Беротек^® Н инструкция, аналоги и состав

Загальна характеристика:

міжнародна та хімічна назви: fenoterol; 1-(3.5-дигідрокси-феніл)-2-[[1-(4-гідрокси-бензил)-етил]-аміно]-етанол гідробромід;

основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна або майже безбарвна рідина без стороннього або неприємного запаху, вільна від суспендованих часток;

склад: 1 доза містить фенотеролу гідроброміду 100 мкг;

допоміжні речовини: пропелент: 1,1,1,2-тетрафторетан (HFA 134а), кислота лимонна безводна, вода очищена, етанол абсолютний.

Форма випуску. Аерозоль дозований.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів. Селективні агоністи бета₂-адренорецепторів. Код АТС R03АС04.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. У клінічних дослідженнях тривалістю до 3 місяців у дорослих, хворих на бронхіальну астму, з хронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) та дітей, хворих на бронхіальну астму, було показано, що тетрафторетанвмісна і фреонвмісна форми аерозольного інгалятора Беротек Н мають однакову терапевтичну ефективність.

Фенотеролу гідробромід є симпатоміметичним засобом, який в терапевтичній дозі вибірково стимулює бета₂-адренорецептори. При використанні більш високих доз препарат стимулює бета₁-адренорецептори. Зв’язування препарату з бета₂-адренорецепторами приводить до активації аденілатциклази шляхом стимуляції G_s-протеїну. При підвищенні концентрації циклічного АМФ відбувається активація протеїн-кінази А, яка забезпечує фосфорилювання білків-мішеней у гладком’язових клітинах. Це, в свою чергу, приводить до фосфорилювання кіназою легких ланцюгів міозину, пригнічення фосфоінозитидного гідролізу та відкриття великих кальційзалежних калієвих канальців. Існують дані, які свідчать про те, що великі калієві канали можуть активуватися безпосередньо G_s-протеїном.

Фенотерол розслабляє гладку мускулатуру бронхів і судин та запобігає розвитку бронхоспастичних реакцій, зумовлених впливом гістаміну, метахоліну, холодного повітря та алергенів (реакції гіперчутливості негайного типу). Зразу після застосування фенотерол блокує вивільнення медіаторів запалення і бронхообструкції з опасистих клітин. Крім того, після застосування фенотеролу у більш високих дозах відмічалося посилення мукоциліарного кліренсу.

При високій концентрації препарату у плазмі, яка частіше досягається при пероральному або внутрішньовенному способі введення, відмічається зниження скорочувальної активності матки. При застосуванні високих доз спостерігаються такі метаболічні ефекти: ліполіз, глікогеноліз, гіперглікемія та гіпокаліємія; остання спричинена підвищеним поглинанням іонів К⁺, насамперед скелетною мускулатурою. Бета-адренергічний вплив препарату на серцеву діяльність, такий як збільшення частоти і сили серцевих скорочень, зумовлений судинною дією фенотеролу, стимуляцією бета₂-адренорецепторів, а при застосуванні доз, що перевищують терапевтичні, – стимуляцією серцевих бета₁-адренорецепторів. На відміну від дії на гладку мускулатуру бронхів, системна дія бета-агоністів є приводом для розвитку толерантності. В клінічних дослідженнях показана висока терапевтична ефективність фенотеролу при бронхоспастичних станах. Фенотерол усуває бронхоспазм, що спричинюється різними стимуляторами (наприклад холодним повітрям), а також бронхоспастичні реакції негайного типу при контакті з алергеном.

Фармакокінетика. Терапевтичний ефект Беротеку Н чиниться шляхом місцевого впливу на дихальні шляхи. Фармакодинамічні властивості бронходилатації, яку викликає Беротек Н, не належать до фармакокінетики діючої речовини препарату. Дослідження фармакокінетики показали, що тетрафторетанвмісна і фреонвмісна форми можуть вважатися еквівалентними.

Після інгалювання фенотеролу гідроброміду при обструктивних захворюваннях легенів протягом декількох хвилин виникає бронходилатація. Бронходилататорний ефект триває 3 – 5 годин.

