обличчя,лиця|, кінцівок|скінченностей|, губ, язика|язика|, голосової щілини і/або гортані, дисфонія, поліморфна еритема, ексфоліативний| дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, пемфігус|, свербіж|сверблячка,зуд|, кропив’янка|кропивниця|, фотосенсибілізація, серозит, васкуліт, міозит, артралгія, артрит, стоматит, глосит.

З боку сечовидільної| системи: порушення функції нирок|бруньок|, протеїнурія.

Інші: алопеція, зниження лібідо|прагнення|, припливи|припливи|.

 

Індапамід

З боку шлунково-кишкового тракту: можливі нудота/анорексія, сухість у роті|у роті|, гастралгія, блювання, діарея, запор, відчуття|почуття| дискомфорту в ділянці живота.

З боку центральної нервової системи: астенія, нервозність, головний біль, запаморочення, сонливість, вертиго, безсоння, депресія; інколи - підвищена стомлюваність, загальна|спільна| слабкість, нездужання, спазм м’язів, напруженість, дратівливість, тривога.

З боку органів чуття: кон’юнктивіт, порушення зору.

З боку дихальної системи: кашель, фарингіт, синусит, інколи - риніт.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, зміни на електрокардіограмі, характерні|вдача| для гіпокаліємії, аритмії, відчуття серцебиття.

З боку сечовидільної| системи: збільшення частоти розвитку інфекцій, ніктурія, поліурія|поліурія|.

Алергічні реакції: шкірний|шкіряний| висип, кропив’янка|кропивниця|, свербіж|сверблячка,зуд|, геморагічний васкуліт.

Лабораторні показники: гіпокаліємія, гіпонатріємія|, гіпохлоремічний| алкалоз, підвищення азоту сечовини в плазмі крові, гіперкреатинемія|, глюкозурія, гіперкальціємія|.

Інші: грипоподібний| синдром, біль у грудній клітці, біль у спині|спіні|, інфекції, зниження потенції, зниження лібідо|прагнення|, ринорея, пітливість, зменшення маси тіла, парестезії, панкреатит, загострення системного червоного вовчака.

Протипоказання.

Еналаприл|

Підвищена чутливість до еналаприлу| і інших інгібіторів АПФ|; наявність в анамнезі ангіоневротичного набряку ідіопатичного, спадкового, пов’язаного з лікуванням інгібіторами АПФ|; порушення функції нирок|бруньок| (кліренс креатиніну менше 30 мл|/хв); вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені|установлені|).

Індапамід

 Підвищена чутливість до препарату, інших похідних сульфанаміду або інших компонентів препарату; анурія; гіпокаліємія, виражена|виказана,висловлена| печінкова (в т.ч. з|із| енцефалопатією) і/або ниркова недостатність; гостре порушення мозкового кровообігу; вагітність; період лактації; вік до 18 років (ефективність і безпека не встановлені|установлені|).

Передозування.

Еналаприл|

Симптоми: виражене|виказане,висловлене| зниження АТ.

Лікування: хворого переводять|перекладають,переказують| в горизонтальне положення|становище| з|із| низьким узголів’ям. У легких випадках показано промивання шлунка і прийом внутрішньо сольового розчину. У більш тяжких випадках рекомендовані заходи, спрямовані|спрямовані| на стабілізацію АТ: внутрішньовенне введення|вступ| фізіологічного розчину, плазмозамінників, а за необхідності - ангіотензину II, гемодіаліз.

Індапамід

Симптоми: нудота, блювання, слабкість, порушення функції шлунково-кишкового тракту, водно-електролітні порушення, зниження АТ, запаморочення, сонливість, сплутаність|спутана| свідомості, пригнічення дихання. У|в,біля| хворих на цироз печінки можливий розвиток печінкової коми.

Лікування: промивання шлунка і/або застосування активованого вугілля, корекція водно-електролітного балансу, регідратаційна терапія. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування.

Еналаприл

З|із| обережністю слід призначати еналаприл| при двосторонньому|двобічному| стенозі ниркових артерій, стенозі артерії єдиної нирки|бруньки|, гіперкаліємії, стані після|потім| трансплантації нирки|бруньки|, аортальному стенозі, мітральному стенозі (з|із| порушеннями гемодинаміки), при ідіопатичному гіпертрофічному субаортальному стенозі, системних захворюваннях сполучної тканини, ішемічній хворобі серця, цереброваскулярних захворюваннях, при цукровому діабеті, печінковій недостатності, пацієнтам, що дотримуються дієти з|із| обмеженням солі або знаходяться на хронічному гемодіалізі|соль| з одночасним прийомом |із| імунодепресантів і салуретиків, людям похилого віку (старше 65 років).

