Реополиглюкин инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна назва: Dextran;
основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна, cтерильна, апірогенна рідина, солонкувата на смак; іонний склад, ммоль/л: Na+ - 154. Cl– -154. Осмолярність близько 308 мОсм/л;
склад: 100 мл розчину містять 10 г декстрану-40 з відносною молекулярною масою 35000 – 45000, натрію хлориду – 0,9 г;
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для інфузій.
Фармакотерапевтична група. Кровозамінники та перфузійні розчини.
Код АТС В05А А05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Реополіглюкін – декстран (полімер глюкози) є плазмозамінним розчином, специфічна дія якого полягає в підвищенні суспензійних властивостей крові, зменшенні її в’язкості, сприянні відновленню кровоплину у дрібних капілярах, запобіганні і усуненні агрегації формених елементів крові. При швидкому переливанні його об’єм плазми може збільшуватись майже в 2 рази в порівнянні з об’ємом введеного препарату.
Фармакокінетика. Із організму препарат виводиться в основному з сечею (за першу добу приблизно 70 %). Решта реополіглюкіну надходить до ретикулоендотеліальної системи, де він поступово розпадається до глюкози.
Показання для застосування. Реополіглюкін застосовують для поліпшення капілярного кровоплину з метою профілактики та лікування травматичного, операційного, токсичного і опікового шоку; для покращання артеріального і венозного кровообігу з метою профілактики і лікування тромбозів, тромбофлебітів, ендартеріїтів, хвороби Рейно; для додавання до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу (АШК) при операціях на серці; для поліпшення мікроциркуляції і зменшення тенденції до тромбозів у трансплантаті при судинних і пластичних операціях.
Спосіб застосуванння та дози. Реополіглюкін можна вводити лише після попереднього проведення внутрішньошкірної проби за винятком випадків надання невідкладної (ургентної) допомоги при шоковому стані (у цьому разі потрібно мати всі необхідні препарати для усунення можливих алергічних реакцій).
Внутрішньошкірна проба проводиться за 24 години до введення препарату.
Методика проведення внутрішньошкірної проби для визначенння індивідуальної чутливості до Реополіглюкіну: із пляшки з препаратом, дотримуючись правил асептики, шприцом відбирають 0,2–0,3 мл Реополіглюкіну і після заміни голки на шприці на стерильну голку для внутрішньошкірних ін’єкцій внутрішньошкірно вводять 0,05 мл препарату в середню третину внутрішньої поверхні передпліччя.
Правильність введення препарату контролюється візуально (отримання “лимонної кірочки”). Оцінку реакції лікар здійснює через 24 години.
Наявність місцевої реакції у вигляді почервоніння (площа, діаметр якої більше за 1,5 см) або виникнення папули, а також симптомів загальної реакції організму (нудота, запаморочення і т. ін.) свідчать про підвищену чутливість організму до Реополіглюкіну і неможливість застосування цього препарату у хворого.
При відсутності будь-яких реакцій хворому вводять необхідну кількість препарату тієї серії, яка була використана для проведення внутрішньошкірної проби. Результати проби реєструються в історії хвороби.
Слід пам’ятати, що внутрішньошкірна проба не дає змогу виявити сенсибілізацію до Реополіглюкіну у 100% хворих. Тому в перші 5-10 хв по мірі внутрішньовенного введення препарату в кожному випадку необхідно уважно стежити за станом хворого.
Дози та швидкість введення препарату слід вибирати відповідно до показань та стану хворого.
При порушенні капілярного кровоплину (різні форми шоку) Реополіглюкін вводять внутрішньовенно краплинно одноразово в дозі 10 мл/кг маси тіла. Добова доза для дорослих і дітей – до 15 мл/кг маси тіла. Слід враховувати, що сумісно з Реополіглюкіном доцільно вводити збалансовані кристалоїдні розчини в такій кількості, щоб поповнити та підтримати рідинний і електролітний баланси (це особливо важливо при лікуванні зневоднення хворих і після хірургічних операцій).
При серцево-судинних і пластичних операціях Реополіглюкін вводять внутрішньовенно краплинно: безпосередньо перед операцією – у дозі 5 – 10 мл/кг (дітям – до 10 мл/кг); під час операції – 5 мл/кг (дітям – 10 мл/кг); після операції протягом 5 – 6 днів – краплинно із розрахунку 10 мл/кг маси тіла на одноразове введення (дітям до 2 – 3-х років – до 10 мл/кг).
При операціях із штучним кровообігом Реополіглюкін додають до крові із розрахунку 10 – 20 мл/кг маси тіла для заповнення насоса оксигенератора. Концентрація полімеру з глюкозою у перфузійному розчині не повинна перевищувати 3 %. У післяопераційному періоді дози препарату такі самі, як і при порушенні капілярного кровоплину.
Увага! Будь-яка порція, що залишилася після застосування препарату, не повинна більше використовуватися.
Побічна дія. Препарат, як правило, викликає збільшення діурезу, однак, якщо при введенні Реополіглюкіну спостерігається зменшення діурезу з виділенням в’язкої сечі, то це може вказувати на зневоднення організму хворого. У цьому випадку необхідно внутрішньовенно ввести кристалоїдні розчини для поповнення і підтримання рідинного та електролітного балансів.
При введенні Реополіглюкіну можливі алергічні реакції.
Протипоказання. Реополіглюкін протипоказаний при тромбоцитопенії, захворюваннях нирок, що супроводжуються анурією, серцевій недостатності та у випадках, коли не можна вводити великі об’єми рідини.
Передозування. У разі передозування Реополіглюкіну слід негайно припинити його введення і призначити хворому введення кристалоїдних розчинів, серцевих препаратів.
Особливості застосування. При зниженій функціональній активності нирок або необхідності обмежити введення натрію хлориду призначають Реополіглюкін із 5% розчином глюкози. При порушеннях вуглеводного обміну і при інших станах, коли протипоказане введення вуглеводів, застосовують Реополіглюкін з ізотонічним розчином натрію хлориду. Застосовують лише у клінічних умовах під контролем лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Одночасне застосування Реополіглюкіну з неспецифічними протизапальними препаратами, прямими та непрямими антикоагулянтами потребує контролю в’язкості крові, оскільки препарат посилює дезагрегантну дію останніх. З обережністю слід призначати Реополіглюкін хворим, які приймають препарати, що впливають на кровоплин, підвищують рівень артеріального тиску, сечогінні препарати.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому місці, при температурі від 10°С до +25°С. Термін придатності – 4 роки.