Аспикам инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: meloxicam; (4-гідрокси-2-метил-N-(5-метил-2-тіазоліл)-2Н-1,2-бензотіазин-3-карбоксамід-1,1-діоксид);

основні фізико-хімічні властивості: округлі, двоопуклі таблетки, світло-жовтого кольору, з гладкою поверхнею, без плям і вищерблень (7,5 мг); таблетки по 15 мг додатково мають розподільчу риску на одному боці;

склад: 1 таблетка містить мелоксикаму 7,5 мг або 15 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон, кросповідон, магнію стеарат.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні і протиревматичні засоби. Оксиками. Код АТС M01A C06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Мелоксикам належить до нестероїдних протизапальних препаратів групи оксикамів, селективний інгібітор ЦОГ-2, що у своїй структурі містить енолеву кислоту; має виражену протизапальну, болезаспокійливу та жарознижуючу дії. Механізм дії лікарського засобу полягає у здатності пригнічувати біосинтез простагландинів, що є медіаторами запалення, завдяки селективному інгібуванню ЦОГ-2. Клінічні дослідження виявили значно меншу токсичність мелоксикаму порівняно з іншими нестероїдними протизапальними засобами (наприклад: напроксен, піроксикам і диклофенак), які, однаково пригнічуючи ЦОГ-1 і ЦОГ-2, можуть ушкоджувати шлунково-кишковий тракт та нирки. Коефіцієнт селективності IC₅₀ ЦОГ-1/ЦОГ-2 для мелоксикаму становить 2, завдяки цьому лікарський засіб проявляє бажаний терапевтичний ефект і порівняно з неселективними інгібіторами ЦОГ рідше спричиняє побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту і нирок. Мелоксикам не впливає на агрегацію тромбоцитів та час кровотечі.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Мелоксикам добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту незалежно від приймання їжі. Біологічна доступність лікарського засобу становить 89%, максимальна концентрація в крові досягається через 4 - 5 год і становить залежно від прийнятої дози 0,4 - 1 мг/мл після прийому 7,5 мг та 0,8 - 2,0 мг/мл після прийому 15 мг лікарського засобу. Рівноважна концентрація досягається на 3 – 5-й день лікування. Тривале приймання лікарського засобу (більше одного року) не спричиняє підвищення його концентрації в плазмі крові у порівнянні з показниками на початку застосування.

 Розподіл.

Приблизно 99,5% лікарського засобу зв’язується з білками плазми. Об’єм розподілу становить в середньому 11 л. Мелоксикам проникає у синовіальну рідину, де його концентрація приблизно на половину нижча, ніж у плазмі крові.

Метаболізм.

Біотрансформація відбувається в печінці шляхом окислення метильних груп з утворенням чотирьох неактивних метаболітів.

Елімінація (виведення)

Приблизно 43% дози елімінує з сечею, решта – з жовчю. Менше 5% дози виводиться у незміненому вигляді з жовчю. Період напіввиведення лікарського засобу становить майже 20 год.

Недостатність печінки та нирок не виявляють значного впливу на фармакокінетику мелоксикаму. Плазмовий кліренс становить 8 мл/хв, знижується у осіб похилого віку.

Показання для застосування. Лікування захворювань, які супроводжуються больовими синдромами: остеоартрит, артроз, дегенеративні захворювання суглобів, ревматоïдний артрит, анкілозуючий спондиліт.

Спосіб застосування та дози. Аспікам призначають дорослим, приймають внутрішньо (перорально) під час їди, запиваючи невеликою кількістю рідини 1 раз на добу.

При остеоартриті – 7,5 мг на добу, за необхідності дозу можна збільшити до 15 мг на добу.

При ревматоïдному артритi та анкілозуючому спондиліті застосовують у дозі 15 мг 1 раз на добу, залежно від терапевтичного ефекту дозу можна знизити до 7,5 мг 1 раз на добу.

У пацієнтів з високим ризиком розвитку побічних ефектів та тих, яким проводять діаліз, лікування потрібно починати з дози 7,5 мг 1 раз на добу.

Максимальна добова доза мелоксикаму для дорослих становить 15 мг (2 таблетки по 7,5 мг або 1 таблетка по 15 мг).

Тривалість курсу лікування визначається індивідуально.

Побічна дія. Можливі болі в животі, запори, метеоризм, діарея; анемія, свербіж, запаморочення, головний біль, периферичні набряки.

