Загальна характеристика:
міжнародна назва: кетоконазол;
основні фізико-хімічні властивості: білі, круглі, плоскі таблетки з написом К/200 з одного боку та Janssen з іншого;
склад: 1 таблетка містить 200 мг кетоконазолу;
допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, полівідон К 90, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Протигрибкові засоби для системного застосування. Код АТС J02А В02.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Кетоконазол - синтетичне похідне імідазолдіоксолану, що має фунгіцидну та фунгістатичну активність щодо дерматофітів, дріжджів (Candida, Pityrosporum, Тorulopsis, Cryptococcus), диморфних і вищих грибів (еуміцетів). Менш чутливі: Aspergillus ssp., Sporothrix schenckii, деякі Dermatiaceae, Mucor spp.та інші фікоміцети, за винятком Entomophthorales.
Кетоконазол гальмує біосинтез ергостеролу грибів і призводить до зміни складу інших ліпідних компонентів у їх мембранах. Попадання кетоконазолу до ЦНС незначне, і з цієї причини грибковий менінгіт не слід лікувати пероральним кетоконазолом.
Фармакокінетика. Після одноразового перорального застосування в дозі 200 мг під час їжі середня пікова концентрація 3,5 мг/мл у плазмі досягається через 1-2 години. Виділення з плазми - двофазове, з періодом напіврозпаду, який дорівнює 2 години у межах перших 10 годин після прийому та з періодом напіврозпаду, що дорівнює 8 годин у подальшому. Після абсорбції у шлунково-кишковому тракті кетоконазол метаболізується у значну кількість неактивних метаболітів.
Головними шляхами метаболізму є окислення та розщеплення імідазолового і гіперазинового кілець, окисне 0-деалкілування та ароматичне гідроксилювання. Близько 13 % дози виводиться із сечею, виведення вихідної лікарської речовини коливається між 2% та 4 %. Препарат виділяється переважно з жовчю. Зв’язування in vitro кетоконазолу білками плазми здійснюється переважно фракцією альбумінів і становить 99 %. Лише незначна частина потрапляє до спинномозкової рідини. Кетоконазол є слабкою двохосновною речовиною, яка потребує кислого середовища для розчинення та абсорбції.
Показання для застосування.
Інфекції шкіри, волосся та нігтів, спричинені дерматофітами та/ або дріжджами (дерматофітози, оніхомікози, пароніхія, спричинена кандидою, висівкоподібний лишай, лупа, фолікуліт, спричинений Pityrosporum), хронічний кандидоз слизових оболонок і шкіри, у тих випадках, коли ці інфекції не можна лікувати засобами для місцевого застосування, а також за відсутності ефекту від проведеного раніше місцевого лікування;
інфекції шлунково-кишкового тракту, спричинені дріжджами;
хронічний вагінальний кандидоз, який має рецидиви, якщо місцеве лікування не дало результатів;
системні грибкові інфекції, наприклад системний кандидоз, паракокцидіоїдомікоз, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз, бластомікоз;
профілактичне лікування хворих зі зниженими захисними функціями (успадкованими, спричиненими хворобою чи ліками), які призводять до збільшення ризику грибкових інфекцій.
Спосіб застосування та дози
Нізорал слід приймати під час їди для максимальної абсорбції (всмоктування).
Терапевтичне застосування
Дорослі.
Інфекції шкіри, шлунково-кишкові та системні інфекції:
1 таблетка (200 мг) 1 раз на добу разом з їжею. Якщо прийом зазначеної
дози не приводить до поліпшення стану, її слід збільшити до 2 таблеток
(400 мг).
Вагінальний кандидоз: 2 таблетки ( 400 мг) один раз на день під час їжі.
Діти.
Діти з масою тіла від 15 до 30 кг: 1/2 таблетки (100 мг) один раз на день
під час їжі.
Діти з масою тіла більше 30 кг: такі самі дози, що і для дорослих.
Зазначена схема дозування препарату повинна застосовуватися без перерви ще не менше 1 тижня після зникнення усіх симптомів захворювання, доки всі мікробіологічні дослідження не дадуть негативних результатів.
