Корвитол^® 100 инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: метопролол; біс[(2RS)-1-[4-(2-метоксіетил) феноксі]-3-[(1-метилетил)аміно]пропан-2-ол] (2R,3R)-2,3-дигідроксибутанедіоат;

основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, плоскопаралельні таблетки зі скошеними краями і з насічкою для поділу з одного боку;

склад: 1 таблетка містить метопрололу тартрату 100 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон (значення К = 30), натрію кроскармелоза, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид високодисперсний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Cелективні блокатори b₁-адренорецепторів. Код АТС С07А В02.

Фармакологічні властивості. Метопролол це слаболіпофільний блокатор b-адренорецепторів, який має відносну селективність стосовно b₁-адренорецепторів, слабку мембраностабілізуючу активність і не має внутрішньої симпатоміметичної активності. Метопролол знижує, залежно від вираженності симпатоміметичного тонусу, частоту та силу скорочень серця, швидкість проведення імпульсу через атріовентрикулярний вузол та активність реніну плазми крові. Здатний підвищувати тонус гладеньких м’язів.

Фармакокінетика. Після внутрішнього приймання метопролол майже повністю (приблизно 95%) всмоктується в травному тракті. У зв’язку з тим, що метопролол має чітко виражений метаболізм першого проходження, системна доступність його досягає 50%. Максимальний вміст метопрололу в плазмі досягається протягом 1,5 – 2 годин. Зв’язується з білками плазми приблизно на 12%. Період напіввиведення становить 3 – 5 годин, виводиться з організму головним чином нирками (95%).

Показання для застосування. Артеріальна гіпертензія; ішемічна хвороба серця; порушення з боку серця функціонального характеру (функціональна тахікардія і гіпертензія); тахікардитичні форми аритмій; лікування гострого інфаркту міокарда та тривале лікування після нього (профілактика реінфаркту); профілактичне лікування мігрені.

Спосіб застосування та дози. Таблетки приймають після їжі, не розжовуючи, з достатньою кількістю води. Тривалість лікування, лікарем визначається індивідуально. Дозу препарату рекомендують встановлювати в індивідуальному порядку. Орієнтовними можуть бути наведені нижче дози: при артеріальній гіпертензії, ішемічній хворобі серця, нейроциркуляторній дистонії, тахіаритміях і для профілактики мігрені приймають від 100 мг (початкова доза) до 200 мг (максимальна доза) препарату на добу. Лікування в гострій стадії інфаркту міокарда і профілактика реінфаркту. Препарат призначають хворим, у яких немає протипоказань для призначення блокаторів b-адренорецепторів. Лікування в гострій стадії розпочинають одразу після госпіталізації хворого під постійним ЕКГ- контролем і контролем артеріального тиску. Лікування починають з 5 мг метопрололу внутрішньовенно. Залежно від переносимості препарату, продовжують вводити разово по 5 мг метопрололу з інтервалами у 2 хв. аж до сумарної дози 15 мг. При переносимості повної дози 15 мг, яку ввели внутрішньовенно, через 15 хв. після ін’єкції призначають 50 мг метопрололу перорально. Наступні 48 годин препарат призначають по 50 мг кожні 6 годин. Хворим, яким було введено внутрішньовенно менше 15 мг метопрололу, що пов'язано з меншою переносимістю, пероральну терапію слід розпочинати з 25 мг метопрололу. По закінченні гострої стадії препарат призначають по 100 мг двічі на добу. При раптовій відміні метопрололу можливий розвиток “синдрому відміни”, тому у разі необхідності його відміни треба поступово зменшувати дозу препарату.

