Бишофит для наружного применения инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: безбарвна або з трохи жовтуватим відтінком, без запаху оліїста рідина солонувато-гірка на смак;

склад: природний матеріал, що містить хлоридно-магнієвонатрієвий комплекс;

допоміжні речовини: вода очищена.

Форма випуску. Розчин для зовнішнього застосування.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовують місцево при суглобовому та м’язовому болях. Код АТС М02А Х10.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Бішофіт - природний мінерал. Має протизапальну, аналгетичну і протимікробну дію, стимулює регенерацію. При електрофоретичному застосуванні спричиняє низку резорбтивних явищ, має заспокійливий, помірний гіпотензивний та антиангінальний ефекти. Поліпшує скорочувальну функцію міокарда.

Показання для застосування. Бішофіт застосовують як зовнішній (бальнеологічний) засіб при деформуючих артрозах, ревматоїдному артриті, радикуліті, люмбалгії та інших хронічних запальних захворюваннях і дистрофічних захворюваннях опорно-рухового і нервово-м'язового апарату; а також при лікуванні інфікованих ран, гіпертонічної хвороби І - ІІ ступеня, вегетосудинної дистонії, легких форм ішемічної хвороби серця.

Спосіб застосування та дози. Зовнішньо наносять (у розведенні водою 1 : 1 або в нерозведеному вигляді) на болючу ділянку тіла (попередньо зігріту лампою синього кольору або грілкою протягом 3 - 5 хв) і злегка втирають протягом 3 - 5 хв, потім роблять зігрівальний компрес. Після зняття компресу шкіру промивають теплою водою. Курс лікування 10 - 12 процедур (через день).

При бальнеологічному застосуванні Бішофіту додається по 1 - 1,5 л на 200 л підігрітої води до 36 - 37°С. Ванну приймають 15 - 20 хв. Курс лікування становить 10 - 12 процедур.

Побічна дія. Бішофіт зазвичай переноситься добре, але іноді у деяких хворих можуть виникати алергічні реакції у місцях аплікації (подразнення шкіри).

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Доброякісні та злоякісні пухлини; захворювання опорно-рухового апарату у стадії загострення; алергічні реакції; порушення серцевого ритму; прогресуюча стенокардія, вторинні гіпертензії, недостатність кровообігу ІІ - ІІІ ступеня; вагітність. Протипоказання для бальнеотерапії.

Передозування. При щоденному і найтривалішому застосуванні Бішофіту можливі подразнення тканин, шкірні алергічні реакції.

У разі загострення и непереносимості процедур прийом препарату припиняють.

Особливості застосування. Можливе випадіння кристалів, що осідають на шкірі й білизні.

У геріартричній та педіатричній практиці розчин Бішофіту розводять водою до рівня мінералізації 150 - 200 г/л (у співвідношенні 1 : 0,5 - 1 : 1).

З обережністю призначають хворим похилого віку, жінкам у період годування груддю та дітям віком до 9 років.

Не слід накладати компрес при захворюваннях шкіри у болючій ділянці.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У поєднанні з іншими препаратами можливе посилення як специфічної активності, так і токсичності лікарських засобів.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці, при кімнатній температурі. Термін придатності – 3 роки.