Беналгин инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: круглі, плоскі таблетки з розподільною рискою на одному боці; колір білий, до майже білого;

склад: 1 таблетка містить

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль пшеничний, тальк, магнію стеарат, желатин, кремнію діоксид колоїдний.

Форма випуску. Таблетки.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що діють на центральну нервову систему. Інші аналгетики та антипіретики.

Код АТС – N02В В52.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Фармакодинаміка комбінованого лікарського засобу Беналгін обумовлена фармакодинамічними ефектами його компонентів (метамізолу натрію, кофеїну, тіаміну гідрохлориду).

Метамізол натрію – похідне піразолону, яке належить до групи ненаркотичних аналгетиків. Він має чітку знеболювальну та жарознижувальну дію. Не виявляє снодійного ефекту, не пригнічує дихальний центр, не призводить до ейфорії та звикання. Метамізол виявляє аналгетичну дію як периферійного типу, пригнічуючи синтез ендогенних алгогенів, так і центрального типу, пригнічуючи активність ноцицептивних нейронів у задніх корінцях спинного мозку. Важливу роль для фармакологічних ефектів метамізолу відіграє його здатність пригнічувати активність циклооксигенази-1 і особливо циклооксигенази-2, що спричинює зменшення синтезу простагландинів. Метамізол також виявляє мембраностабілізуючу дію. Кофеїн має невелику стимулювальну активність відносно центральної неровової системи (ЦНС). Основна дія кофеїну – судинозвужувальна, що впливає на окремі види головного болю і гіпотензію. Вважається, що при деяких хворобливих станах він виявляє безпосередню знеболювальну дію. Кофеїн потенціює дію метамізолу, сприяючи його проникненню в мозкову тканину. При комбінуванні кофеїну з аналгетиками настає синергічний ефект. Тіаміну гідрохлорид (вітамін В₁) має багатосторонні функції в обміні речовин організму. Він входить до складу низки ферментів і є основною частиною молекули кокарбоксилази, яка каталізує спалювання піровиноградної кислоти і полегшує розщеплення вуглеводів. Шляхом фосфорилування тіамін перетворюється в активну форму – тіамінпірофосфат, що у якості кофермента бере участь в пентозофосфатному циклі, декарбоксилюванні альфа-кетокислот і утворенні ацетил-коферменту-А в циклі Кребса. В нервовій системі близько 90% тіаміну міститься в мітохондріях аксонів, а 10% включені в мембрани аксонів. Сприяючи декарбоксилюванню піровиноградної кислоти, він позитивно впливає на усунення запальних процесів нервової системи. Тіамін полегшує синтез медіатора ацетилхоліну і пригнічує фермент, який його розщеплює – холінестеразу, покращуючи, таким чином, проведення нервових імпульсів. Застосований у високих дозах, він виявляє деяку аналгетичну дію.

Фармакокінетика. Завдяки наявності метамізолу, що діє на ферменти, відповідальні за метаболізм ліків, фармакокінетика окремих компонентів, застосованих в комплексі, в деякій мірі відрізняється від фармакокінетики препаратів при їх самостійному застосуванні.

Комбінований лікарський засіб Беналгін всмоктується швидко, і його терапевтична дія виявляється через годину.

Показання для застосування. Симптоматичне лікування больового синдрому при

мігрені, головному болі напруження;

запальних та дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату;

післяопераційних станах;

захворюваннях периферійної нервової системи (радикуліти, плексити, неврити, невралгії, поліневрити, поліневропатії);

дисменореї.

Спосіб застосування та дози. Таблетки Беналгіну застосовують внутрішньо, після їди, запиваючи водою.

 Рекомендована доза для дорослих:

по 1 таблетці 3 рази на день.

Максимальна доза не повинна перевищувати 6 таблеток на добу.

Рекомендована доза для дітей від 12 до 16 років:

по ½ -1 таблетці 3 рази на день.

Максимальна доза не повинна перевищувати 4 таблетки на добу.

Курс лікування Беналгіном становить 3-5 днів.

Побічна дія. Можуть спостерігатись побічні реакції на лікарський засіб з боку

центральної нервової системи − безсоння, запаморочення, підвищена збудливість;

шкіри − алергічні реакції (свербіж, висип);

серцево-судинної системи − тахікардія, пальпітації (тріпотіння);

системи кровотворення − перехідна лейкопенія; виключно рідко – агранулоцитоз, тромбоцитопенія;

травної системи − нудота, блювання, холестаз, жовтяниця.

Протипоказання. Протипоказаннями для застосування Беналгіну є

дитячий вік до 12 років;

вагітність та годування груддю;

підвищена чутливість до діючих або будь-якого допоміжного засобу, що входить до складу препарату;

підвищена чутливість до інших нестероїдних протизапальних засобів;

бронхіальна астма;

лейкопенія;

анемія;

порфірія;

тяжка гіпертензія;

виражений атеросклероз судин;

глаукома;

тяжка ниркова і печінкова недостатність.

Передозування. Симптоми передозування: олігурія, аж до анурії; збудження, яке призводить до епілептиформних судом, відчуття серцебиття, блювання, слабкість.

Лікування. Загальні заходи для зменшення всмоктування: введення засобів, які провокують блювання, проведення промивання шлунка, застосування активованого вугілля, проносних засобів. Проводиться симптоматичне лікування.

Особливості застосування. Не призначають і не дають дітям до 12 років.

Препарат з обережністю застосовують пацієнтам із захворюваннями нирок та/або печінки; за наявності виразки шлунка в стадії загострення.

При призначенні більш тривалого курсу лікування необхідно контролювати картину крові.

Беналгін містить крохмаль пшеничний, тому застосування цього лікарського засобу небезпечне для хворих на целіакію (глютенову ентеропатію).

Беналгін не впливає на здатність концентрувати увагу і може застосовуватись водіями транспортних засобів та операторами механізмів.

 Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Поєднання Беналгіну з іншими лікарськими засобами потребує особливої уваги, тому що метамізол, який входить до складу препарату, є ферментним індуктором.

При одночасному застосуванні з іншими жарознижувальними, болезаспокійливими і протизапальними засобами підвищується ризик розвитку алергічних реакцій і побічних ефектів.

Комбіноване застосування Беналгіну і препаратів, які пригнічують функції кісткового мозку, існує ймовірність ушкодження клітин білого кров’яного ряду.

Нейролептики і транквілізатори потенціюють болезаспокійливу дію Беналгіну.

Одночасне застосування з хлорпромазином може призвести до гіпотермії.

Деякі антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол уповільнюють розпад метамізолу і, таким чином, можуть підвищити токсичність Беналгіну.

Препарат зменшує концентрацію циклоспорину А в крові, тому може бути небезпечним за наявності трансплантатів.

Одночасне застосування із симпатоміметиками може призвести до збудження ЦНС.

Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25ºС.

Зберігати в місцях, недоступних для дітей!

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці!

Термін придатності – 3 роки.