Миртастадин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: mirtazapine, (1,2,3,4,10,14b-гексагідро-2-метилпіразино[2,1-а]піридо[2,3-с] [2] бензазепін);

основні фізико-хімічні властивості: жовті, двоопуклі, довгасті таблетки, вкриті плівковою оболонкою, розміром 10,1 х 6,1 мм, з рискою з одного боку (для таблеток по 15 мг);

бежеві, двоопуклі, довгасті таблетки вкриті плівковою оболонкою, розміром 12,6 х 7,1 мм, з рискою з одного боку (для таблеток по 30 мг);

білі, двоопуклі, круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, діаметром 10,9 – 11,3 мм (для таблеток по 45 мг);

склад: 1 таблетка містить міртазапіну 15мг; 30мг; 45мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний, магнію стеарат, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид, поліетиленгліколь 8000; барвники: оксид заліза жовтий, оксид заліза червоний, оксид заліза чорний (для таблеток по 30 мг),оксид заліза жовтий, хінолін жовтий, сансет жовтий (для таблеток по 15 мг.)

Форма випуску. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група. Антидепресанти. Код АТС N06А Х11.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Міртазапін - пресинаптичний α₂-антагоніст, який збільшує норадренергічну і серотонінергічну нейропередачу у центральній нервовій системі. Серотонінергічний ефект – це результат специфічної дії рецепторів 5-НТ₁, оскільки міртазапін блокує обидва рецептори 5-НТ₂ і 5-НТ_3. Обидва енантіомери міртазапіну є активними речовинами. Енантіомер (S+) блокує рецептори α₂- і 5-НТ₂, тоді як енантіомер (R-) блокує рецептори 5-НТ₃. Вважається, що Н₁- антагонічна дія викликає заспокійливу дію міртазапіну. Антихолінергічна дія міртазапіну мінімальна і в межах терапевтичних доз, рідко спостерігається клінічно суттєві небажані прояви розладів серцево-судинної системи.

Фармакокінетика. Міртазапін має високу абсорбцію, лінійну фармакокінетику навіть при перевищенні рекомендованих меж дозування (15 - 45 мг на день) та елімінаційний період напіввиведення 20 – 40 год, що дозволяє приймати препарат один раз на добу. Однак, через те, що лікарський засіб значно метаболізується в гепатоцитохромній системі Р450 та екскретується головним чином із сечею, його кліренс може бути меншим через печінкову або ниркову недостатність.

Після перорального прийому міртазапін швидко і повністю абсорбується (біодоступність -близько 50%), досягаючи рівня піка в плазмі приблизно за 2 години. Прийом їжі не впливає на фармакокінетику препарату.

Близько 85% міртазапіну зв’язується білками плазми. Стійка концентрація досягається після 3-4 днів регулярного прийому препарату.

Середній період напіввиведення – 20 - 40 годин, інколи відмічається період напіввиведення до 65 годин, але у людей молодшого віку період напіввиведення менший. Міртазапін добре метаболізується і виводиться із сечею і калом протягом декількох днів. Біотрансформація виникає в основному шляхом диметилування і оксидації з подальшою кон’югацією. У випробуваннях in vitro мікросом печінки людини показано, що цитохром Р450, ензими CYP2D6 і CYP1А2 залучені в утворення метаболіту міртазапіну 8-гідрокси, тоді як ензим CYP3А4 відповідає за утворення метаболітів N-деметил і N-оксид. Диметилметаболіти є фармакологічно активними, і їх фармакокінетичні властивості аналогічні такому неметаболізованому препарату.

Показання для застосування.

Глибокі депресивні розлади (епізоди великої депресії).

Спосіб застосування та дози.

Таблетки Міртастадін приймають перорально, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини, бажано ввечері, перед сном. Денну дозу можна розділити на дві дози, які приймають вранці та ввечері, перед сном. Велика доза препарату приймається ввечері.

Рекомендована початкова доза - 15 або 30 мг міртазапіну на добу. Підтримуюча доза звичайно становить від 15 мг, але не більше 45 мг на добу.

Для пацієнтів старше 65 років збільшення дози здійснюється поступово і під медичним наглядом, для забезпечення безпеки та ефективності лікування.