Профілактичне лікування пацієнтів з імунним дефіцитом:
Дорослі: 2 таблетки на день (400 мг).
Діти: 4-8 мг/кг маси тіла на день.
Середня тривалість лікування:
вагінальний кандидоз - 5 днів підряд;
мікози шкіри, спричиненні дерматофітами – приблизно 4 тижні;
висівкоподібний лишай - 10 днів;
кандидоз ротової порожнини та шкіри - 2-3 тижні;
інфекції волосистої частини голови - 1-2 місяці;
інфекції нігтів - 6-12 місяців; термін лікування залежить також від швидкості відростання уражених нігтів;
системні кандидози - 1-2 місяці;
паракокцидіомікоз, гістоплазмоз, кокцидіоїдомікоз: оптимальна тривалість
лікування - від 3 до 6 місяців.
Побічна дія. Найбільш розповсюджені побічні реакції при застосуванні Нізоралу - шлунково-кишкового походження, такі як диспепсія, нудота, абдомінальний біль та діарея.
Менш розповсюдженими побічними реакціями є головний біль, оборотне підвищення печінкових ензимів, менструальні розлади, запаморочення, фотофобія, парестезія, алергічні прояви. Вкрай рідко відмічались тромбоцитопенія, алопеція, імпотенція та оборотне збільшення внутрішньочерепного тиску (наприклад, набряк диску зорового нерва, випуклість тім´ячка у немовлят).
При застосуванні доз, що перевищують рекомендовані ( 200 або 400 мг на добу), іноді спостерігається оборотна гінекомастія і олігоспермія.
При терапевтичних дозах на рівні 200 мг один раз на день може спостерігатися транзиторне зниження рівня тестостерону в плазмі. Рівень тестостерону нормалізується через 24 години після припинення лікування препаратом Нізорал. При тривалому лікуванні такими дозами Нізоралу рівень тестостерону, як правило, суттєво не відрізняється від контрольної групи.
Під час лікування Нізоралом у деяких випадках спостерігається гепатит (імовірніше за все ідіосинкразія до кетоконазолу). Як правило, це швидко минає при своєчасному припиненні лікування.
Протипоказання.
Нізорал не слід призначати пацієнтам з гострими та хронічними захворюваннями печінки або встановленою підвищеною чутливістю до препарату чи його компонентів.
При прийомі Нізоралу протипоказано одночасне застосування терфенадину, астемізолу, цизаприду, триазоламу, перорально мідозоламу, гуанідину, пімозиду, інгібіторів ГМГ КоА-редуктази, що метаболізуються ферментом родини цитохрому CYP3A4 (цитохром Р450), таким як симвастатин і ловастатин.
Передозування.
У випадку передозування необхідне лікування полягає у застосуванні підтримуючих заходів. Протягом першої години після прийому може бути зроблено промивання шлунка. За необхідності може бути застосоване активоване вугілля.
Особливості застосування.
Знижена шлункова кислотність: при зниженій шлунковій кислотності абсорбція зменшується. Пацієнти, які одночасно з Нізоралом приймають препарати, що нейтралізують кислотність (гідроксид амонію), повинні застосовувати їх не раніше, ніж за 2 години після прийому Нізоралу. Пацієнтам з ахлоргідрією, які хворі на СНІД, пацієнтам зі зниженою секрецією в зв´язку із застосуванням Н2-антагоністів та інгібіторів протонної помпи рекомендовано приймати Нізорал з колою.
Іноді спостерігається асимптоматичне підвищення трансаміназ або лужної фосфатази. Ця асимптоматична реакція безпечна і не вимагає припинення лікування, але такі пацієнти повинні знаходитися під наглядом лікаря.
При лікуванні препаратом Нізорал більше двох тижнів необхідно контролюва-
ти функцію печінки: перед початком лікування, після 2 тижнів лікування та далі щомісяця).
