Омезин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: Omeprazolе; (5-метокси-2-[[(4-метокси-3,5-диметил-2-пириділ)метил]сульфаніл]-1Н-бензимедазол);

основні фізико-хімічні властивості: капсули тверді желатинові, з білим або майже білим корпусом і рожевим ковпачком, вміст капсули – білі або майже білі гранули.

склад: 1 капсула містить омепразолу 20 мг;

допоміжні речовини: фталат, манітол, кислоти метакрилової полімер тип А, цукор, натрію лаурилсульфат, кальцію карбонат, спирт цетиловий, натрію гідрофосфат двозаміщений.

Форма випуску. Капсули.

Фармакотерапевтична група. Засоби для лікування пептичної виразки. Інгібітори “протонного насоса”. Код АТС А02В С01.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Антисекреторний, противиразковий препарат, інгібітор Н/К-АТФази (протонного насоса). Блокує заключну фазу секреції соляної кислоти в парієтальних клітинах, гальмує як базальну, так і стимульовану пентагастрином секрецію. За рахунок значного і тривалого пониження кислотності шлункового соку сприяє швидкому загоюванню виразкового дефекту.

Фармакокінетика. Після внутрішнього прийому препарат швидко і повністю всмоктується; приблизно 90-95 % препарату зв’язується з білками плазми крові. Ефект зберігається протягом 24 год. і більше. Виділяється нирками у вигляді метаболітів.

Показання для застосування. Пептична виразка шлунка і дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагит, синдром Золлінгера-Еллісона.

Спосіб застосування та дози. При пептичній виразці – дорослим по 1 капсулі внутрішньо зранку натще; курс лікування – 2-4 тижні. При лікуванні рефлюкс-езофагіту – по 1-2 капсули тривалість лікування становить 4-8 тижнів. При синдромі Золлінгера-Еллісона початкова доза становить 60 мг на добу зранку (3 капсули) нетще, при необхідності дозу підвищують до 80 мг (4 капсули) в два прийоми зранку і ввечері до їжі. При резистентності до інших противиразкових препаратів Омезин потрібно призначати в початковій дозі 40 мг на добу 1 раз на добу.

Побічна дія. У поодиноких випадках можливі нудота, діарея, запор, метеоризм, біль у ділянці живота, головний біль, загальна слабкість, шкірний висип.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату, період вагітності і годування груддю. Не рекомендується призначати препарат дітям до 12 років.

Передозування. Омепразол у добовій дозі 360 мг переноситься добре. Специфічного антидоту не існує. Омепразол зв’язується з білками плазми крові, у результаті погано виводиться при діалізі. У випадку передозування здійснюються заходи, направлені на виведення не абсорбованого омепразолу зі шлунково-кишкового тракту, проводять симптоматичне та підтримуюче лікування.

Особливості застосування. При призначенні Омезину хворим на виразку шлунка необхідно виключити можливість злоякісного захворювання, через те що омепразол може маскувати його симптоми і затримувати визначення діагнозу.

Для ерадикації Heliciobacter pylori омепразол призначають у комплексі з антибіотиками, метронідазолом, препаратами вісмуту та іншими лікарськими засобами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Омезин може подовжувати період напіввиведення і тривалість дії препаратів, які метаболізуються в печінці шляхом окислення (варфарин, діазепам та ін.). Омепразол може перешкоджати засвоєнню лікарських препаратів у тих випадках, коли кислотність шлункового середовища є важливим фактором для їх біодоступності (кетоназолу, складних ефірів, ампіциліну і солей заліза).

Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, захищеному від світла місці, при температурі від 8 до 25 ⁰С.

Термін придатності – 3 роки.