Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: супозиторії білого з кремуватим відтінком кольору;
склад: 1 супозиторій містить напроксену 0,075 г, саліциламіду 0,6 г, кофеїну 0,05 г;
допоміжні речовини: твердий жир, емульгатор Т-2.
Форма випуску. Супозиторії ректальні.
Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби.
Код АТС М01 ВХ.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Комбінований препарат, що містить два нестероїдні протизапальні засоби – напроксен і саліциламід, які мають протизапальну, знеболювальну і жарознижувальну дію, а кофеїн підсилює їх ефект.
Фармакокінетика. Напроксен має сприятливий фармакокінетичний профіль. Його період напіввиведення – 12–15 годин, що дає можливість призначати препарат 2 рази на добу. Напроксен краще накопичується в синовіальній тканині, аніж інші похідні пропіонової кислоти, створюючи у місці запалення високу концентрацію. Дія препарату починається швидко і продовжується до 12 год.
Показання для застосування. Гарячка на фоні інфекційно-запальних захворювань та запальні захворювання товстої кишки (проктосигмоїдити, сфинктерити, геморой, тріщини прямої кишки); як болезаспокійливий, жарознижувальний і протизапальний засіб у випадках, коли пероральний спосіб введення ліків, що входять до складу супозиторіїв, неможливий чи супроводжується подразненням шлунково-кишкового тракту. Крім того, препарат ефективний при зубному і головному болях, невралгії, при болях у післяопераційний період, при травмах.
Спосіб застосування та дози. Ректально (глибоко) після очисної клізми або довільного випорожнення кишечника, по 1 супозиторію 1–3 рази на день. Після введення необхідно зберегти горизонтальне положення протягом 30–40 хвилин. Курс лікування – до 6 днів.
Побічна дія. Алергічні реакції, тромбоцитопенія, гранулоцитопенія, апластична анемія, сонливість, шум у вухах, запаморочення. Слабкість, уповільнення швидкості психомоторних реакцій, порушення слуху, функції печінки і нирок, свербіж і біль у прямій кишці. У деяких випадках можуть спостерігатися збудження, тахікардія, підвищення артеріального тиску.
Протипоказання. Гіперчутливість до компонентів препарату, виражена артеріальна гіпертензія, органічні захворювання серцево-судинної системи, підвищена збудливість, безсоння, глаукома, напади бронхоспазму, пов’язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів в анамнезі, виражені порушення функції печінки і нирок, похилий вік, дітям до 16 років.
Передозування. При передозуванні можливо запаморочення, тахікардія, підвищення артеріального тиску, бронхоспазм, серцева недостатність, порушення функцій печінки та нирок, свербіж та біль у прямій кишці. Лікування: припинення прийому препарату, симптоматична терапія, направлена на підтримку серцевої діяльності, зниження артеріального тиску. З появою свербіжу, неприємних відчуттів у прямій кишці необхідно ввести в пряму кишку клізму з соняшниковою олією.
Особливості застосування. З особливою обережністю препарат призначають при вираженій серцевій, печінковій і нирковій недостатності, у періоди вагітності та лактації (на період лікування годування груддю слід припинити).
З появою свербіжу, неприємних відчуттів у прямій кишці варто ввести теплу соняшникову олію в кількості однієї столової ложки (у вигляді клізми).
Ректальна форма зменшує ризик побічних ефектів з боку ШКТ, які можливі при тривалому парентеральному введенні нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), а також гарантує надходження повної дози ліків незалежно від прийому їжі й інших препаратів.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Не рекомендується одночасний прийом антикоагулянтів, протидіабетичних, антигіпертензивних препаратів, діуретиків, препаратів літію.
Цефенап-М зменшує гіпотензивну дію β-адреноблокаторів та інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту, посилює ефект антикоагулянтів і похідних сульфонілсечовини. Збільшує ефект протиепілептичних та антигіпертензивних засобів. При одночасному застосуванні з серцевими глікозидами може загострювати серцеву недостатність, знижувати клубочкову фільтрацію і підвищувати плазменні концентрації останніх. При одночасному застосуванні з діуретиками підвищується ризик нефротоксичності НПЗЗ, що входять до складу Цефенапу-М. При одночасному застосуванні з препаратами літію знижується екскреція літію, що може призвести до збільшення втрати рідини та зниження переносимості препаратів літію. Пробенецид (урикозурічні препарати) затримує екскрецію напроксену і підвищує плазменну концентрацію останнього.
Умови і термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі +8–15 оС. Термін придатності 2 роки.