Пацієнти повинні перебувати під медичним спостереженням протягом 2 годин після|потім| прийому початкової дози препарату і додатково 1 годину до стабілізації артеріального тиску|тиснення|.

З|із| обережністю призначають пацієнтам з|із| порушеннями функції нирок|бруньок|. Зниження виведення активних інгібіторів АПФ| призводить до збільшення їх концентрацій в плазмі крові; до підвищення ризику гіперкаліємії, протеїнурії, нейтропенії| і агранулоцитозу. Таким пацієнтам можуть бути необхідними нижчі дози або менш часте їх застосування і понижене збільшення доз.

У разі|в разі| попереднього лікування салуретиками, зокрема у|в,біля| хворих з|із| хронічною серцевою|сердечною| недостатністю, підвищується ризик розвитку ортостатичної гіпотензії, тому перед початком лікування необхідно компенсувати втрату рідини і солей|соль|.

Перед дослідженням функції паращитовидних| залоз еналаприл слід відмінити|скасувати|.

У разі|в разі| розвитку ангіоневротичного набряку обличчя і шиї препарат слід відмінити|скасувати| і призначити антигістамінні засоби. Тяжкі випадки ангіоневротичного набряку язика, голосової щілини і/або гортані потребують екстреного застосування епінефрину і підтримки прохідності верхніх дихальних шляхів (інтубація, трахеотомія).

При хірургічних втручаннях у період лікування еналаприлом| можливий розвиток артеріальної гіпотензії, яку слід коригувати введенням|вступом| достатньої кількості рідини.

Не рекомендується призначати препарат хворим, які знаходяться на гемодіалізі із застосуванням поліакрилонітрильних мембран, перед застосуванням препаратів декстрану або проведенням специфічної десенсибілізації до отрути бджіл і ос, оскільки застосування еналаприлу| може призвести до анафілактоїдних| реакцій.

Пацієнтам, які приймають еналаприл|, не слід вживати|використовувати| алкоголь через ризик розвитку артеріальної гіпотензії.

У процесі тривалої терапії показаний контроль картини периферичної крові (концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, підрахунок лейкоцитарної формули, визначення швидкості осідання еритроцитів).

Вплив на здатність|здібність| керувати автомобілем, іншою технікою.

Необхідна обережність при керуванні транспортними засобами або виконанні іншої роботи, що вимагає підвищеної уваги, оскільки|тому що| можливі запаморочення, особливо після|потім| прийому початкової дози препарату.

Індапамід

 З|із| обережністю призначають при цукровому діабеті у стадії декомпенсації, гіперурикемії (особливо що супроводжуються|супроводяться| подагрою і уратним| нефролітіазом).

Хворим, які приймають серцеві|сердечні| глікозиди, проносні засоби на фоні гіперальдостеронізму, а також |в,біля| особам|облич,лиць| похилого віку показаний регулярний контроль вмісту|вмісту,утримання| іонів K+ і креатиніну.

На фоні|на фоні| прийому індапаміду| слід систематично контролювати концентрацію іонів K+, Na+, Mg2+ у плазмі крові (можуть розвинутись електролітні порушення), рH, концентрацію глюкози, сечової кислоти і залишкового азоту.

Найбільш ретельний контроль показаний щодо|в,біля| хворих на цироз печінки (особливо з|із| набряками або асцитом - ризик розвитку метаболічного алкалозу, що посилює прояви печінкової енцефалопатії), ішемічну хворобу серця, із серцевою|сердечною| недостатністю, а також осіб|облич,лиць| похилого віку. До групи підвищеного ризику також належать хворі із|із| збільшеним інтервалом QТ на електрокардіограмі (уродженим|уродженим,вродженим| або набутим).

Перше вимірювання|вимір| концентрації К+ у крові слід провести протягом першого тижня лікування. Гіперкальціємія на фоні|на фоні| прийому індапаміду| може бути наслідком недіагностованого раніше гіперпаратиреозу.

У|в,біля| хворих на цукровий діабет потрібно контролювати рівень глюкози в крові, особливо за наявності гіпокаліємії.

Значна дегідратація може призвести до розвитку гострої ниркової недостатності (зниження клубочкової фільтрації). Хворим необхідно компенсувати втрату води і на початку лікування ретельно контролювати функцію нирок|бруньок|.