Після інгаляції, залежно від методу інгалювання та системи, яка використовується, близько 10 – 30% діючої речовини, що вивільняється із аерозольного препарату, досягає нижнього відділу респіраторного тракту, тоді як решта відкладається у верхній частині респіраторного тракту та у ротовій порожнині. Внаслідок цього деяка кількість фенотеролу, який був введений при інгаляції, потрапляє у гастроінтестинальний тракт. Після інгалювання однієї дози дозованого аерозолю Беротек Н встановлений рівень всмоктування - 17%. Всмоктування потім проходить двофазним шляхом: 30% фенотеролу гідроброміду швидко абсорбується з напівперіодом 11 хвилин, а 70% - повільно абсорбується з напівперіодом 120 хвилин.

Немає кореляції між концентрацією у плазмі та фармакодинамічною кривою часу відповіді після інгаляції. Різниця тривалості бронходилататорної дії після інгаляції, порівняно з внутрішньовенним введенням, не підтверджується системними рівнями у плазмі.

Після орального введення абсорбується приблизно 60% фенотеролу гідроброміду. Частина, що всмокталася, піддається одностадійному метаболізму, внаслідок чого оральна біодоступність знижується приблизно до 1,5%. Ось чому проковтнута порція активного інгредієнта практично нічого не вносить у системний рівень у плазмі після інгалювання.

При систематичному введенні фенотеролу гідробромід елімінується за 3-камерною моделлю з напівперіодами t_a(1/2) = 0,42 хвилини, t_b(1/2) = 14,3 хвилини, t_g(1/2) = 3,2 години. Метаболічна трансформація фенотеролу гідроброміду у людини відбувається майже повністю шляхом сульфатації, в основному в інтестинальній стінці.

У неметаболізованому стані фенотеролу гідробромід може проходити крізь плаценту та потрапляти у материнське молоко. Щодо впливу фенотеролу гідроброміду на метаболічні стани при діабеті даних недостатньо.

Показання для застосування:

а) симптоматичне лікування гострих астматичних нападів;

б) профілактика проявів, що індукують астму;

в) симптоматичне лікування бронхіальної астми та інших станів з оборотним звуженням дихальних шляхів, наприклад хронічних обструктивних бронхітів.

Спосіб застосування та дози:

а) Напади бронхіальної астми.

У більшості випадків для швидкого полегшення симптомів достатньо 1 дози; якщо через 5 хвилин дихання полегшується незначно, можна повторити інгаляцію.

Якщо напад не знімається двома дозами та виникає потреба у подальшій інгаляції, хворий повинен негайно звернутися до найближчої лікарні.

б) Профілактика астми, індукованої фізичним навантаженням.

1 – 2 інгаляції на один прийом, максимум до 8 доз на день.

в) Бронхіальна астма та інші стани із зворотним звуженням дихальних шляхів.

1 – 2 інгаляції на один прийом, якщо необхідні повторні інгаляції, то не більше 8 інгаляцій на день.

Для лікування дітей дозований аерозоль Беротек Н повинен застосовуватися лише після призначення лікаря та під наглядом дорослих.

Побічна дія. Найбільш поширеними небажаними ефектами Беротеку Н є тремор скелетних м’язів, знервованість, головний біль, запаморочення, тахікардія та серцебиття.

Потенційно при терапії бета₂-агоністами може виникати гіпокаліємія.

Як і при застосуванні іншої інгаляційної терапії, в деяких випадках повідомляли про кашель, місцеве подразнення, зрідка – про парадоксальну бронхоконстрикцію.

Як і інші бета-міметики, Беротек Н може спричинювати нудоту, блювання, потіння, слабкість та міалгію/м’язові судоми. В окремих випадках, особливо після застосування високих доз, відмічалися зниження діастолічного кров’яного тиску, підвищення систолічного кров’яного тиску, аритмія. Відносно особливо гіперчутливих пацієнтів надто рідко сповіщалося про алергічні реакції шкіри.

В окремих випадках при інгаляційній терапії бета-міметиками повідомляли про психічне збудження.

Протипоказання. Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія, тахіаритмія, вагітність (I триместр) і годування груддю. Гіперчутливість до фенотеролу гідроброміду або до неактивних інгредієнтів дозованого аерозолю.

Передозування. Очікуваними симптомами передозування є такі: тахікардія, серцебиття, тремор, гіпертензія, гіпотензія, збільшення пульсових коливань кров’яного тиску, стенокардичний біль, аритмія та припливи крові.

Терапія. Введення седативних засобів, транквілізаторів, у серйозних випадках – інтенсивна терапія.