Видимий терапевтичний ефект настає після 2-4 тижнів лікування відповідною дозою. При недостатній терапевтичній дії доза може бути збільшена до максимальної (45 мг на добу). При лікуванні пацієнтів максимальною добовою дозою і за відсутності у них клінічного ефекту протягом 2-4 тижнів терапію Міртастадіном слід відмінити. Лікування триває до повного зникнення клінічних симптомів депресивних розладів (як правило, протягом 4-6 місяців). Для запобігання виникненню ефекту “відміни” препарат відміняють поступово.

Побічна дія.

Міртастадін не слід призначати пацієнтам з підвищеною чутливістю до міртатазпіну та складових препарату.

Залежно від індивідуальної чутливості та дозування, особливо на початку терапії, можливі ниженаведені побічні ефекти.

З боку кровоносної та лімфатичної систем: гостре пригнічення кісткового мозку (зниження функцій кісткового мозку з відповідними змінами в крові, такими як еозинофілія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія, тромбоцитопенія).

З боку системи травлення: діарея, нудота, підвищення апетиту і як наслідок - збільшення маси тіла, гепатобіліарні порушення.

З боку нервової системи: сонливість (яка послаблює увагу, звичайно виникає під час перших декількох тижнів терапії. Слід відмітити, що зниження дози не призводить до зменшення седативного ефекту, а ставить під загрозу ефективність антидепресантів), маніакальні стани, сплутаність свідомості, галюцинації, нервовість, безсоння, нічні кошмари, головний біль, запаморочення, напади конвульсій, тремор, посіпування (міоклонус), парестезія, синдром “стомлених ніг”.

З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія при зміні положення, запаморочення.

З боку респіраторної системи: сухість у роті, спрага, задишка.

З боку опорно-рухового апарату: артралгія, міалгія.

Хоча Міртастадін не спричиняє залежності, раптове закінчення прийому препарату після тривалого застосування може призвести до синдрому “відміни”. Більшість реакцій “відміни” – неускладнені або минають у визначений строк без лікування. Серед різних встановлених симптомів “відміни” препарату найбільш частіше відмічаються нудота, неспокій, ажітація.

Протипоказання.

Не слід призначати препарат при печінковій або нирковій недостатності; дітям і підліткам до 18 років; в періоди вагітності та лактації; при підвищеній індивідуальній чутливості до складових препарату.

Передозування

При передозуванні було відмічено пригнічення центральної нервової системи із симптомами дезорієнтації і тривалої седації, які супроводжувались тахікардією і легкою гіпер- або гіпотензією. Однак існує ймовірність більш серйозних наслідків, аж до фатальних, при дозуваннях, які багаторазово перевищують терапевтичну дозу, особливо при змішаному передозуванні.

При виникненні перших ознак передозування слід вжити заходів щодо їх усунення. Лікування проводиться активованим вугіллям. За необхідності призначають промивання шлунка. Подальша терапія - симптоматична.

Особливості застосування.

Міртастадін з обережністю та під лікарським наглядом слід застосовувати хворим :

- на епілепсію або з органічними ураженнями мозку (клінічна практика вказує, що напади

 епілепсії рідко спостерігаються при лікуванні Міртастадіном);

- з печінковою або нирковою недостатністю;

- з вадами серця, порушеннями провідності, при стенокардії або після недавнього інфаркту

 міокарда, який потребує звичайних заходів безпеки під час застосування інших медичних

 препаратів;

- на гіпотензію;

- з порушеннями сечовиділення, такими як гіперплазія простати (Міртастадін справляє

 тільки легку антихолінергічну дію);

- на гостру вузькокутову глаукому та з підвищеним внутрішньоочним тиском;

- на цукровий діабет;

- при появі симптомів жовтухи терапію Міртастадіном слід негайно припинити.