Індапамід може дати позитивний результат при проведенні допінг-контролю. Хворим на|із| артеріальну гіпертензію із гіпонатріємією| (внаслідок прийому діуретиків) необхідно за 3 дні до початку прийому інгібіторів ангіотензинперетворюючого| ферменту (еналаприлу) припинити прийом діуретиків (індапаміду), прийом індапаміду відновлюють дещо пізніше або їм призначають початково низькі дози інгібіторів ангіотензинперетворюючого| ферменту.

Похідні сульфанамідів| можуть загострювати|загостряти| перебіг системного червоного вовчака (це необхідно мати на увазі|внаслідок,унаслідок| при призначенні індапаміду|).

Ефективність і безпека у|в,біля| дітей не встановлені|установлена|.

Одночасне застосування енaлaприлу і індапаміду зумовлює посилення їх антигіпертензивного ефекту.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Еналаприл|

Одночасне застосування еналаприлу| з|із| нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП|) може призвести до зниження гіпотензивного ефекту еналаприлу|. Застосування|вживання| разом з|із| калійзберігаючими| діуретиками (із спіронолактоном|, тріамтереном|, амілоридом|), а також з|із| калійвмісними препаратами підсилює|посилює| ризик гіперкаліємії, із|із| солями|соль| літію - до уповільнення виведення літію (показаний контроль концентрації літію в плазмі крові).

Еналаприл | послаблює дію лікарських засобів, що містять|утримують| теофілін.

Гіпотензивну дію еналаприлу| підсилюють|посилюють| діуретики, бета-адреноблокатори|, метилдопа|, нітрати, блокатори| “повільних” кальцієвих каналів, гідралазин|, празозин|.

Імунодепресанти, алопуринол, цитостатики підсилюють|посилюють| гематотоксичність|. Препарати, що спричинюють|спричиняють| пригнічення функції кісткового мозку, підвищують ризик розвитку нейтропенії і/або агранулоцитозу|виходу|.

 

Індапамід

Салуретики, серцеві|сердечні| глікозиди, глюко-| і мінералокортикоїди, тетракозактид|, амфотерицин| В (внутрішньовенно), проносні засоби|кошти| підвищують ризик розвитку гіпокаліємії.

При одночасному прийомі з|із| серцевими|сердечними| глікозидами підвищується ймовірність|ймовірність| розвитку дигіталісної| інтоксикації; з|із| препаратами кальцію - гіперкальціємії|; з|із| метформіном| - можливе посилення ацидозу.

Підвищує концентрацію іонів літію в плазмі крові (зниження виведення із|із| сечею), літій справляє|робить,виявляє,чинить| нефротоксичну дію.

Астемізол, еритроміцин внутрішньовенно, пентамідин|, сультоприд|, терфенадин|, вінкамін|, антиаритмічні препарати Iа класу (хінідин, дизопирамід|) і III класу (аміодарон|, бретиліум|, соталол|) можуть призвести до розвитку аритмії за типом “пірует".

Нестероїдні протизапальні препарати, глюкокортикостероїдні| засоби|кошти|, тетракозактид|, симпатоміметики знижують гіпотензивний ефект, баклофен| - підсилює|посилює|. Комбінація з|із| калійзберігаючими| діуретиками може бути корисною для|в,біля| деяких хворих, однак при цьому повністю не виключається можливість|спроможність| розвитку гіпо-| або гіперкаліємії, особливо у|в,біля| хворих на цукровий діабет і з нирковою недостатністю.

Інгібітори ангіотензинперетворюючого| ферменту збільшують ризик розвитку артеріальної гіпотензії і/або ниркової недостатності, особливо при наявному стенозі ниркової артерії.

Збільшує ризик розвитку порушень функції нирок|бруньок| при застосуванні йодовмісних контрастних засобів|коштів| у високих дозах (зневоднення організму). Перед застосуванням йодовмісних контрастних речовин хворим необхідно відновити втрату рідини. Іміпрамінові (трициклічні|) антидепресанти і антипсихотичні препарати підсилюють|посилюють| гіпотензивну дію і збільшують ризик розвитку ортостатичної гіпотензії.

Циклоспорин| підвищує ризик розвитку гіперкреатинемії, гіперкаліємії |.

Знижує ефект непрямих антикоагулянтів (похідних кумарину| або індандіону|) через підвищення концентрації факторів згортання внаслідок зменшення об’єму|обсягу| циркулюючої крові і підвищення їх продукції печінкою (може знадобитися корекція дози).

Посилює блокаду нервово-м’язової передачі, що розвивається під дією недеполяризуючих

міорелаксантів.

Дає позитивну реакцію на допінг-контроль.

 

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі 15-25 °С у захищеному від вологи і недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 3 роки.