Загальна характеристика:
міжнародна і хімічна назви: itraconazole; 4-[4-[4-[4-[[2-(2,4-діхлорфенил)-2-(1Н-1,2,4-тріазол-1-ілметил)-1,3-діоксолан-4-іл]метокси]феніл]-1-піперазиніл]феніл]-2,4-дигідро-2-(1-метилпропил)-3Н-1,2,4-тріазол-3-он;
основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули. Корпус капсули рожевого кольору, кришечка – блакитного кольору. Вміст капсули – гранули від майже білого до кремового кольору, сферичної форми;
склад: 1 капсула містить ітраконазолу 100 мг;
допоміжні речовини: гідроксипропілцелюлоза (Е5), цукор.
Форма випуску. Капсули.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Похідні тріазолу. Ітраконазол. Код АТС J02A C02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Синтетичний протигрибковий засіб, похідне тріазолу. Пригнічує цитохром-Р450-залежний синтез ергостеролу, необхідного компонента клітинної мембрани гриба; викликає фунгіцидний ефект. Активний щодо дерматофітів (Ttichophyton spp., Microsporum spp., Epidermophyton floccosum), дріжджевих грибів, у т. ч. Candida spp. (включаючи C.albicans, C.glabrata, C.krusei), пліснявих грибів (Criptococcus neoformans, Aspergillus spp., Histoplasma spp., Paracoccidioides brasiliensis, Sporothrix schenckii, Fonsecaea spp., Cladosporium spp., Blastomyces dermatitidis) та інших.
Фармакокінетика. Всмоктується із шлунково-кишкового тракту достатньо повно. Прийом після їди підвищує біодоступність. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 3–4 години, рівноважна концентрація (при призначенні 100–200 мг 1–2 рази на добу) – через 1–2 тижні і становить (через 3–4 години після прийому останньої дози): 0,4 мкг/мл (при прийомі 100 мг 1 раз на добу); 1,1 мкг/мл або 2 мкг/мл (200 мг 1 або 2 рази на добу).
Зв’язування з білками плазми становить 99,8%. Проникає в тканини і органи (у т. ч. у піхву), міститься в секреті сальних і потових залоз, накопичується в легенях, нирках, печінці, кістках, шлунку, селезінці, скелетних м'язах: концентрація ітраконазолу в цих тканинах перевищує концентрацію в плазмі (особливо у шкірі) у 2–4 рази. Терапевтичний (протигрибковий) рівень у кератині нігтів досягається протягом 1 тижня і зберігається близько 6 місяців після тримісячного лікування, у шкірі – протягом 2–4 тижнів після чотиритижневого прийому.
Біотрансформується в печінці з утворенням великої кількості метаболітів, у т. ч. активного (гідроксиітраконазолу). Виведення з плазми двофазове, час напіввиведення – 24–36 годин. Виводиться протягом 1 тижня кишечником (3–18%) і нирками (35%).
Показання для застосування. Оніхомікоз. Мікози шкіри, порожнини рота і очей, спричинені дерматофітами, дріжджовими і пліснявими грибами. Системні або топічні мікози (аспергільоз, криптококоз, гістоплазмоз, споротрихоз, паракокцидіоїдомікоз, бластомікоз та інші). Вульвовагінальний кандидоз.
Спосіб застосування і дози. Усередину, після їди. При оніхомікозі – 200 мг на добу протягом 3 місяців або по 200 мг 2 рази на добу протягом 1 тижня із наступною перервою 3 тижні; при оніхомікозі стоп рекомендуються 3 курси лікування, кистей – 2 курси. Вівсоподібний лишай – 200 мг 1 раз на добу протягом 7 днів. Дерматомікози і кандидоз порожнини рота – 100 мг 1 раз на добу протягом 15 днів (при необхідності курс повторюють). Грибковий кератит – 200 мг 1 раз на добу протягом 21 дня. Системні мікози – по 100–200 мг 1–2 рази на добу протягом 2–12 місяців (залежно від збудника). Вульвовагінальний кандидоз – по 200 мг 2 рази протягом 1 дня або 200 мг 1 раз на добу протягом 3 днів. При мікозах висококератинізованих ділянок, таких як шкіра кистей і стоп, слід проводити додатковий курс лікування в тій самій дозі протягом 15 діб.
Побічна дія. З боку системи травлення: диспепсія, нудота, біль у животі, запор, анорексія; минаюче підвищення рівня трансаміназ, гепатит.
З боку центральної і периферичної нервової системи: головний біль, підвищена стомлюваність, запаморочення, периферична нейропатія.
З боку системи кровотворення: тромбоцитопенія, лейкопенія, збільшення часу кровотечі.
З боку статевої системи: дисменорея.
З боку сечовивідної системи: гіперкреатинінемія, забарвлення сечі в темний колір.
З боку системи обміну речовин: набряки, гіпокаліємія, гіперамоніємія, підвищення маси тіла.
З боку серцево-судинної системи: застійна серцева недостатність, набряк легень.
Алергічні реакції: свербіж, висипання, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, синдром Стівена-Джонсона.
Дерматологічні реакції: можлива алопеція.
Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Годування груддю.
Передозування. Не описане. При випадковому передозуванні протягом першої години після прийому препарату слід промити шлунок, при необхідності – призначити активоване вугілля. Показане проведення симптоматичної і підтримуючої терапії. Ітракон не видаляється з організму за допомогою гемодіалізу. Специфічний антидот невідомий.
Особливості застосування. Застосування при вагітності допускається тільки при системних мікозах у випадках, коли очікуваний ефект перевищує потенціальний ризик для плода. Матерям, які годують груддю, слід відмовитися від грудного годування.
Дітям не рекомендується призначати препарат, оскільки досвіду застосування недостатньо.
При підвищеному рівні трансаміназ препарат призначають, якщо очікуваний ефект перевищує ризик ураження печінки. У пацієнтів з цирозом печінки та/або з порушенням функції нирок необхідно контролювати концентрацію препарату в плазмі і при необхідності корегувати дозу.
У випадку зниженої кислотності шлункового соку рекомендують приймати разом з колою.
Жінкам дітородного віку в період лікування слід обов’язково користуватися контрацептивними засобами.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Несумісний з терфенадином, астемізолом, ловастатином, пероральними формами мідозоламу і тріазоламу (оскільки метаболізм цих препаратів здійснюється за участю ензимів цитохрому Р450 3А і можливе збільшення інтенсивності та/або тривалості їх ефекту). Посилює та/або пролонгує дію пероральних антикоагулянтів, циклоспорину А, дігоксину, метилпреднізолону, варфарину, вінкрістину, блокаторів кальцієвих каналів. Рифампіцин і фенітоін знижують біодоступність ітракону, антацидні препарати – всмоктування (інтервал, що розділяє їх прийом, повинен бути не менше 2 годин).
Умови і термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°С. Термін придатності – 3 роки.