Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: Ofloxacin; ((+-)-фтор-2,3-дигідро-3-метил-10-(4- метил-1-піперазиніл)-7-оксо-7Н-піридо-1,2,3-де-1,4-бензоксазин-6-карбонова кислота;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, слабо-жовтий розчин;
склад: 100 мл розчину для інфузій містить офлоксацину 200 мг;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій, хлорид натрію.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антибактеріальні засоби групи хінолонів. Офлоксацин.
Код АТС J01М А01.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Офлоксацин належить до групи фторхінолонів широкого спектра дії. Бактерицидна дія офлоксацину, як і інших фторхінолонів, обумовлена його здатністю блокувати бактеріальний фермент ДНК-гіразу. ДНК-гіраза є важливим ферментом бактерій і основним каталізатором процесів дуплікації, транскрипції і репарації бактеріальної ДНК.
Офлоксацин має широкий спектр дії проти мікроорганізмів, резистентних до пеніцилінів, аміноглікозидів, цефалоспоринів, а також мікроорганізмів з іншою численною резистентністю. Спектр дії офлоксацину включає такі види мікроорганізмів:
·Аеробні грамнегативні бактерії: E.coli, Klebsiella spp., Salmonella spp., Proteus spp., Shigella spp., Yersinia spp., Enterobacter spp., Morganella morganii, Providencia spp., Vibrio spp., Citrobacter spp., Campylobacter spp., Ps.cepacia, Neisseria gonorrhoeae, N.Meningitides, Haemophilus influenzae, Acinetobacter spp., Moraxella catarrhalis;
·Аеробні грампозитивні бактерії – стафілококи, включаючи штами, які продукують і не продукують пеніціліназу, Streptococcus spp. (особливо бета-гемолітичні).
·Помірно чутливі до офлоксацину Enterococcus faecalis, Streptococcus pneumoniae, Pseudomonas spp., Legionella spp., Serratia spp., Bacteriodes spp., Fusobacterium spp., Cardnerella vaqinalis, Ureaplasma urealiticum, Bruccella spp., M.tuberculosis.
·До препарату нечутливі анаеробні бактерії (крім В.urealiticus).
Фармакокінетика. При парентеральному введенні розподіляється у більшість рідин і тканин організму; великі концентрації досягаються у нирках, жовчному міхурі, печінці, легенях, тканинах жіночих статевих органів, передміхуровій залозі, сечі, мокроті. Концентрації офлоксацину в шкірі, фасції і підшкірній клітковині складають менше 50 % його концентрації у сироватці крові. Препарат проникає у спинномозкову рідину, проходить через плаценту, проникає у грудне молоко. Максимальна концентрація на кінець інфузії при дозі 200 мг – 2,3-2,7 мкг/мл, при дозі 400 мг – 5,5-7,2 мкг/мл. Терапевтична концентрація у тканинах зберігається протягом 12-24 годин. Близько 5 % метаболізується в печінці. Біля 90% виводиться з сечею у незміненому вигляді. Період напіввиведення – 5-8 годин.
Показання для застосування. Лікування тяжких форм гострих, хронічних та рецидивуючих інфекційно-запальних захворювань, викликаних чутливими до препарату мікроорганізмами:
· запальні захворювання нижніх відділів дихальних шляхів;
· запальні захворювання ЛОР – органів;
· інфекційно-запальні захворювання органів черевної порожнини і малого тазу;
· інфекційно-запальні захворювання нирок і сечовивідних шляхів, статевих органів;
· гонорея;
· запальні ураження шкіри і м’яких тканин;
· запальні ураження кісток і суглобів (гострий і хронічний остеомієліт).
Змішані інфекції, що викликані двома і більше збудниками.
Інфекції, викликані полірезистентною флорою.
Профілактика і лікування захворювань у хворих з імунодефіцитом (в т.ч. хворі, що одержують імунодепресанти, протипухлинну хіміотерапію, при активному туберкульозі, у хворих СНІД).
