Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: таблетки подовженої форми, світло-рожевого кольору з оранжевими включеннями без оболонки з рискою з одного боку;
склад: 1 таблетка містить: парацетамолу – 500 мг; кофеїну безводного – 30 мг; фенілефрину гідрохлориду – 10 мг; хлорфеніраміну малеату – 2 мг;
допоміжні речовини: метилпарабен, пропілпарабен, крохмаль кукурудзяний, тальк, магнію стеарат, кремнію діоксид колоїдний, еритрозиновий барвник.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Комбіновані препарати, які застосовуються при застудних захворюваннях. Код АТС R05X.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Парацетамол чинить жарознижувальну, аналгетичну та протизапальну дію, що зумовлено його впливом на центр терморегуляції у гіпоталамусі та інгібуванням синтезу простагландинів.
Кофеїн чинить стимулюючу дію на центральну нервову систему, головним чином на кору головного мозку, дихальний та судинно-руховий центри.
Хлорфенірамін - блокатор гістамінових Н1–адренорецепторів, здійснює протиалергічну дію, зменшує проникність судин, набряк та гіперемію слизової оболонки носа, носоглотки та придаткових пазух носа. Зменшує нежить, свербіж та сльозотечу.
Фенілефрин — адреноміметик. Чинить пряму стимулюючу дію на a–адренорецептори, викликає судинозвужувальний ефект, зменшує набряк та гіперемію слизової оболонки верхніх дихальних шляхів та синусів.
Фармакодинаміка.
Парацетамол після прийому внутрішньо швидко абсорбується у верхніх відділах травного каналу. Метаболізується у печінці, переважно в неактивні глюкуронід і сульфат парацетамолу. Виводиться із організму нирками. Період напіввиведення становить 1–3 год.
Після прийому внутрішно хлорфенірамін швидко і повністю всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Після одноразового прийому натще в дозі 12 мг, Сmax у плазмі крові досягається через 2–3 год. Метаболізується при “першому проходженні” через печінку і, можливо, при внутрішньопечінковій рециркуляції. Прийом хлорфеніраміну разом з їжею значно зменшує його біодоступність.
Фенілефрин після прийому внутрішно погано всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Метаболізується за участю моноамінооксидази у стінках шлунка та при “першому проходженні” через печінку. Його біодуступність низька.
Показання для застосування. Симптоматичне лікування гострих респіраторно-вірусних захворювань (грипу та застуди).
Спосіб застосування та дози. Дорослим та дітям старше 12 років призначають по 1–2 таблетки до 3 - 4 разів на добу.
Дітям від 6 до 12 років: по 1/2 –1 таблетці до 3–4 разів на добу.
Інтервал, якого слід дотримуватися між прийомами препарату має становити не менше 4 год. Максимальна добова доза для дорослих - 8 таблеток; для дітей – 4 таблетки.
Тривалість лікування для дорослих становить 5 -7 діб, для дітей – 3 доби.
Побічна дія.
З боку серцево–судинної системи: в окремих випадках (якщо є передумови) - підвищення артеріального тиску, тахікардія.
З боку центральної нервової ситеми: сонливість, запаморочення.
З боку системи травлення: сухість слизових оболонок, погіршення апетиту, диспепсія; при тривалому застосуванні у високих дозах – гепатотоксична дія (через присутність у препараті парацетамолу).
З боку сечовидільної системи: в окремих випадках – порушення відтоку сечі; при тривалому застосуванні у високих дозах – нефротоксична дія (через присутність у препараті парацетамолу).
З боку системи кровотворення: рідко – тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз (через присутність у препараті парацетамолу).
Алергічні реакції: в окремих випадках – висипи на шкірі, свербіж.
Протипоказання.
Виражений атеросклероз коронарних артерій;
артеріальна гіпертензія;
цукровий діабет;
тиреотоксикоз;
закритокутова глаукома;
тяжкі захворювання нирок, печінки, серця або легенів (у т.ч. бронхіальна астма);
захворювання сечового міхура;
виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки;
доброякісна гіперплазія (аденома) передміхурової залози;
захворювання підшлункової залози;
порушення кровоутворення;
дефіцит глюкозо–6–фосфатдигідрогенази;
дитячий вік до 6 років;
підвищена чутливість до компонентів препарату.
Передозування. Прийом більш ніж 6 г парацетамолу може викликати тяжке ушкодження печінки. Токсичність прямо пропорційна концентрації парацетамолу у плазмі крові.
Терапія симптоматична.
Особливості застосування. Не слід перевищувати призначені дози.
Не можна застосовувати препарат разом з іншими лікарськими засобами, які містять парацетамол. Не рекомендується приймати препарат разом зі снодійними, транквілізаторами та іншими психотропними засобами, а також з інгібіторами моноамінооксидази.
Слід утримуватися від прийому алкоголю.
При необхідності застосування Неогрипу в періоди вагітності і лактації слід уважно зважити очікувану користь терапії для матері та потенційний ризик для плода або дитини. Парацетамол проникає через гематоенцефалічний бар’єр і виділяється разом з грудним молоком, тому в період вагітності слід уникати тривалого прийому препарату, а в період лактації припинити годування груддю.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному застосуванні з препаратами, які індукують ферменти печінки (деякі снодійні та протисудомні препарати, рифампіцин, етанол), посилюється гепатотоксичність парацетамолу.
При одночасному застосуванні парацетамол посилює гепатотоксичність хлорамфеніколу.
При одночасному застосуванні парацетамолу з азидотимідином можливий розвиток нейтропенії.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не більше 25 °С.
Термін придатності - 4 роки.