Як специфічні антидоти рекомендуються блокатори бета-рецепторів, бажано бета₁-селективні. Однак необхідно брати до уваги можливе підсилення бронхіальної обструкції, тому для хворих на бронхіальну астму необхідно ретельно підбирати дозу.

Особливості застосування.

Вагітність і лактація. Доклінічні дослідження не виявили негативного впливу на вагітність. Однак необхідно дотримуватися звичайних пересторог при використанні ліків під час вагітності.

Необхідно брати до уваги інгібуючий вплив фенотеролу на скорочувальну функцію матки.

Доклінічні дослідження показали, що фенотерол потрапляє в грудне молоко. Нешкідливість застосування препарату у період лактації не встановлена.

Щодо хворих на бронхіальну астму та пацієнтів із стероїдозалежними хронічними обструктивними захворюваннями легенів (ХОЗЛ) треба передбачати необхідність одночасної протизапальної терапії.

При застосуванні нового дозованого аерозолю Беротек Н вперше деякі пацієнти можуть відмічати, що смак злегка відрізняється від старого аерозолю, що містить фреон. Про це слід інформувати пацієнтів при призначенні нового дозованого аерозолю Беротек Н. Пацієнтів також слід повідомляти про те, що обидві лікарські форми аерозолю взаємозамінні та ідентичні за властивостями, а різниця смаку не впливає на ефективність та безпеку препарату.

Інші симпатоміметичні бронходилататори можуть одночасно застосовуватися з Беротеком Н тільки під медичним наглядом. Антихолінергічні бронходилататори можуть інгалюватися одночасно з Беротеком Н.

За таких станів, особливо при використанні доз більше рекомендованих, Беротек Н слід застосовувати тільки після ретельної оцінки “ризик/користь”:

недостатньо контрольований цукровий діабет,

нещодавно перенесений інфаркт міокарда, серйозні органічні ураження серця або судин,

гіпертиреоїдизм, феохромоцитома.

У випадку раптового розвитку та швидкого прогресування задишки хворий повинен негайно звернутися до лікаря.

Тривале застосування препарату:

симптомо-орієнтоване лікування “за необхідності” може переважати регулярне використання;

необхідно оцінити доцільність додаткової або підвищеної протизапальної терапії (наприклад інгаляційними кортикостероїдами) для контролю запалення дихальних шляхів і попередження довготривалого ушкодження легенів.

Якщо бронхіальна обструкція підсилюється, то перевищення рекомендованої дози ліків, які містять бета-2-агоністи, таких як Беротек Н, є не тільки марним, а й небезпечним. Застосування підвищених доз бета-2-агоністів, таких як Беротек Н , протягом тривалого часу може призвести до погіршання контролю симптомів бронхіальної обструкції. У цій ситуації для попередження потенційно загрозливого для життя стану необхідно переглянути план лікування та особливо адекватність протизапальної терапії.

При терапії бета-2-агоністами може виникати серйозна гіпокаліємія. Особлива увага необхідна при тяжкій формі астми, оскільки у цьому разі гіпокаліємія може потенціюватись одночасним прийомом похідних ксантину, глюкокортикостероїдів, діуретиків. Крім того, гіпоксія як симптом бронхіальної астми може підсилювати вплив гіпокаліємії на серцевий ритм. У сумнівних ситуаціях рекомендується моніторинг рівня калію у сироватці крові.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Бета-адренергіки, антихолінергіки та похідні ксантину (такі як теофілін) можуть підсилювати дію фенотеролу. Одночасне введення інших бета-міметиків, систематичне застосування антихолінергічних засобів і похідних ксантину (наприклад теофіліну) може збільшувати побічну дію.

При одночасному застосуванні бета-блокаторів потенційно можливо серйозне зниження бронходилатації.

Бета-адренергічні агоністи слід з обережністю призначати пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксидази або трициклічні антидепресанти, оскільки дія бета-адренергічних засобів може підсилюватися.

Інгаляції галогенованих гідрокарбонових анестетиків, таких як галотан, трихлоретилен та енфлуран, можуть підсилювати вплив бета-адренергічних засобів на серцево-судинну систему.

Умови та термін зберігання. Зберігати при кімнатній температурі (не вище 25°С) у місці, недоступному для дітей. Захищати від прямих сонячних променів, тепла та морозу.

Термін придатності – 3 роки.