Спосіб застосування та дози. Звичайні дози для дорослих:
бБронхіт, загострення, пов’язані з бактеріальним інфекційним процесом, пневмонія – внутрішньовенна інфузія, по 400 мг кожні 12 годин протягом 10 днів, вводять повільно (60 хвилин).
Ендоцервікальні і уретральні хламідійні інфекційні ураження з супутньою гонореєю або без неї - внутрішньовенна інфузія, по 300 мг кожні 12 годин протягом 7 днів, вводять протягом 60 хвилин.
Неускладнена гонорея – внутрішньовенна інфузія, 400 мг одноразово, вводять протягом 60 хвилин.
Простатит – внутрішньовенна інфузія, по 300 мг кожні 12 годин протягом 6 тижнів, вводять протягом 60 хвилин.
Запальні захворювання шкіри і м’яких тканин – внутрішньовенна інфузія, по 400 мг кожні 12 годин протягом 10 днів, вводять протягом 60 хвилин.
Неускладнені запальні ураження нижніх відділів сечовивідних шляхів – внутрішньовенна інфузія, по 200 мг кожні 12 годин протягом 3-7 днів в залежності від виду мікроорганізму, вводять протягом 60 хвилин.
Ускладнені інфекційні процеси сечовивідних шляхів – внутрішньовенна інфузія, по 200 мг кожні 12 годин протягом 10 днів, вводять протягом 60 хвилин.
Хворим з порушенням функції нирок може бути потрібне зниження дози, що залежить від кліренсу креатиніну:
Кліренс креатиніну мл/хвилина |
Доза % |
Інтервал між дозами (години) |
>50 10-50 <10 |
100 100 50 |
12 24 24 |
При лікуванні сальмонельозу тривалість лікування складає 7-8 днів.
Дози встановлюють індивідуально. Тривалість лікування визначається тяжкістю стану пацієнта і чутливістю збудника.
Побічна дія. З боку центральної нервової системи (ЦНС): головний біль, запаморочення, порушення сну, парестезії, рідко – психотичні реакції, галюцинації.
З боку серцево-судинної системи: можлива короткочасна артеріальна гіпотензія, васкуліти.
З боку травного тракту: нудота, блювання, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ і рівня білірубіну, псевдомембранозний коліт.
З боку нирок: рідко – підвищення рівня сечовини і креатиніну.
З боку системи кровотворення: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія, агранулоцитоз.
Протипоказання.
· Підвищена чутливість до Офлоксацину-Нортон та інших хінолонових препаратів;
· епілепсія;
· ураження ЦНС з пониженим судомним порогом (після черепно-мозкових травм, інсульту, запальних процесів ЦНС;
· вік до 18 років;
· вагітність;
· лактація.
Передозування. Найбільш важливими симптомами передозування є симптоми з боку ЦНС: запаморочення, сплутаність свідомості; судоми; реакції з боку травного каналу – нудота та блювання, ерозивні ушкодження слизових оболонок. Антидоту не існує. Лікування симптоматичне (промивання шлунка).
Особливості застосування. При розвитку алергічних реакцій або виражених побічних ефектів з боку ЦНС препарат слід негайно відмінити.
З обережністю призначають препарат пацієнтам з захворюваннями ЦНС (виражений атеросклероз судин головного мозку, перенесена гостра недостатність мозкового кровообігу), порушення функцій нирок.
При лікуванні Офлоксацином-Нортон слід уникати опромінення.
Офлоксацин слід вводити лише шляхом повільної внутрішньовенної інфузії протягом 60 хвилин. Швидкі чи болюсні ін’єкції можуть приводити до гіпотензії.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Офлоксацин для інфузій сумісний з 0,9 % розчином натрію хлориду, 5 % розчином Рінгера лактата, розчинами глюкози і фруктози. Оскільки недостатньо відомостей про сумісність Офлоксацину-Нортон для інфузій з іншими препаратами, не слід добавляти до данного препарату які-небудь інші засоби і одночасно вводити через одну систему.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25° С у захищеному від світла і недоступному для дітей місці.
Термін придатності – 2 роки.