Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: gemcitabinum, (2’-дезокси-2’,2’-дифторцтидин моногідрохлорид (β-ізомер));
основні фізико-хімічні властивості: ліофілізована пориста маса або агрегати порошку, або сипучий порошок білого чи майже білого кольору;
склад: 1 г порошку містить гемцитабіну гідрохлориду в перерахуванні на гемцитабін 200 мг або 1 000 мг;
допоміжні речовини: манітол, натрію ацетат, натрію гідроксид.
Форма випуску. Порошок ліофілізований для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Антинеопластичний засіб. Код АТС L01B C05.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Протипухлинний препарат групи антиметаболітів. Має клітиннофазову специфічність, діє головним чином на клітини, які знаходяться у S-фазі, але за певних умов може порушувати перехід клітин з фази G1 у фазу S.
Гемцитабін (dFdC) метаболізуються внутрішньоклітинно за участі нуклеозидкінази до активних дифосфатних (dFdCDP) і трифосфатних (dFdCDТP) нуклеозидів. Цитотоксична дія гемцитабіну зумовлена пригніченням синтезу ДНК активними метаболітами препарату. Перше: дифосфатний нуклеозид (dFdCDP) інгібує рибонуклеотидредуктазу - каталізатор реакції, за якої утворюються дизоксинуклеозидтрифосфати для синтезу ДНК. Пригнічення активності рибонуклеотидредуктази приводить до зниження вмісту дезоксинуклеозидів, особливо dСTP. Друге: dFdCTP конкурує з dCTP при побудові ДНК. Пониження внутрішньоклітинної концентрації dСTP уможливлює включення трифосфатних нуклеозидів у ланцюжок ДНК. Епсилон ДНК-полімераза спроможна видалити гемцитабін і відновити синтезуючі спіралі ДНК. Після включення внутрішньоклітинних метаболітів гемцитабіну в ДНК до синтезуючої спіралі ДНК приєднується 1 додатковий нуклеозид, після чого відбувається повне пригнічення її синтезу і загибель клітини.
Фармакокінетика. Гемцитабін швидко виводиться з плазми крові, головним чином шляхом метаболізму з утворенням неактивних метаболітів 2’-дезокси-2’,2’-дифторуридину (dFdU). Менше 10 % внутрішньовенно введеної дози виводиться із сечею у вигляді незміненого гемцитабіну. Гемцитабін і метаболіти dFdU становлять 99 % від введеної дози препарату і виводяться із сечею. Зв’язування гемцитабіну з білками плазми крові незначне. Об’єм розпроділення значною мірою залежить від статі. Загальний кліренс становить 40-10 л/г в 1 м2 і приблизно на 30 % нищий у жінок, ніж у чоловіків. За дотримання рекомендованої тривалості інфузіїї період напіввиведення становить 32-94 хвилини.
Показання для застосування. Рак сечового міхура, як препарат першого ряду при локально прогресуючому метастазуючому недрібноклітинному раку легенів (для монотерапії або у поєднанні з циспластином), рак підшлункової залози (локально прогресуючий або метастазуючий, у тому числі резистентний до флуороурацилу), рак молочної залози і яєчників (як монотерапія або у комбінації з іншими засобами), дрібноклітинний рак легенів і прогресуючий резистентний рак яєчників.
Спосіб застосування та дози. Для розчинення стерильного порошку Цитогем застосовують 0,9 % розчин натрію хлориду для ін’єкцій без консервантів. Максимальна концентрація Цитогему після виготовлення розчину не повинна перевищувати 40 мг/мл, у противному разі можливо неповне розчинення речовини. Для виготовлення розчину добавляють не менше 5 мл 0,9 % розчину натрію хлориду для ін’єкцій у флакон, який містить 1 000 мг порошку Цитогем. Отриманий розчин можна вводити безпосередньо або додатково розвести 0,9 % розчином натрію хлориду для ін’єкцій.
Перед введенням кожної дози препарату визначають кількість тромбоцитів, лейкоцитів і гранулоцитів у периферичній крові, за наявності проявів гематологічної токсичносі дозу коректують:
Абсолютна кількість гранулоцитів (.106/л) |
Кількість тромбоцитів (.106/л) |
Відсоток повної дози |
>1 000 |
>100 000 |
100 |
500-1 000 |
50 000-100 000 |
75 |
<500 |
<50 000 |
Препарат не вводять |
Для вявлення інших проявів токсичності існують періодичні клінічні дослідження і контроль функцій нирок і печінки. Поки прояви токсичності не будуть скоректовані, від застосування препарату потрібно утриматись. Може виникнути потреба знижувати дози з кожним циклом або протягом якого-небудь одного циклу з урахуванням вираженості токсичних реакцій у пацієнта.
