Дексаметазон никомед инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назва: dexamethasone; прегна-1,4-дієн-3,20-діон, 9-фторо-11,17,21 -

тригідроксил-16-метил-, (11/3, 16а);

основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин;

склад: 1 мл містить 4 мг дексаметазону;

допоміжні речовини: гліцеролформаль, 1,3 - бутиленгліколь, натрію хлорид, вода для

ін’єкцій.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Кортикостероїди для системного застосування. Код АТС Н02А В02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Дексаметазон - синтетичний глюкокортикоїдний препарат, до складу

молекули якого входить атом фтору. Має виражену протизапальну, протиалергічну та

десенсибілізуючу, протишокову та імунодепресивну дію. Незначно затримує натрій і воду в

організмі.

Основний вплив на обмін речовин, пов’язаний з катаболізмом білка, підвищенням

глюконеогенезу в печінці та зниженням утилізації глюкози периферичними тканинами.

Дексаметазон пригнічує синтез і секрецію АКТГ і вдруге синтез ендогенних

глюкокортикоїдів. Особливістю дії препарату є відсутність мінералокортикоїдної

активності.

Фармакокінетика.

Дексаметазон є глюкокортикоїдом тривалої дії.

Біодоступность: більше 90%.

Період напіввиведення з плазми: приблизно 3 - 4,5 години.

Період біологічного напіввиведення: 36 - 72 години.

Зв’язування з білками плазми: до 80 %.

В лікворі максимальні концентрації дексаметазону виявляються через 4 години після

внутрішньовенного введення (приблизно 15-20 % концентрації в плазмі). Зниження

концентрації дексаметазону в лікворі відбувається дуже повільно (приблизно 2/3 від

максимальної концентрації можуть виявлятися навіть через 24 години).

Дексаметазон метаболізується в печінці значно повільніше, ніж кортизол, утворюючи в

невеликій кількості 6-гідрокси- і 20-дигідроксиметазону. Майже 80 % введеної дози

виводиться через нирки, переважно у формі глюкуроніду, протягом 24 годин.

Показання для застосування. Рекомендується для лікування захворювань, які піддаються системному лікуванню глюкокортикоїдами (при необхідності як додаткове лікування до основного) якщо місцеве лікування або пероральний прийом неможливий або неефективний.

Ревматичні захворювання.

Системні захворювання сполучної тканини.

• Алергічні захворювання: алергічний риніт, бронхіальна астма, кропив’янка, гостра анафілактична реакція на лікарські засоби.

Захворювання дихального тракту (фіброз легень).

Запальні захворювання кишечнику (виразковий ілеїт/коліт).^:

Деякі захворювання нирок (нефротичний синдром). ’ *’

Гострі важкі дерматози: пухирчатка звичайна, еритродермія.

Захворювання крові: імуногемолітична анемія, тромбоцитопенічна пурпура.

Замісна терапія: первинна наднирковозалозна недостатність (хвороба Аддисона); недостатність передньої частки гіпофіза (синдром Шихена); адреногенітальний синдром.

Спосіб застосування та дози. Препарат призначений для внутрішньовенного струминного або краплинного і внутрішньом’язового введення. Дозу препарату встановлюють індивідуально. Протягом доби можна вводити від 4 до 20 мг 3 - 4 рази. Тривалість парентерального введення звичайно становить 3 - 4 дні, потім переходять на підтримуючу терапію, пероральну форму препарату. У гострому періоді при різних захворюваннях і на початку лікування препарат застосовують в більш високих дозах : набряк мозку (дорослим) - 10 мг внутрішньовенно, далі по 4 мг кожні 6 годин внутрішньом’язово до припинення симптомів, шок (дорослим) - 20 мг внутрішньовенно одноразово, далі по 3 мг/кг протягом 24 годин у вигляді безперервної інфузії. При досягненні ефекту доза знижується з інтервалом в декілька днів до досягнення підтримуючої дози або до припинення лікування. Дітям призначають препарат внутрішньом’язово по 0,01 - 0,02 мг/кг кожні 12 - 24 години. При недостатності кори надниркової залози - внутрішньом’язово по 0,02 мг/кг (0,67 мг/м²) на добу в 3 ін’єкції кожну третю добу або кожен день по 0,01 мг/кг (0,233 - 0,335 мг/ м²) на добу.