Важливо ознайомити хворих, які тривалий час лікуються препаратом Нізорал, щодо симптомів захворювання печінки, таких як підвищена стомлюваність, пропасниця, забарвлення сечі в темний колір і знебарвлення калу, жовтуха. Ризик захворювання гепатитом підвищується у таких випадках: жінки старше 50 років, захворювання печінки в анамнезі, відомі алергічні реакції на лікарські засоби, довготривале лікування Нізоралом з одночасним застосуванням гепатотоксичних лікарських засобів.
За наявності симптомів гепатиту чи при підтвердженні хвороби печінки при проведенні відповідних аналізів необхідно терміново припинити лікування.
Коли життєво важливі показники не вимагають тривалого лікування хвороби, перед початком лікування кетоконазолом слід проводити оцінку співвідношення можливого ризику і переваг лікування.
У добровольців при добовій дозі 400 мг і більше Нізорал спричинив зниження “кортизолової відповіді” при стимуляції за допомогою АКТГ. З цієї причини у пацієнтів з недостатністю функції надниркових залоз чи при їх функціонуванні за межами норми, а також у пацієнтів, які зазнають тривалих стресових впливів (значні хірургічні втручання, інтенсивне лікування тощо), необхідно контролювати функціонування надниркових залоз.
Вагітність і лактація.
Нізорал спричиняє синдактилію у самок щурів при дозі 80 мг/кг маси тіла. Застосування препарату для лікування вагітних жінок не вивчалося. З цієї причини Нізорал не слід призначати під час вагітності, за винятком тих випадків, коли потенційні переваги лікування можуть виправдати можливий ризик для ембріона. Оскільки Нізорал може потрапляти у грудне молоко, застосування препарату під час годування груддю не рекомендується.
Вплив на здатність керувати автомобілем та користуватися технікою.
Прийом препарату не впливає на здатність керувати автомобілем та користуватися технікою.
Не рекомендується призначати дітям з масою тіла до 15 кг.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Лікарські засоби, що впливають на метаболізм кетоконазолу
Ензиміндукуючі лікарські засоби, такі як рифампіцин, рифабутин, карбамазепін, ізоніазид і фенітоїн значно зменшують біодоступність кетоконазолу.
Лікарські засоби, що впливають на шлункову кислотність: дивись “Особливості застосування”.
Ритонавір підвищує біодоступність кетоконазолу. Таким чином, при їх спільному застосуванні слід вирішити питання щодо зменшення дози кетоконазолу.
2. Вплив кетоконазолу на метаболізм інших ліків
Кетоконазол може бути інгібітором метаболізму лікарських засобів, що безпосередньо метаболізуються печінковими ферментами, особливо родини цитохромів Р 450 (CYP 3A4). Результатом цього може бути підсилення та/чи подовження їх впливу, включаючи побічну дію.
Прикладом можуть бути лікарські засоби, які не повинні використовуватись під час лікування кетоконазолом: терфенадин, астемізид, інгібітори ГМГ КоА-редуктази, що метаболізуються ферментом родини цитохромів CYP3A4, такі як симвастатин і ловастатин.
Лікарські засоби, вміст яких у плазмі, дія чи побічна дія повинні контролюватись
Дозу таких ліків при спільному призначенні з кетоконазолом слід, за необхідності, зменшити.
Пероральні антикоагулянти:
інгібітори ВІЛ-протеази, такі як індинавір, саквінавір;
деякі протипухлинні речовини, такі як препарати на основі алкалоїдів барвника (Vinca), бусульфан і доцетаксел;
блокатори кальцієвих каналів, що метаболізуються CYP 3A4 (цитохром Р450), такі як дигідропіридини та, можливо, верапаміл;
деякі імунодепресанти: циклоспрорин, такролімус;
інші: дигоксин, карбамазепін, буспірон, альфентаніл, силденафіл, алпрозолам, мідазолам IV, рифабутин, метилпреднізолон і триметрексат.
Серед вкрай рідких випадків, про які повідомлялось, зустрічалась дисульфірам-подібна реакція на алкоголь, що характеризується почервонінням, висипами, периферичним набряком, нудотою та головним болем. Усі симптоми повністю зникають через декілька годин.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі від 15 до 30 °С у сухому, недоступному для дітей місці. Термін придатності - 5 років.