Побічна дія. У поодиноких випадках лікування Корвітолом^® 100 може призводити до значної гіпотензії, синкопе, відчуття посиленого серцебиття, брадикардії, порушення атріовентрикулярної провідності або посилення серцевої недостатності з периферичними набряками або задишкою при навантаженні. В окремих випадках у хворих із стенокардією не виключається посилення нападів. Можуть спостерігатись розлади з боку центральної нервової системи: втомлюваність, депресія, запаморочення, сплутаність свідомості, головний біль, жахливі або більш часті і більш яскравіші сновидіння, порушення сну і галюцинації. Інколи можуть спостерігатись скарги з боку травного тракту, як-от: нудота, блювання, біль у шлунку, запори або проноси. Іноді можуть виникати алергічні реакції на шкірі (почервоніння, свербіж, екзантеми, фотосенсибілізація). Іноді можуть спостерігатись парестезії і відчуття похолодання в кінцівках, у поодиноких випадках – м’язова слабкість або судоми. Спостерігались також скарги у хворих на розлади периферичного кровообігу включаючи синдром Рейно. Внаслідок можливого підвищення опору в дихальних шляхах у хворих зі схильністю до бронхоспастичних реакцій, при обструктивних захворюваннях, в тому числі може розвинутись напад ядухи. В поодиноких випадках спостерігається сухість в роті, кон'юнктивіт або пониження сльозовиділення, це слід враховувати при використанні контактних лінз, а іноді – порушення зору. Корвітол^® 100 може маскувати симптоми тиреотоксикозу. В поодиноких випадках може проявитися латентний діабет або перебіг маніфестного діабету приймає більш тяжкий характер. Після тривалої суворої дієти, голодуванні або при тяжкому фізичному навантаженні при одночасній терапії Корвітолом^® 100 можуть розвиватися гіпоглікемічні стани. Симптоми-провісники гіпоглікемії (тахікардія, тремор) можуть бути прихованими. В окремих випадках спостерігалось порушення лібідо і потенції. В умовах терапії Корвітолом^® 100 можуть розвиватися порушення жирового обміну. При нормальному у більшості випадків значенні загального холестерину спостерігалось пониження вмісту холестерину високої щільності і підвищення тригліцеридів в плазмі. При тривалій терапії метопрололом в окремих випадках спостерігалась артропатія (моно- або поліартрит). В окремих випадках можуть мати місце підвищення трансаміназ (АЛТ, АСТ) в сироватці або поява гепатиту. В окремих випадках спостерігались: випадіння волосся; порушення слуху або дзвін у вухах; збільшення маси тіла; зміна особистості, наприклад емоційна лабільність; короткочасна амнезія; поява тромбоцитопенії або лейкопенії; алергічний риніт; поява induration penis plastica (Peyronie's disease). Блокатори b-адренорецепторів в окремих випадках можуть викликати псоріаз, посилити його симптоматику або призвести до появи псоріазоформних екзантем.

Протипоказання. Корвітол^® 100 не дозволяється призначати при: прогресуючій серцевій недостатності; шоковому стані; синдромі слабкості синусового вузла (sick sinus syndrome); синоатріальній блокаді; атріовентрикулярній блокаді II - III ступеня; брадикардії (при пульсі в стані спокою перед початком лікування менше 50 ударів на хвилину); гіпотензії (систолічний тиск менше 90 мм. рт. ст.); ацидозі; при наявності бронхоспастичного синдрому; пізніх стадіях порушення периферичного кровообігу; одночасному застосуванні інгібіторів МАО, за винятком інгібіторів МАО типу Б (селегілін); підвищеній чутливості до метопрололу або до інших блокаторів b-адренорецепторів.

Передозування. Клінічна картина залежить від ступеня інтоксикації та характеризується в основному серцево-судинними симптомами та симптомами з боку нервової системи. Передозування може призвести до тяжкої гіпотензії, брадикардії, навіть до зупинки серця, серцевої недостатності та кардіогенного шоку. Додатково можуть спостерігатись утруднене дихання, бронхоспазм, блювання, порушення свідомості, а інколи генералізовані судоми. Лікування проводиться в умовах відділення інтенсивної терапії. Проводять загальні заходи щодо виведення метопрололу з організму (промивання шлунка, активоване вугілля, проносні засоби). Призначають у разі необхідності атропін по 0,5 – 2 мг внутрішньовенно, глюкагон: початкова доза 1 – 10 мг внутрішньовенно, а далі по 2 – 2,5 мг/год. у вигляді тривалої інфузії. Залежно від маси тіла і ефекту – симпатоміметики (допамін, ізопреналін, адреналін та інші). При значній брадикардії, яка рефрактерна до медикаментозної терапії, застосовують штучний водій ритму. При бронхоспазмі можна призначити b₂-симпатоміметики у вигляді аерозолю або внутрішньовенно. При генералізованих судомах призначають діазепам внутрішньовенно.

