Лескол ^® XL инструкция, аналоги и состав

Склад:

діюча речовина: fluvastatin;

1 таблетка містить 84,24 мг флувастатину натрію, що еквівалентно 80 мг вільної кислоти флувастатину

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, гіпромелоза, гідроксипропілцелюлоза, калію гідрокарбонат, повідон, магнію стеарат, титану діоксид (Е 171), поліетиленгліколь 8000 (макрогол), заліза оксид жовтий (Е 172).

 

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

 

Фармакотерапевтична група.Гіполіпідемічні засоби.Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код АТС С10АА04.

Клінічні характеристики.

Показання.

- Дисліпідемія

Лескол® XL призначений як додаток до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину (загальний ХЛ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), аполіпопротеїну В (апо В) і тригліцеридів (ТГ), а також для підвищення рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у дорослих з первинною гіперхолестеринемією і змішаною дисліпідемією (Фредриксона типу IIа і IIb).

Лескол® XL призначений як додаток до дієти для зниження підвищеного рівня загального холестерину (загальний ХЛ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), аполіпопротеїну В (апо В) і тригліцеридів (ТГ) і для підвищення холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у дітей і підлітків старше 9 років із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

- Уповільнення прогресування коронарного атеросклерозу у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією.

- Вторинна профілактика основних ускладнень серцевих реакцій (серцева смерть, нефатальний інфаркт міокарда і коронарна реваскуляризація) у дорослих з ішемічною хворобою серця після транскатетеральної терапії.

 

Протипоказання.

Препарат протипоказаний

- пацієнтам із встановленою підвищеною чутливістю до флувастатину або до будь-якої допоміжної речовини;

- пацієнтам з активним захворюванням печінки або персистуючим підвищенням активності сироваткових трансаміназ, нез'ясованої етіології;

- в період вагітності та лактації;

- дітям до 9 років.

 

Спосіб застосування та дози. Препарат можна приймати одноразово в будь-який час дня, незалежно від приймання їжі. Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваючи склянкою води. Максимальний ліпідознижуючий ефект для зазначеної дози препарату досягається протягом 4 тижнів. Дозу необхідно коригувати залежно від реакції пацієнта і корекція дози проводиться з інтервалами 4 тижні або більше. Терапевтичний ефект Лескол® XL зберігається при тривалому застосуванні.

Дозування для дорослих. Перед початком, а також під час лікування Лесколом® XL пацієнт повинен дотримуватися стандартної дієти з низьким вмістом холестерину.

Рекомендована початкова доза - 80 мг 1 раз на добу. Початкову дозу необхідно добирати індивідуально, відповідно до початкових рівнів ЛПНЩ і цілей лікування.

Для пацієнтів з ішемічною хворобою серця після транскатетеральної терапії рекомендована доза становить 80 мг на добу.

Дозування для дітей. Перед початком лікування, препаратом Лескол^® XL пацієнт повинен дотримуватися стандартної дієти з низьким вмістом холестерину протягом 6 місяців. Дієту необхідно продовжувати увесь період лікування.

Рекомендована початкова доза для дітей із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією - 80 мг 1 раз на добу. Початкову дозу необхідно добирати індивідуально, відповідно до початкових рівнів ЛПНЩ. Тривалість лікування визначається індивідуально.

Застосування флувастатину в комбінації з нікотиновою кислотою, холестираміном або фібратами при лікуванні у дітей та підлітків не досліджувалося.

Пацієнти з порушеннями функції нирок. Фармакокінетика флувастатину не змінюється в пацієнтів з легкою і тяжкою нирковою недостатністю. Для таких пацієнтів коригування дози не потрібно.

Пацієнти з порушеннями функції печінки. Лескол^® XL протипоказаний пацієнтам з активним захворюванням печінки або нез’ясованим персистуючим підвищенням трансаміназ сироватки.

Популяції літніх пацієнтів. У старшій групі пацієнтів (> 65 років) реакція на лікування була більш вираженою, і не було проявів зниження толерантності. Тому немає необхідності коригувати дозу відповідно до віку.