Рідко можуть спостерігатись: транзиторне підвищення показників функціональних печінкових проб (підвищення активності трансфераз або концентрації білірубіну в сироватці крові), езофагіт, пептична виразка або шлунково-кишкові кровотечі; лейкопенія і тромбоцитопенія; стоматит, кропив’янка, шум у вухах, сонливість; підвищення артеріального тиску, еритема обличчя із відчуттям жару, тахікардія; зміна функціональних показників нирок (підвищення рівня креатиніну та/або сечовини у плазмі крові).При одночасному прийомі ліків з потенційним негативним впливом на кістковий мозок (особливо метотрексату) можливий розвиток панцитопенії.

Дуже рідко – перфорація, гепатит, фотосенсибілізація, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, напад так званої “аспіринової” астми, гостра ниркова недостатність, кон’юнктивіт, порушення зору, ангіоневротичний набряк, анафілактоїдні/анафілактичні реакції.

Протипоказання. Підвищена чутливість до лікарського засобу, а також до інших нестероїдних протизапальних засобів, пептична виразка шлунка або дванадцятипалої кишки, шлунково-кишкові кровотечі, тяжка пеічнкова та ниркова недостатність.

Лікарський засіб не застосовують під час вагітності та в період годування груддю, а також у дітей та підлітків віком до 15 років.

Передозування. Передозування мелоксикаму проявляється в основному у вигляді посилення побічних ефектів. У цьому разі промивають шлунок і здійснюють симптоматичне лікування. Холестирамін прискорює виведення мелоксикаму з шлунково-кишкового тракту. Специфічного антидоту немає.

Особливості застосування. Необхідно строго контролювати приймання препарату у пацієнтів з бронхіальною астмою в анамнезі.

З обережністю призначають ослабленим пацієнтам, особам похилого віку, хворим з серцевою недостатністю, а також тим, які приймають антикоагулянти і антиагреганти.

Так само як і інші нестероїдні протизапальні засоби, препарат Аспікам, може спорадично спричиняти інтерстиціальний нефрит, гломерулонефрит, некроз ниркових сосочків або нефротичний синдром. До таких ускладнень схильні пацієнти з хронічною нирковою недостатністю, після обширних хірургічних операцій (що спричинили гіповолемію), а також пацієнти з цирозом печінки.

У випадку появи симптомів шлунково-кишкової кровотечі, шкірних змін, а також гінгівіту або кон’юнктивіту необхідно негайно припинити приймання лікарського засобу та звернутися до лікаря.

У пацієнтів з незначними або помірно вираженими порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну > 25 мл/хв) дозу лікарського засобу можна не знижувати.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами і рухомими механізмами, що потребують великої концентрації уваги.

Немає даних щодо впливу лікарського засобу на здатність керування транспортом. У випадку появи запаморочення або появи сонливості необхідно відмовитись від тих видів діяльності, що вимагають психомоторної активності.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Аспікам може зменшувати ефективність гіпотензивних засобів (бета-адреноблокаторів, інгібіторів АПФ).

У жінок, які використовують внутрішньоматкову спіраль, одночасне застосування препарату Аспікам може знизити її контрацептивну дію.

Не слід одночасно приймати мелоксикам та інші нестероїдні протизапальні засоби (особливо ацетилсаліцилову кислоту та ібупрофен), оскільки це може збільшити ризик ульцерогенної дії та шлунково-кишкової кровотечі.

Мелоксикам може посилювати ефект тиклопідину та гепарину, що підвищує ризик шлунково-кишкових кровотеч.

Не рекомендоване комбіноване застосування з солями літію, враховуючи зменшення виведення літію нирками під впливом нестероїдних протизапальних засобів, що може спричинити кумуляцію літію та прояв його токсичної дії.

Не слід приймати мелоксикам одночасно з метотрексатом, враховуючи можливість посилення токсичної дії метотрексату на систему гемопоезу.

Не рекомендовано одночасно застосовувати Аспікам разом з циклоспорином, оскільки зростає ризик прояву нефротоксичної дії останнього.

Можлива фармакокінетична взаємодія мелоксикаму та інших лікарських засобів на етапі метаболізму за рахунок їх впливу на СYP 2C9 і/або CYP 3A4. При одночасному застосуванні не виявлено фармакокінетичної взаємодії Аспікаму з антацидами, дигоксином і фуросемідом. Холестирамін прискорює виведення мелоксикаму.

Не можна виключати взаємодії лікарського засобу із пероральними цукрознижуючими засобами.

Умови та термін зберігання. Зберігати у недоступному для дітей, сухому місці, при температурі 15^oC - 25^oC. Термін придатності – 2 роки.