Интралипид 20% инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

основні фізико-хімічні властивості: гомогенна емульсія білого кольору;

Осмолярність: 350 мОсм/кг води

Енергетична цінність: 8,4 МДж (2000 ккал)/1000 мл

Вміст органічних фосфатів: 15 ммоль/1000 мл

склад: 1000 мл емульсії містить 200 г соєвої олії очищеної;

допоміжні речовини: фосфоліпіди яєчні очищені, гліцерин, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

Форма випуску. Емульсія для інфузій.

Фармакотерапевтична група. Розчини для парентерального харчування. Жирові емульсії. Код АТС B05BA02.

Фармакологічні властивості.

Інтраліпід – джерело енергії і незамінних жирних кислот, містить очищену соєву олію, емульговану з очищеними фосфоліпідами яєчного жовтка.

Соєва олія складається із суміші тригліцеридів переважно поліненасичених жирних кислот. Фосфоліпіди виділяються з яєчного жовтка. Розмір ліпідних глобул і біологічні властивості Інтраліпіду ідентичні відповідним показникам хіломікронів.

Показання для застосування.

Парентеральне харчування (як джерело енергії і незамінних жирних кислот).

Для хворих з дефіцитом незамінних жирних кислот, не здатних до самостійного відновлення нормального балансу ессенціальних жирних кислот шляхом перорального споживання.

Спосіб застосування та дози.

Доза і швидкість уведення повинні визначатися залежно від здатності до елімінації Інтраліпіду. Елімінація ліпідів оцінюється шляхом визначення концентрації тригліцеридів у сироватці крові.

Парентеральне харчування

Дорослі: Рекомендована максимальна доза – 3 г тригліцеридів/кг маси тіла на добу, що відповідає 15 мл/кг·добу Інтраліпіду 20%. Інтраліпід може покривати до 70% енергетичних потреб. Швидкість інфузії Інтраліпіду не повинна перевищувати 500 мл за 5 годин.

Немовлята і діти раннього віку: Рекомендована доза може варіювати від 0,5 до 4 г тригліцеридів/кг маси тіла на добу, що відповідає 2,5-20 мл/кг·добу Інтраліпіду 20%. Швидкість інфузії не повинна перевищувати 0,17 г тригліцеридів/кг·год (4 г/кг за 24 години). Недоношеним новонародженим і новонародженим з малою масою тіла бажано проводити інфузію Інтраліпіду безупинно протягом доби. Початкова доза, що становить 0,5-1 г тригліцеридів/кг·добу, може бути поступово збільшена на 0,5-1 г/кг·добу до дози 2 г/кг·добу. Тільки при пильному контролі концентрації тригліцеридів у сироватці крові, печінкових проб і насичення крові киснем можливе подальше збільшення дози до 4 г/кг·добу. Не допускається перевищення цього рівня з метою компенсації пропущеної раніше дози.

Недостатність ессенціальних жирних кислот

Для запобігання або корекції недостатності ненасичених жирних кислот рекомендується введення Інтраліпіду в дозах, які забезпечують надходження достатньої кількості лінолевої і ліноленової кислот і 4-8% небілкової енергії. При стресовому стані у поєднанні з недостатністю ессенціальних жирних кислот можна вводити більші дози Інтраліпіду.

Уведення

Інтраліпід можна вводити через Y-конектор або паралельно в ту ж саму центральну або периферичну вену, у яку вводиться розчин вуглеводів і/або амінокислот.

Інтраліпід можна також в асептичних умовах додавати у пластикову (полімерну) тару, що не містить фталату, як частину загальної суміші “Усе в одному”, що складається також з вуглеводів, амінокислот, електролітів, мікроелементів і вітамінів. У цьому випадку необхідний контроль фізичної стабільності суміші.

Побічна дія.

Рідко – пропасниця, нудота або блювання (частота менше 1%).

Інші побічні реакції, пов’язані з уведенням Інтраліпіду, відмічаються надзвичайно рідко (менш ніж 1 випадок на 1 мільйон інфузій).

Негайні (або ранні) побічні реакції. Алергійні реакції (анафілактичні реакції, висипання і кропив’янка на шкірі), розлади дихання (тахіпное) і циркуляторні порушення (зниження або підвищення артеріального тиску), гемоліз, ретикулоцитоз, головний біль, абдомінальний біль, підвищена стомлюваність, пріапізм (частота < 0,0001%).

Відстрочені побічні реакції. При тривалому застосуванні Інтраліпіду в немовлят – тромбоцитопенія. Можливе тимчасове підвищення показників печінкових проб при тривалому застосуванні Інтраліпіду (частота < 0,0001%). Усі симптоми звичайно оборотні при припиненні інфузій Інтраліпіду.

Протипоказання.

– гостра стадія шоку;

– гіперчутливість до компонентів препарату;

– виражені порушення ліпідного обміну (наприклад, патологічна гіперліпідемія).

Слід з обережністю призначати препарат при:

– захворюваннях, що спричинюють порушення обміну ліпідів: тяжкій нирковій і/або печінковій недостатності, декомпенсованому цукровому діабеті, панкреатиті, гіпотиреозі (при супутній гіпертригліцеридемії);

– алергії на соєвий білок (тільки після проведення алергійних проб).

Передозування.

Симптоми: порушення елімінації Інтраліпіду може призвести до розвитку синдрому надмірного жирового навантаження, що, у свою чергу, може спричинити порушення функції нирок або виникнення інфекції. Синдром надмірного жирового навантаження характеризується гіперліпідемією, пропасницею, жировою інфільтрацією, порушенням функції різних органів і комою.

Лікування: після припинення інфузій Інтраліпіду всі симптоми звичайно зникають.

Особливості застосування.

При застосуванні Інтраліпіду необхідно контролювати концентрацію тригліцеридів у сироватці крові.

Особлива уважність необхідна при введенні Інтраліпіду новонародженим і недоношеним дітям з гіпербілірубінемією, а також при підозрі на легеневу гіпертензію. У немовлят, особливо недоношених, при тривалому проведенні парентерального харчування необхідно контролювати кількість тромбоцитів і функціональні печінкові проби.

Інтраліпід може впливати на результати деяких лабораторних аналізів (білірубін, лактатдегідрогеназа, насичення крові киснем, гемоглобін тощо). Через це зазначені дослідження бажано проводити через 5-6 годин після закінчення інфузії препарату.

Будь-які залишки препарату з відкритого контейнера повинні бути знищені.

Вагітність і лактація

Застосування в період вагітності і лактації є ефективним і безпечним.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами.

Допускається сумісне введення з Інтраліпідом таких препаратів:

1. Віталіпід™ для дорослих і Віталіпід™ для дітей;

2. Солювіт™.

Змішувати розчини необхідно в асептичних умовах.

Гепарин спричинює транзиторне підвищення ліполізу в плазмі, що призводить до тимчасового зниження кліренсу тригліцеридів унаслідок виснаження ліпопротеїнової ліпази.

Інсулін теж може впливати на активність ліпази, однак цей ефект має обмежене клінічне значення.

Вітамін К₁, що міститься в соєвій олії, є антагоністом похідних кумарину, тому рекомендується ретельно контролювати згортання крові у хворих, що одержують ці препарати.

Умови та термін зберігання.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Не заморожувати! Зберігати в недоступному для дітей місці.

Термін придатності – 2 роки.