 

Побічні реакції. Побічні реакції представлені виходячи з частоти виникнення і першого ефекту, який найчастіше виявляється першим, у такому порядку: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100, < 1/10); іноді (≥1/1000, <1/100); рідко (≥1/10 000, <1/1000); дуже рідко (<1/10 000), включаючи окремі повідомлення. У рамках кожної групи за частотою, побічні реакції наведені в порядку зниження тяжкості.

В більшості випадків повідомляється про незначні побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту, безсоння і головний біль.

Порушення з боку системи крові і лімфатичної систем: дуже рідко – тромбоцитопенія.

Психічні порушення: часто – безсоння.

Порушення з боку нервової системи: часто - головний біль; дуже рідко - парестезії, дисестезії, гіпоeстезії, стосовно яких також відомий зв’язок з гіперліпідемічними порушеннями.

Судинні порушення: дуже рідко – васкуліт.

Шлунково-кишкові розлади: часто - диспепсія, абдомінальний біль, нудота, дуже рідко- панкреатити.

Гепатобіліарні порушення: дуже рідко – гепатит.

Порушення з боку шкіри і підшкірної тканини: рідко - реакції підвищеної чутливості, такі як висип, кропив’янка; дуже рідко - інші шкірні реакції (екзема, дерматит, бульозна екзантема), набряк обличчя, ангіоневротичний набряк.

Порушення з боку скелетно-м’язової системи: рідко - міалгія, м’язова слабкість, міопатія; дуже рідко - рабдоміоліз, міозит, реакції типу люпус-еритематоза ( вовчакоподібні).

Лабораторні показники. У незначної кількості пацієнтів (1-2 %) підвищувалась активність трансаміназ, яка більше, ніж у 3 рази, перевищувала верхню межу норми.

 

Передозування.

Немає спеціальних рекомендацій щодо лікування передозування. При виникненні передозування, показана симптоматична терапія та проведення усіх необхідних заходів, направлених на підтримання життєво - важливих функцій організму.

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Оскільки інгібітори ГМГ-КоА-редуктази знижують синтез холестерину і, можливо, інших біологічно активних речовин, які є похідними холестерину, при застосуванні для лікування вагітних жінок вони можуть бути небезпечними для плода. Тому препарат протипоказаний в період вагітності. Препарат протипоказаний жінкам, які годують груддю.

 

Діти.

Ефективність і безпека препарату не були досліджені у пацієнтів молодше 18 років під час лікування, яке тривало більше двох років. Застосування флувастатину було досліджено лише у дітей 9 років та старше з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

Профіль безпеки флувастатину у дітей і підлітків з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією, був подібний такого у дорослих. У всіх дітей і підлітків спостерігався нормальний ріст і статеве дозрівання.

 

Особливості застосування.

Як і щодо інших ліпідознижуючих препаратів, перед початком лікування та протягом 12 тижнів терапії чи підвищення дозування і періодично в процесі лікування всім пацієнтам рекомендується проводити визначення показників функції печінки. Якщо рівні АСТ або АЛТ у 3 рази вище за норму і продовжують зростати, терапію необхідно припинити. Дуже рідко відмічалися гепатити, пов’язані з прийомом препарату, що зникали після припинення терапії.

Необхідна обережність при лікуванні Лесколом® XL пацієнтів із захворюванням печінки в анамнезі або при тяжких алкогольних ураженнях.

Лескол^® XL ефективний при застосуванні в монотерапії. Наявні дані підтверджують ефективність і безпеку флувастатину в комбінації з нікотиновою кислотою, холестираміном або фібратами.

При застосуванні флувастатину в окремих випадках відмічали міопатію, дуже рідко - міозит і рабдоміоліз. Що стосується пацієнтів з дифузною міалгією невстановленої етіології, м’язовою слабкістю і/або значним підвищенням рівня креатинкінази (КК), то необхідно враховувати ймовірність розвитку міопатій, міозиту або рабдоміолізу. Тому пацієнтів необхідно попередити про необхідність негайно повідомляти про появу незрозумілого м’язового болю, м’язової слабкості, особливо якщо вони супроводжуються нездужанням або пропасницею.

