Амлопин инструкция, аналоги и состав
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: амлодипіну (Amlodipine); 2-(2аміноетокси)метил)-4-(2-хлорфеніл)-1,4-дегідро-6-метил-3,5- піридинкарбонової кислоти 3-етил-5-метилового ефіру бесилат;
основні фізико-хімічні властивості: круглі плоскі таблетки білого кольору;
склад:1 таблетка містить 5,0 мг; 7,5 мг; 10 мг амлодипіну;
допоміжні речовини: кальцію фосфат двухосновний, мікрокристалічна целюлоза, крохмаль, полівінілпіролідон, тальк очищений, натрію крохмальгліколят, магнію стеарат, аеросил.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група . Селективний антагоніст кальцію з переважним впливом на судини. Код АТС С08СА01.
Фармакологічні властивості: Фармакодинаміка. Амлопін –антигіпертензивний препарат, антагоніст іонів кальцію (блокатор повільних кальцієвих каналів клітинної мембрани) групи дигідропіридинів; блокує трансмембранне надходження іонів кальцію в кардіоміоцити і гладком’язові клітини судин. Препарат розширює периферичні артеріоли та зменшує навантаження на серце, не змінюючи ЧСС, має безпосередній вплив на коронарні судини. Зменшення нагрузки на серце призводить до зниження потреби міокарда у кисні.
Фармакокінетика. Препарат добре всмоктується в травному каналі після прийому всередину. Максимальна концентрація Амлопіну в плазмі крові досягається через 6 – 12 годин після прийому. Абсолютна біодоступність складає 64-80%. Близько 97,5% Амлопіну зв’язується з білками плазми крові. Прийом їжі не впливає на всмоктування Амлопіну. Період напіввиведення препарату складає близько 35-50 годин, що дозволяє використовувати препарат 1 раз на добу. Рівномірна концентрація в плазмі крові досягається через 7-8днів постійного прийому препарату. Амлопін біотрансформується в печінці з утворенням неактивних метаболітів; 10% препарату в незміненому виді та 60% у формі метаболітів виводиться з сечею. Корекція дози Амлопіну у хворих з порушеннями функції нирок та застійною серцевою недостатністю не потрібна.
Показання для застосування.
Амлопін застосовується при лікуванні артеріальної гіпертензії; для лікування ІХС (ішемічної хвороби серця), а саме стабільної стенокардії та стенокардії Принцметалла (варіантна стенокардія).
Спосіб застосування та дози. При артеріальній гіпертензії та стенокардії призначають в початковій дозі 5мг 1 раз на добу, при необхідності дозу збільшують до максимальної – 10мг на добу. Курс лікування залежить від стану хворого та перебігу хвороби.
Побічна дія. Периферичні набряки нижніх кінцівок, артеріальна гіпотензія, іноді – тахікардія, можливі припливи крові, серцебиття та запаморочення; нудота, біль в животі, диспепсія, дуже рідкі прояви жовтяниці і збільшення активності печінкових ферментів; шкірні висипання, свербіж; стомлюваність, сонливість, непритомність, ядуха, астенія, судоми, дисплазія, алопеція, артралгія, біль у спині, гіперглікемія, збільшення частоти сечовипускання, лейкопенія, загальна слабкість, міалгія, пенкреатит, пітливість, тромбоцитопенія, васкуліт, порушення зору. Є повідомлення про поодинокі випадки інфаркту міокарда, аритмії, болю в ділянці серця.
Протипоказання. Препарат не можна застосовувати при підвищеній чутливості до амлодипіну та іншим дигідропіридинам, а також у дитячому віці (до14 років).
Передозування. Проявляється збільшеною вазодилатацією та зниженням артеріального тиску. Лікування – симптоматичне (в тому числі підтримуюча терапія та промивання шлунку). При виникненні клінічно значимої артеріальної гіпотензії, проводять заходи по підтриманню функції серцево-судинної системи, включно моніторинг показників роботи серця та легень. Хворого потрібно покласти таким чином, щоб були підняті нижні кінцівки. Для відновлення тонусу судин та нормального рівня артеріального тиску призначають вазопресорні препарати. Для усунення фізіологічних ефектів блокади кальцієвих каналів вводять внутрішньовенно глюконат кальцію.
Особливості застосування. Вагітність і лактація. Під час вагітності застосування препарату можливе тільки при наявності абсолютних показань, якщо можлива користь для матері перебільшує потенціальний ризик для плоду. При необхідності застосування препарату під час годування груддю, варто вирішити питання про припинення годування груддю.
Протягом всього курсу лікування необхідно контролювати функцію нирок та печінки. При підвищені активності печіночних ферментів в крові слід вирішити доцільність подальшого прийому препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Амлопін можна приймати одночасно з тіазидними діуретиками, блокаторами альфа- та бета-адренорецепторів, інгібіторами АПФ, нітратами пролонгованої дії, нітрогліцерином, антибіотиками та пероральними гіпоглікемізуючими препаратами.
Одночасний прийом Амлопіну та дигоксину не впливає на рівень останнього в сироватці крові та нирковий кліренс; одночасний прийом циметидину не змінює фармакокінетику препарату.
Одночасний прийом Амлопіну та варфарину суттєво не змінює вплив останнього на протромбіновий час.
Умови та термін зберігання. Зберігати у сухому захищеному від світла місці, при температурі 10-25о С. Термін зберігання - 3 роки.