Ластет инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна назва: Etoposidе;

oсновні фізико-хімічні властивості: прозора рідина блідо-жовтого кольору;

склад: 5 мл розчину для ін’єкцій містить 100 мг етопозиду;

допоміжні речовини: макрогол 400, етанол безводний, кислота лимонна безводна.

Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група. Протипухлинні засоби. Код АТС L01C B01.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Протипухлинна активність.

Протипухлинна активність спостерігалася стосовно таких видів пухлин: пухлина Murine L1210, лейкемія Р388, меланома В16, рак легені Льюїса, пухлина прямої кишки, рак яєчника М5076 і карцинома Ерліха. Крім того, протипухлинна активність також спостерігалася відносно до ліній AH66F і АН66 гепатоми асцитів щурів.

Механізм дії.

Етопозид виявляє цитоцидну активність проти клітин у пізній фазі S і у фазі G2 клітинного циклу, блокуючи фазу G2. Вважають, що механізм його дії припускає опосередковану стимуляцію розірвання ланцюга ДНК, не впливаючи на неї безпосередньо. Крім того, цитоцидна активність посилюється залежно від тривалості введення і концентрації препарату.

Фармакокінетика.

Зміни концентрації препарату в крові в онкологічних хворих при внутрішньовенному введенні його протягом 5 днів підряд мають вигляд двофазної кривої; період напіврозпаду (t_1/2) після введення першої дози становить 0,13-0,39 години в альфа-фазі і 3,33-4,85 годин - у бета-фазі. У результаті порівняльного аналізу змін рівня в крові через 5 днів прийому препарату була встановлена відсутність тенденції кумуляції етопозиду в крові. Крім того, показник виділення незміненої речовини в сечу протягом 5 днів становив 32-61% від введеної дози.

Показання для застосування. Дрібноклітинний і недрібноклітинний рак легенів, лімфогранулематоз і неходжкінська лімфома, рак шлунка, пухлини яєчка, хоріонепітеліома, рак яєчників.

Спосіб застосування та дози. Для кожного курсу терапії призначають Ластет внутрішньовенно, в дозі 60-100 мг/м² площі поверхні тіла, щодня, протягом

5 днів підряд з інтервалом у 3 тижні. За необхідності слід повторити курс лікування. Збільшують або зменшують дозу залежно від захворювання і стану пацієнта.

Для застосування препарат розбавляють відповідним розчином для зменшення дефіциту рідини, наприклад ізотонічним розчином хлористого натрію - для одержання об’єму не менше 250 мл на кожні 100 мг препарату. Потім його повільно вводять внутрішньовенно, протягом 30 хвилин.

Побічна дія.

Гематотоксичність.

Лейкопенія, тромбоцитопенія, кровотеча, анемія.

 Гепатотоксичність.

Може спостерігатися підвищення рівнів аспартатамінотрансферази, аланін-амінотрансферази, лужної фосфатази та ін.

Нефротоксичність.

Можуть підвищитися рівні азоту сечовини та креатиніну.

Диспептичний синдром.

Нудота, блювання, анорексія, стоматит, діарея, біль у шлунку, запор.

Реакції гіперчутливості.

Можуть з’являтися висипання.

Ураження шкіри.

Алопеція, еритема і свербіж.

Нейротоксичність.

Затерплість кінцівок, головний біль.

Кардіотоксичність.

Іноді можуть виникати ознаки патології на електрокардіограмі, аритмія і гіпертонія.

Інше.

Можуть спостерігатися симптоми нездужання, пропасниця та ін.

Протипоказання.

Препарат не призначають пацієнтам:

із значним пригніченням кісткомозкового кровотворення;

із гіперчутливістю до цього препарату в анамнезі.

Передозування. Виражена мієлосупресія, стоматит. Лікування - симптоматичне.

Особливості застосування.

Таким групам пацієнтів призначають препарат із великою обережністю:

із пригніченням кісткомозкового кровотворення;

пацієнтам із порушенням функції печінки;

пацієнтам із порушенням функції нирок;

пацієнтам з ускладненнями, включаючи інфекційні захворювання;

хворим на вітряну віспу (прийом препарату може призвести до порушення функцій всього організму зі смертельним кінцем).

Призначення препарату під час вагітності і лактації

В експериментах був встановлений тератогенний вплив препарату, тому не бажано його призначати жінкам під час вагітності або жінкам із підозрою на вагітність.

Експерименти показали, що препарат проникає в молоко матері. Не бажано, отже, призначати цей препарат матерям-годувальницям або необхідно перервати годування груддю.

Запобіжні заходи при використанні препарату

Препарат не можна вводити підшкірно або внутрішньом’язово.

Оскільки внутрішньовенні ін’єкції цього препарату можуть призвести до розвитку ангіалгії, флебіту, гіпертонії та аритмії, треба уважно ставитися до вибору місця і методу введення препарату. Швидкість введення препарату повинна бути вкрай малою (протягом 30-60 хвилин).

При внутрішньовенних ін’єкціях, які можуть супроводжуватись утворенням ущільнень або некрозом у ділянці введення у випадку екстравазації препарату, слід бути гранично обережним, щоб цього уникнути.

У результаті високої концентрації препарату під час його розчинення кристали можуть осідати, тому слід готувати розчин препарату в такий спосіб, щоб концентрація розчину становила 0,6 мг/мл або менше. Крім того, використовувати приготовлений розчин слід по можливості одразу після розчинення.

Оскільки терапія препаратом може спричинювати такі серйозні побічні ефекти, як пригнічення кісткомозкового кровотворення, слід здійснювати суворий контроль за станом пацієнта та часто проводити відповідне клінічне обстеження (гематологічне, контроль функції печінки і нирок). При виявленні патології вживають відповідних заходів, наприклад знижують дозування або припиняють застосування препарату. Крім того, при тривалому лікуванні Ластетом, коли побічні ефекти стають більш виражені і переходять у затяжну стадію, лікування препаратом слід проводити дуже обережно у тих же дозах, протягом 3 днів з інтервалом у 3 тижні.

Необхідно стежити за виникненням інфекційних захворювань і кровотеч.

У разі призначення препарату маленьким дітям особливу увагу слід приділяти ймовірності побічних ефектів і лікування проводити дуже обережно.

За необхідності введення препарату дітям і пацієнтам репродуктивного віку слід враховувати вплив препарату на статеві органи.

Інше

При лікуванні гострої лейкемії тривалість курсу треба або подовжити, або скоротити залежно від результатів постійного контролю за складом периферичної крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Комбіноване лікування з іншими протипухлинними препаратами або з променевою терапією може спричинити посилення таких побічних ефектів, як пригнічення кісткомозкового кровотворення та ін.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, при кімнатній температурі (15 - 25⁰С). Не заморожувати.

Термін придатності препарату 3 роки.