В даний час немає підстав для проведення постійного моніторингу рівнів у плазмі загальної креатинкінази або інших м'язових ензимів у пацієнтів, які приймають статини, без виражених симптомів. Якщо рівень креатинкінази необхідно встановлювати, це не слід робити після енергійного навантаження або за наявності будь-яких інших можливих причин підвищення КК, що могло б перешкодити інтерпретації результатів.

Як і щодо всіх інших статинів, слід з обережністю призначати флувастатин пацієнтам, схильним до рабдоміолізу та його ускладненням. Перед початком лікування флувастатином рівень креатинкінази необхідно визначати в таких випадках:

 - порушення функції нирок;

 - гіпотиреоїдизм;

 - особистий або сімейний анамнез спадкових м’язових порушень;

 - раніше встановлений токсичний вплив на м’язи статинів або фібратів;

 - зловживання алкоголем;

 - треба розглянути необхідність такого визначення, коли йдеться про лікування пацієнтів літнього віку (старше 70 років), враховуючи наявність у них інших факторів, які призводять до рабдоміолізу.

Якщо рівні кліренса креатиніну(КК) значно підвищені в порівнянні з нормою (у 5 разів і більше), визначення необхідно повторити через 5-7 днів, щоб підтвердити результат. Якщо рівні КК залишаються значно підвищеними в порівнянні з нормою (5 разів і більше), лікування не слід починати.

Якщо в пацієнтів, які одержують флувастатин, виникає м’язовий біль, слабкість або судоми, у них необхідно визначити рівні КК. Лікування необхідно припинити, якщо рівні КК значно підвищені (у 5 разів вище норми).

Якщо м’язові симптоми сильно виражені і спричиняють щоденний дискомфорт, навіть при підвищенні рівнів КК менш ніж у 5 разів, слід розглянути питання про необхідність припинення лікування.

Ризик розвитку міопатії підвищується в пацієнтів, які одержують імуносупресори (у т.ч. циклоспорин), фібрати, нікотинову кислоту або еритроміцин разом з іншими інгібіторами ГМГ КоА-редуктази. Однак у клінічних випробуваннях не спостерігали міопатії в пацієнтів, які одержували флувастатин у комбінації з нікотиновою кислотою, фібратами або циклоспорином. Окремі випадки міопатії відмічені в постмаркетингових спостереженнях при одночасному прийомі флувастатинау з циклоспорином. Лескол XL слід з обережністю призначати пацієнтам, які одночасно одержують згадані препарати.

Гомозиготна сімейна гіперхолестеринемія. Немає даних про застосування флувастатину в пацієнтів з гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає даних про вплив флувастатину на здатність керувати автотранспортом та працювати з механізмами.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Взаємодія з їжею. Не встановлено суттєвих різниць у ліпідознижуючих ефектах флувастатину при його введенні з вечірнім прийомом їжі або через 4 години після нього. Беручи до уваги відсутність взаємодії флувастину з іншими субстратами CYP3A4, вважають, що флувастин не взаємодіє з грейпфрутовим соком.

Похідні фібратової кислоти (фібрати) та ніацин (нікотинова кислота). Одночасне введення флувастатину з безафібратом, гемфіброзилом, ципрофібратом або ніацином (нікотинова кислота) не спричиняє клінічно значущого впливу на біодоступність флувастатину або інших ліпідознижуючих агентів. Однак, оскільки в пацієнтів, які одержують інші інгібітори ГМГ КоА-редуктази разом з будь-якою з цих сполук, існує ризик розвитку міопатії, такі комбінації слід застосовувати з обережністю.

Ітраконазол і еритроміцин. Одночасне введення флувастатину з потужними інгібіторами цитохрому Р₄₅₀ (СYР) 3А4 з ітраконазолом та еритроміцином чинить мінімальний вплив на біодоступність флувастатину. Враховуючи мінімальне залучення цього ферменту до метаболізму флувастатину, можна вважати малоймовірним, що й інші СYР3А4-інгібітори (наприклад, кетоконазол, циклоспорин) будуть впливати на біодоступність флувастатину.