Необхідно брати до уваги таке:

- загострення психоматичних симптомів може виникнути при лікуванні антидепресантами хворих на шизофренію або інші психози; можуть посилитись параноїдальні думки;

- при лікуванні депресивної фази абіополярних порушень може виникнути стан маніакальної фази;

- через ризик суїциду пацієнтам необхідно давати, особливо на початку лікування, тільки обмежену кількість таблеток Міртастадіну;

- хоча антидепресанти не спричинюють залежності, раптове припинення тривалого лікування спричинює нудьгу, головний біль і нездужання;

- пацієнти старше 65 років більш сприйнятливі до Міртастадіну, ніж молодші за віком пацієнти, особливо до побічних дій антидепресантів. У клінічних випробуваннях Міртастадіну процент побічних дій у пацієнтів старше 65 років був не вище, ніж у пацієетів інших вікових груп. Однак практика лікування цим препаратом пацієнтів старше 65 років дотепер обмежена.

Міртастадин не призначають пацієнтам з рідкими спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазної недостатності або глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Не слід застосовувати Міртастадін у педіатричній практиці, оскільки безпека та ефективність препарату не досліджувались у дитячих та підліткових вікових групах.

Через недостатність інформації про лікування міртазапіном у вагітних і жінок, які годують груддю, не слід призначати препарат в період вагітності і лактації.

Міртастадін спричинює послаблення уваги, особливо на початку лікування. Це потрібно брати до уваги при керуванні автомобілем або при роботі зі складними механізмами і машинами.

Міртастадін посилює пригнічуючу дію алкоголю на центральну нервову систему, тому при прийомі препарату слід утримуватись від вживання алкогольних напоїв.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Міртастадін не рекомендується призначати разом з інгібіторами МАО (моноаміноксидази). Лікування міртазапіном слід розпочинати за два тижні після закінчення терапії інгібіторами МАО.

Міртастадін може підсилювати седативну дію бензодіазепінів і інших заспокійливих засобів. Слід дотримуватися обережності при призначенні даних лікарських засобів спільно з міртазапіном.

Якщо інші субстанції, які підсилюють дію серотоніну (суматриптан або інші триптани), трамадол (знеболювальний засіб), окситриптан і триптофан (прекурсори серотоніну) або інгібітори зворотного захоплення серотоніну (інші антидепресанти) застосовуються одночасно, слід додержуватись обережності, через можливий розвиток так званого серотонінергічного синдрому. Він виявляється такими симптомами: гіпертермія, сплутаність свідомості, нерухомість, ажітація, прискорення серцебиття, підвищення АТ, тремор. Якщо комбінація Міртастадіну з цими препаратами є терапевтично необхідною, слід з великою обережністю визначити дозування і постійно контролювати появу ознак розвитку серотонінергічного панування під час підтримуючої стимуляції. Якщо у пацієнтів спостерігаються подібні симптоми, потрібно негайно вжити заходів щодо їх усунення.

Значущої клінічної взаємодії або фармакокінетичних змін не спостерігалось при спільному прийомі міртазапіну і літію.

Слід додержуватись особливої обережності при одночасному застосуванні Міртастадіну і сильнодіючих інгібіторів протеази (лікарський засіб для лікування ВІЛ - захворювань) - можливі м’язова слабкість і порушення дихання; протигрибкових азолів, еритроміцину (антибіотик) - можливо підвищення концентрації препаратів у плазмі; або нефазодону (антидепресант) - можливі сонливість, шлунково-кишкові симптоми: нудота, частіше запор.

При одночасному застосуванні міртазапіну та карбамазепіну або інших речовин, які індукують метаболізм печінки, таких як рифампіцин або фенітоїн, доза Мітрастадіну може бути збільшена. Якщо лікування цими засобами завершено, дозу міртазапіну зменшують.

Слід мати на увазі, що одночасне застосування міртазапіну і циметидину (антацидний засіб) подовжує період напіврозпаду. Доза міртазапіну може бути зменшена, коли паралельно починається лікування циметидином, та збільшена, коли лікування циметидином припиняється.

Міртастадін може посилювати дію седативних властивостей бензодіазепіну.

У пацієнтів, які приймають варфарин, міртазапін може спричинити незначне збільшення INR (кількість, що свідчить про схильність до згортання крові). При застосуванні високих доз міртазапіну не виключається більш виражений ефект. Бажано контролювати протромбіновий час та інші параметри згортання у разі одночасного застосування варфарину та міртазапіну.

Термін придатності - 3 роки.

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці при температурі не вище 25^оС.