Рак сечового міхура.
Монотерапія
Дорослі: рекомендована доза Цитогему – 1 250 мг/м2 внутрішньовенно протягом 30 хвилин інфузіїї. Призначають в 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу, потім цей 4-тижневий цикл повторюють. Зниження дози з кожним циклом або протягом будь- якого одного циклу може відбуватися залежно від вираженості токсичних проявів у пацієнтів.
Комбіноване застосування
Дорослі: у дозі 1 000 мг/м2 , внутрішньовенно інфузійно протягом 30 хвилин в 1-й, 8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу у комбінації з цисплатином. Цисплатин призначають у дозі 70 мг/м2 в 1- й день після Цитогему на другий день кожного 28-денного циклу на фоні гіпергідратації. Потім цей 4-тижневий цикл повторюють. Зниження дози протягом кожного циклу або протягом будь-якого одного циклу може відбуватися залежно від вираженості токсичних проявів у пацієнтів. Мієлосупрессія більш виражена, якщо цисплатин застосовують у дозі 100 мг/м2.
Недрібноклітинний рак легенів.
Монотерапія
Дорослі: у дозі 1 000 мг/м2 , внутрішньовенно інфузійно 1 раз на тиждень протягом 3 тижнів, після чого роблять перерву на 1 тиждень. Цикл повторюють. Необхідність зниження дози з кожним циклом або протягом будь-якого одного циклу визначається залежно від токсичних проявів у пацієнта.
Комбіноване застосування
Дорослі: Цитогем призначають у комбінації з цисплатином, використовують один з двох режимів дозування:
при використанні 3-тижневої схеми Цитогем у дозі 1 250 мг/м2 вводять шляхом 30- хвилинної внутрішньовенної інфузії в 1-й, 8-й день кожного 21-денного циклу. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності;
при використанні 4-тижневої схеми Цитогем у дозі 1 000 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенної інфузії протягом 30 хвилин у 1-й ,8-й і 15-й день кожного 28-денного циклу. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності.
Рак підшлункової залози.
Дорослі: Цитогем у дозі 1 000 мг/м2 вводять шляхом внутрішньовенного вливання протягом 30 хвилин 1 раз на тиждень протягом 7 тижнів, після чого роблять перерву на один тиждень. Наступні цикли складаються з кожнотижневих ін’єкцій протягом 3 тижнів підряд з перервою кожний 4-й тиждень. За необхідності дозу коректують з урахуванням проявів токсичності.
Для людей похилого віку доза не коректується.
Безпека і ефективність при лікуванні дітей не вивчались.
Побічна дія. Анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, транзиторні підвищення трансаміназ, лужна фосфатаза і підвищення концентрації білірубіну в плазмі крові, нудота, блювання, діарея, нефротоксична дія (протеїнурія, гематурія, описані випадки розвитку ниркової недостатності), гемолітичний уремічний синдром, задишка, висип, шкірний свербіж, алопеція, транзиторний бронхоспазм, анафілактоїдні реакції, нейротоксичність (сонливість, астенії, парестезії), грипоподібний синдром (пропасниця, головний біль, біль у спині, озноб, міалгія, астенія, анорексія, кашель, реніт, нездужання, пітливість і порушення сну), периферичні набряки, набряк легенів, артеріальна гіпотензія, описані випадки розвитку інфаркту міокарда, застійної серцевої недостатності і аритмій (прямий зв’язок із застосуванням препарату не встановлений).
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату, комбіноване застосування гемцитабіну з цисплатином у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю.
Передозування. Специфічних антидотів не існує. При підозрі на передозування необхідно визначити стан периферичної крові і за необхідності призначити симптоматичне лікування.
Особливості застосування. Збільшення тривалості і підвищення частоти введення препарату підвищує токсичність.
Препарат з обережністю призначають пацієнтам з нирковою і печінковою недостатністю, при цьому контролюють їх функціональний стан (активність трансаміназ і рівень креатинину у сироватці крові).
Цитогем є потенційним мутагенним і ембріотоксичним агентом: потрібно запобігати призначенню препарату під час вагітності і в перід лактації. За даними лабораторних досліджень, гемцитабін може спричинювати олігоспермію.
Гемцитабін може спричинювати сонливість, тому хворим потрібно утримуватись від управління автотранспортом та потенційно небезпечними механізмами до зникнення сомноленції.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Взаємодія лікарського засобу Цитогем з іншими препаратами не описана.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі 2-25 °С.
Термін придатності – 2 роки.