Побічна дія. При введенні високих доз і/або тривалого застосування препарату потрібно враховувати можливість виникнення наступних побічних ефектів:

загострення і розвиток виразки шлунка або дванадцятипалої кишки;

підвищення ризику розвитку інфекції, швидкий розвиток, загострення мікозів, розвиток вірусної або інших інфекцій (наприклад, туберкульозу);

погіршення або загострення старих інфекційних процесів (наприклад, туберкульозу);

сповільнення процесу загоєння ран;

ослаблення імунних процесів;

синдром Кушинга;

атрофія кори надниркової залози;

стероїдний діабет;

затримка натрію і розвиток набряків;

збільшене виведення калію;

остеопороз;

міопатія;

петехії, екхімоз, стероїдне акне, стрії на шкірі;

порушення секреції статевих гормонів (порушення менструального циклу, гірсутизм, імпотенція);

гіпертонія;

підвищення ризику тромбоутворення;

катаракта;

психічні порушення;

затримка росту у дітей;

в поодиноких випадках асептичний некроз кісток (головка стегнової кістки і плечової кістки);

катаболічна дія на метаболізм білків (негативний баланс азоту);

можливість розвитку васкуліту при ревматизмі;

можливість розвитку панкреатиту при алкоголізмі;

можливість перфорації при виразковому коліті.

Протипоказання. ;V

Гіперчутливість до компонентів лікарського препарату.

Шлунково-кишкові виразки.

Остеопороз.

Важкі міопатії (за винятком міастенії).

Вірусні інфекції (наприклад, вітряна віспа, простий герпес очей, оперізувальний лишай (фаза віремії), поліомієліт (за винятком бульбарно-енцефалітичної форми).

Лімфаденіт після вакцинації БЦЖ.

Системний мікоз.

Закритокутова та відкритокутова глаукоми. Період вагітності та лактації

Застосовувати під час вагітності, особливо в першому триместрі, можна тільки за життєвими

показниками .

Грудне вигодовування під час лікування препаратом не допускається.

Передозування. У випадку передозування відбувається посилення симптоматики побічних явищ. Специфічного антидоту немає. Дексаметазон слід відмінити і призначити симптоматичну терапію.

Особливості застосування. Перед початком лікування глюкокортикоїдами необхідно

провести ретельне обстеження шлунково-кишкового тракту для виключення виразкової

хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки.

Під час лікування (особливо тривалого) потрібне спостереження окуліста, контроль

артеріального тиску та водно-електролітного балансу, а також картини периферичної крові і

рівня глікемії. З метою зменшення побічних явищ можна призначити анаболічні стероїди,

антибіотики, антациди, а також збільшити надходження калію в організм (дієта, препарати

калію).

їжа повинна бути багатою на калій, білки, вітаміни і містить мало жирів, вуглеводів і солі.

При цукровому діабеті, туберкульозі, гострих і хронічних бактерійних і амебних інфекціях,

гіпертонії, тромбоемболіях, серцевій і нирковій недостатності лікування глюкокортикоїдами

потрібно призначати з дуже великою обережністю і при одночасному лікуванні основного

захворювання.

У разі психозів в анамнезі - застосовувати тільки за життєвими показаннями.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Спостерігається взаємодія при використанні розчину для ін’єкцій ДЕКСАМЕТОЗОН

НИКОМЕД в поєднанні з наступними лікарськими засобами:

серцеві глікозиди: дія глікозидів посилюється;

салуретики: збільшується виведення калію;

протидіабетичні препарати для прийому внутрішньо: зниження гіпоглікемічного ефекту;

похідні кумарину: ослаблення протизсідної дії;

барбітурати, гідантоїн, рифампіцин: зниження активності кортикоїдів;

нестероїдні протизапальні препарати: збільшується небезпека розвитку шлунково-кишкової

кровотечі;

необхідно мати на увазі, що у разі введення препарату за 8 тижнів до або протягом 2 тижнів після вакцинації може спостерігатися зниження або втрата ефекту імунізації.

Умови та термін зберігання. Зберігати в упаковці в захищеному від світла місці при температурі не вище за 25°С. Термін придатності - 5 років.