Радельфандрекс инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: світло-жовті, круглі, плоскі таблетки з рискою і фаскою;

склад: 1 таблетка містить: резерпіну 0,1 мг, дигідралазину сульфату 10 мг, гідрохлортіазиду 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза, крохмаль, целюлоза мікрокристалічна, полівінілпіролідон К30, тартразин жовтий, магнію стеарат, тальк.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Комбінований антигіпертензивний препарат. Код АТС С02L А51.

Фармакологічні властивості. Комбінований антигіпертензивний препарат. Резерпін спричиняє виснаження депо катехоламінів у постганглеонарних симпатичних нервових закінченнях . Це призводить до зниження тонусу симпатичної нервової системи, до зменшення роботи серця і загального периферичного судинного опору; викликає седативний ефект.

 Дигідралазин сульфат знижує тонус гладенької мускулатури артеріальних судин, зменшує периферичний судинний опір. Знижує судинний опір у мозку і нирках. При його тривалому застосуванні не спостерігається зниження ниркового кровотоку.

 Гідрохлортіазид – тіазидний діуретик середньої ефективності. Механізм дії пов’язаний з впливом на епітелій ниркових канальців, де препарат гальмує реабсорбацію іонів хлору і натрію. Препарат викликає екскрецію натрію, хлору, води, а також іонів калію та магнію. Реабсорбція кальцію підвищується. Діуретичний ефект проявляється через 2 год і досягає максимуму через 4 год і триває до 12 год. При застосуванні Радельфандрексу не виникає рефлекторної тахікардії.

Фармакокінетика. Резерпін швидко всмоктується при прийомі внутрішньо. Біодоступність становить 50-60 %. З білками плазми зв’язується 87%. Препарат швидко метаболізується. Протягом перших 96 год після прийому внутрішньо 8 % дози виділяється з сечею і 62 % з фекаліями. Резерпін проникає через плацентарний бар’єр. Виділяється з грудним молоком. Період напівиведення 4-5 год.

 Дигідралазин сульфат швидко всмоктується при прийомі внутрішньо, максимальний рівень у плазмі досягається через 1-2 год, з білками зв’язується 70-90 %, період напівиведення становить 3 год. Дигідралазин метаболізується в печінці і виводиться переважно нирками у формі метаболітів.

Гідрохлортіазид після прийому внутрішньо всмоктується на 60-80 %. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові 1,5 - 3 год, з білками зв’язується 40 - 70 %. Період напівиведення складає 2 год. У пацієнтів з нормальною функцією нирок виведення здійснюється майже виключно нирками. Після прийому внутрішньо 50 - 75 % дози виділяється з сечею у незмінному вигляді.

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування та дози. Дозу підбирають індивідуально. Призначають Радельфандрекс внутрішньо під час або після їжі по 1 таблетці 3 рази на добу. При необхідності дозу можна збільшити до 2 таблеток 3 рази на добу.

Побічна дія. З боку травної системи: можливі нудота, блювання, діарея; у поодиноких випадках – панкреатит.

З боку серцево-судинної системи: у поодиноких випадках – ортостатична гіпотензія, тахікардія.

З боку обміну речовин: можливі гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпонатріємія, гіпохлоремічний алкалоз, гіперурикимія, гіперкальціємія.

З боку ендокринної системи: можливі гіперглікемія.

З боку системи кровотворення: рідко – нейтропенія, тромбоцитопенія.

З боку органів зору: рідко – порушення зору.

З боку центральної нервової системи і периферичної нервової системи: можливі втомлюваність, головний біль, слабкість, запаморочення, парестезії.

Алергічні реакції – рідко алергічні дерматити, в окремих випадках дигідралазин може викликати “вовчаковий” синдром.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, виражені порушення функції нирок, печінки, депресія, виразкова хвороба, бронхіальна астма, тяжкі захворювання серцево-судинної системи, паркінсонізм, системний червоний вовчак, різко виражені атеросклеротичні зміни судин, тяжкі форми подагри та цукрового діабету, вагітність, період лактації.

Передозування. При отруєнні препаратом можливі симптоми: головний біль, запаморочення, сонливість, екстрапірамідні розлади, судоми, парестезії, міоз, кома. Також можуть спостерігатись нудота, блювання, тахікардія, діарея, гіпотензія, втрата свідомості, судоми.

Лікування – викликати блювання або промити шлунок, дати активоване вугілля. При гіпотензії показане введення плазмозамінників, при необхідності – адреналін. У випадку розвитку судом показане повільне внутрішньовенне введення діазепаму.

Особливливості застосування. Потрібно дотримуватись особливої обережності при призначенні хворим з нирковою та серцевою недостатністю, коронарним та церебральним атеросклерозом, виразковою хворобою, ерозивному гастриті, депресивних станах, хворим на цукровий діабет, подагру, жовчокам’яну хворобу.

Перед плановим оперативним втручанням потрібно відмінити резерпін за декілька днів до операції. У випадку екстреної операції під загальним знеболюванням хворим, які приймають резерпін, потрібна промедекація атропіном.

Щоб запобігти гіпокаліємїї можна приймати гідрохлортіазид з діуретиками, які зберігають калій, та при захворюванні нирок не можна застосовувати дану комбінацію лікарських засобів.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Радельфандрекс може посилювати дію гіпотензивних засобів, недополяризуючих міорелаксантів, знижує активність пероральних гіпоглікемічних препаратів, може підвищувати у крові концентрацію солей літію до токсичного рівня. Одночасне застосування Радельфандрексу з барбітуратами, діазепамом, етанолом призводить до підвищення ризику виникнення ортостатичної гіпотензії, з глюкокортикостероїдами – до підвищення виділення з організму іонів калію. Під час прийому Редельфандрексу з нестероїдними протизапальними препаратами підвищується ризик розвитку гемодинамічної ниркової недостатності.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці, при температурі від 8 до 25 ⁰С.

Термін придатності – 3 роки.