Особливості застосування. За відсутності достатнього клінічного досвіду застосування, призначати метопролол дітям не рекомендується. Особливо ретельний лікарський нагляд необхідний за наступними категоріями пацієнтів: з атріовентрикулярною блокадою І ступеня; з цукровим діабетом зі значними коливаннями цукру в крові (можливі тяжкі гіпоглікемічні стани); при тривалій суворій дієті або голодуванні і значному фізичному навантаженні (можливі тяжкі гіпоглікемічні стани); за наявності феохромоцитоми (застосовувати лише після попередньої блокади a-адренорецепторів); при обмеженій функції печінки (при цирозі печінки може підвищуватись рівень метопрололу в плазмі); при тяжких порушеннях функції нирок в окремих випадках повідомляли про погіршення ниркової функції, тому має проводитись регулярний контроль функції нирок. Під час вагітності (особливо в першому триместрі) слід призначати Корвітол^® 100 тільки за умови суворих показань і тільки після того, як лікар зважив співвідношення між користю та можливим ризиком для плоду. Є дані про те, що метопролол знижує кровообіг у плаценті, в результаті чого можуть виникати розлади росту плода. Після призначень інших блокаторів b-рецепторів спостерігались викидні, передчасні пологи або загибель плода в утробі матері. У зв’язку з можливим розвитком у новонародженого брадикардії, гіпотензії і гіпоглікемії терапію метопрололом слід припинити за 48 – 72 години до розрахованого строку пологів. Якщо це неможливо, то новонароджений протягом 48 – 72 годин після пологів повинен знаходитись під ретельним наглядом лікаря. З материнським молоком метопролол виводиться із організму в концентрованій формі, тому немовлята, яких вигодовують таким молоком, повинні бути під контролем на предмет розвитку блокади b-рецепторів. Кількість препарату, який надходить в молоко, можна зменшити – слід приймати його за 3 – 4 години до годування. Після раптової відміни клонідину при одночасному прийомі метопрололу може мати місце надмірне підвищення артеріального тиску. Тому припиняти прийом клонідину можна тільки після того, як за декілька діб до цього був припинений прийом метопрололу. Далі поступово можна відмінити прийом клонідину. Хворим з псоріазом в особистому або сімейному анамнезі призначати блокатори b-адренорецепторів слід лише після того, як ретельно зважені “ризик/користь”. Блокатори b-адренорецепторів можуть підвищувати чутливість до алергенів, а також збільшувати тяжкість анафілактичних реакцій. Тому хворим з тяжкими реакціями підвищеної чутливості в анамнезі і яким проводиться курс десенсибілізаційної терапії препарати цієї групи слід призначати суворо за показаннями (можливість розвитку тяжких анафілактичних реакцій). Метопролол може призводити до посилення або подовження дії інсуліну або пероральних цукрознижувальних засобів при одночасному їх застосуванні, при цьому симптоми гіпоглікемії, зокрема тахікардія і тремор, можуть маскуватись або зникати, тому необхідно проводити регулярний контроль рівня цукру в крові. В результаті різноманітних індивідуальних реакцій на препарат може знижуватись здатність до активної участі у вуличному русі, обслуговуванні механізмів або до проведення робіт без страховки. Особливо це стосується періоду початку лікування, зміни дозування або заміни препарату, а також його використання одночасно з алкоголем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні Корвітолу^® 100 та:

трициклічних антидепресантів, барбітуратів, фенотіазинів, нітрогліцерину, діуретиків, вазодилататорів та інших гіпотензивних засобів може розвинутись гіпотензія;

антагоністів кальцію типу ніфедипіну, крім можливої значної гіпотензії, може розвинутись серцева недостатність;

антагоністів кальцію (типу верапамілу, дилтіазему) або інших антиаритмічних засобів (наприклад, дизопірамід) може розвинутись гіпотензія, брадикардія або інші порушення ритму серця, серцева недостатність; внутрішньовенне введення вищезазначених препаратів хворим, які приймають метопролол. протипоказано (виняток – проведення інтенсивної терапії);

одночасне застосування метопрололу з лерканідипіном призводить до зменшення його біодоступності на 50%, тому може бути потрібна корекція дози препарату;

серцевих глікозидів, резерпіну, a-метилдопи, гуанфацину, клонідину може викликати загрозливе зменшення частоти серцевих скорочень та/або уповільнення внутрішньосерцевої провідності;

норадреналіну, адреналіну або інших симпатоміметичних засобів, які можуть входити до складу засобів від кашлю, крапель для носа або очей, можливе значне підвищення артеріального тиску;

адреналіну, який застосовується в звичайних дозах для лікування алергічних реакцій, може ослаблюватись терапевтичний ефект при одночасному застосуванні метопрололу;

інгібіторів моноамінооксидази (МАО) не слід застосовувати разом з метопрололом в зв’язку з небезпекою виникнення надмірної гіпертензії;

циметидину може привести до посилювання дії метопрололу;

метопрололу може понижувати виведення із організму лідокаїну;

індометацину та рифампіцину може зменшуватись гіпотензивна дія меопрололу;

наркотичних засобів - посилює гіпотензивний ефект. При цьому негативна інотропна дія обох засобів сумується;

периферичних міорелаксантів (наприклад, суксаметоній, тубокурарин) може викликати посилення нервовом’язової блокади, тому перед операцією, яка супроводжується наркозом, анестезіолог має бути інформований про те, що хворий застосовує Корвітол^® 100;

алкоголю - можливе посилення гальмівної дії.

Даних про взаємодію з ксантинами, препаратами спориньї, естрогенами та препаратами, які містять йод – немає.

Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі не вище 25°С! Лікарський засіб зберігати у недоступному для дітей місці! Термін придатності – 3 роки.