Флекситал инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: pentoxifylline;

основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин;

склад: 1 мл розчину містить 20 мг пентоксифіліну;

допоміжні речовини: натрію фосфат, натрію фосфату дигітрат, натрію хлорид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Периферичні вазодилататори. Код АТС С04А D03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Флекситал поліпшує реологічні властивості крові та мікроциркуляцію, сприяє поліпшенню насичення тканин киснем. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням фосфодіестерази, що призводить до накопичення в тканинах циклічної АМФ. Підвищує еластичність еритроцитів, гальмує процеси агрегації тромбоцитів та еритроцитів, знижує рівень фібриногену в плазмі, зменшує в’язкість крові. Має судинозвужувальну дію.

Фармакокінетика. Флекситал швидко всмоктується. Пік концентрації у плазмі крові відзначається через 1 годину після застосування. На 8-й год. концентрація значно знижується (до 10 % від первинної). Виводиться переважно у вигляді нетоксичних метаболітів нирками.

Показання для застосування. Порушення периферичного кровообігу (облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз, хвороба Рейно). Ішемічний церебральний інсульт; порушення кровообігу мозку, обумовлені атеросклерозом судин; дисциркуляторна енцефалопатія. Порушення трофіки тканин та органів, пов’язані з тромбозом артерій або вен, варикозним розширенням вен, відмороженням. Діабетична ангіопатія. Порушення кровообігу ока.

Спосіб застосування та дози. Встановлюють індивідуально, з розрахування ступеня вираженості порушення кровообігу, маси тіла пацієнта та переносимості препарату.

Режими дозування при внутрішньовенному призначенні.

Варіант 1. Для дорослих: вміст однієї ампули (0,3 г) розчиняють у 250-500 мл інфузійного розчину (0.9% розчин натрію хлориду, 5 % розчин глюкози (декстрози), розчину Рингера, розчину низкомолекулярного декстрану). Інфузію проводять протягом 2 - 3 годин 2 рази на добу (вранці та ввечері). Як доповнення до внутрішньовенного введення можна додати 2 таблетки Флекситалу (0,1 г) після вечірньої інфузії або по 1 таблетці вдень та ввечері.

Варіант 2. Якщо немає можливості застосовувати варіант 1 (з технічних причин чи через погану переносимість препарату хворим), то призначають одноразову внутрішньовенну інфузію Флекситалу (частіше зранку). Препарат вводять зі швидкістю 0,1 г за 10 хв., а після інфузії призначають внутрішньо Флекситал 400 в дозі 3 (2 таб. + 1 таб.) або 4 (2 таб.+2 таб.) таблетки двічі на добу.

Варіант 3. У випадку тяжкого стану хворого ( ішемічний біль у кінцівках у спокої, виразки, гангрена) рекомендується внутрішьновенне крапельне введення, доза становить в середньому 0,6 мг/кг/годину. Максимальна доза – 1,2 г/добу. Об’єм інфузійного розчину становить в середньому 1000 - 1500 мл/доб.

Зауваження! 1. Тривалість інфузії повинна бути не менше 2 год. 2. Для розведення препарату необхідно застосовувати виключно вищенаведені розчини. 3. Хворим з порушенням видільної функції нирок необхідна корекція дози.

Побічна дія. При застосуванні препарату частіше за все спостерігаються побічні явища з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, біль в епігастрії, діарея. Рідше зустрічається головний біль. Дуже рідко, при внутрішньовенному введенні Флекситалу, можливі тахікардія, почервоніння обличчя, стенокардія, артеріальна гіпотензія. Описані поодинокі випадки реакцій гіперчутливості, які можуть проявлятися шкірним висипом, свербежем, кропив’янкою, а також дуже рідко кровотечами із судин шкіри та слизових оболонок. (Ці побічні явища зворотні).

Дуже рідко зустрічаються слабкість, неприємний смак у роті, гіперсалівація, кон’юнктивіт, нечіткість зорового сприйняття, біль у вухах, ламкість нігтів, зміна маси тіла, закладеність носа; холецистит, гепатит, жовтяниця; зміна картини периферичної крові.

Протипоказання. Гострий інфаркт міокарда; масивна кровотеча; підвищена чутливість до пентоксифіліну та інші похідні метилксантину (кофеїн, теофілін, теобромін).

Особливості застосування. Необхідно дотримуватися обережності при призначенні Флекситалу внутрішньовенно хворим з атеросклерозом судин головного мозку та серця, з артеріальною гіпотензією та порушеннями серцевого ритму. У цих хворих можливі напади стенокардії, аритмії та артеріальна гіпотензія. Хворим з артеріальною гіпотензією вводити Флекситал треба дуже повільно, оскільки усі препарати, які поліпшують кровообіг, можуть спричиняти транзиторну гіпотензію, колапс.

З обережністю треба призначати Флекситал хворим з виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки; пацієнтам, які нещодавно перенесли оперативне втручання. У таких випадках має місце підвищений ризик виникнення кровотечі; необхідний систематичний контроль рівня гемоглобіну та гематокриту.

У разі одночасного застосування Флекситалу та пероральних антикоагулянтів необхідно здійснювати регулярний контроль протромбінового часу. При одночасному застосуванні Флекситалу та антидіабетичних чи гіпотензивних засобів дозу останніх препаратів треба зменшити.

Якщо під час внутрішньовенної інфузії виникають такі побічні ефекти, як нудота, блювання, головний біль, запаморочення, треба зменшити швидкість інфузії. Якщо ці ефекти зберігаються, інфузію треба припинити.

У разі виникнення крововиливу в сітківку ока під час лікування Флекситалом необхідна відміна препарату. Досвід застосування препарату у дітей відсутній.

Вагітність і лактація.

Призначення Флекситала вагітним та матерям, які годують груддю, можливо тільки за життєвими показаннями. У цьому разі годування груддю слід припинити.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Флекситал може підсилювати цукрознижувальну дію інсуліну та пероральних гіпоглікемічних препаратів. Потенціює дію гепарину, фібринолітичних засобів, антигіпертензивних препаратів.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від +8°С до +25°С. Не заморожувати!

Термін придатності - 2 роки.