Флуконазол. Введення флувастатину здоровим добровольцям, які попередньо приймали флуконазол (СYР2С9 інгібітор), призводить до підвищення накопичення і пікової концентрації флувастатину на 84% і 44%, відповідно. Хоча немає клінічного підтвердження, що профіль безпечності флувастатину змінюється у пацієнтів, які попередньо приймали флуконазол протягом 4 днів, слід з обережністю застосовувати флувастатин одночасно з флуконазолом.

Циклоспорин. Дослідження пацієнтів із трансплантованою ниркою показують, що біодоступність флувастатину (до 40 мг на день) не підвищується до клінічно значущих значень у пацієнтів, які приймають циклоспорин у стабільному режимі. Коли препарат вводили пацієнтам з трансплантованою ниркою, які знаходяться на стабільному режимі циклоспорину, було показано, що накопичення і максимальна концентрація (С_max) флувастатину підвищуються у 2 рази в порівнянні з показниками для здорових суб’єктів. Хоча таке підвищення рівнів флувастатину не було клінічно значущим, слід з обережністю застосовувати цю комбінацію препаратів.

Секвестранти жовчних кислот. Флувастатин необхідно вводити не раніше, ніж через 4 години після секвестрану жовчних кислот (наприклад холестираміну), щоб уникнути значної взаємодії, зумовленої зв’язуванням препарату.

Рифампіцин (рифампін). Введення флувастатину здоровим добровольцям, які попередньо приймали рифампіцин (рифампін), призводить до зниження біодоступності флувастатину майже на 50%. Хоча на даний час немає клінічного підтвердження, що ліпідознижуюча ефективність флувастатину змінюється у пацієнтів, які тривалий час приймали рифампіцин (наприклад при лікуванні туберкульозу), для отримання задовільного зниження рівня ліпідів може знадобитися відповідна корекція дозування флувастатину.

Антагоністи Н₂-рецепторів гістаміну та інгібітори протонного насоса. Одночасне введення флувастатину з циметидином, ранітидином або омепразолом приводить до підвищення біодоступності флувастатину, що однак, не є клінічно значущим. Хоча додаткові дослідження цих взаємодій поки що не проводилися, можна вважати малоймовірним, що інші антагоністи Н₂-рецепторів/інгібітори протонного насоса будуть змінювати біодоступність флувастатину.

Фенітоїн. Фенітоїн виявляє мінімальний вплив на фармакокінетику флувастатину, тому корекція дози флувастатину при спільному застосуванні з фенітоїном не потрібна.

Препарати, що впливають на серцево-судинну систему. При одночасному введенні флувастатину з пропранололом, дигоксином, лозартаном або амлодипіном не відбувається клінічно значущих фармакокінетичних взаємодій. Виходячи з фармакокінетичних даних про спільне застосування флувастатину з цими препаратами, не потрібні клінічне спостереження або корекція дози.

Циклоспорин. Лескол^® XL не впливає на біодоступність циклоспорину при сумісному застосуванні.

Фенітоїн. Загальні зміни фармакокінетики фенітоїну при сумісному введенні з флувастатином відносно незначні і не мають клінічного значення. Тому при сумісному застосуванні з флувастатином досить звичайного моніторингу рівнів фенітоїну в плазмі.

Варфарин та інші похідні кумарину. У здорових добровольців застосування флувастатину і варфарину (одноразова доза) не спричиняло побічного впливу на рівні варфарину в плазмі і на протромбіновий час, у порівнянні з впливом тільки варфарину. Однак дуже рідко повідомлялося про окремі епізоди кровотечі і/або підвищення протромбінового часу в пацієнтів, які отримували одночасно флувастатин і варфарин або інші похідні кумарину. Рекомендується проводити моніторинг протромбінового часу в пацієнтів, які приймають варфарин або інші похідні кумарину і на цьому фоні розпочинають лікування флувастатином, продовжують його або змінюють дозування флувастатину.

Пероральні протидіабетичні засоби. У пацієнтів, які приймають пероральні препарати сульфанілсечовини (глібенкламід, толбутамід) для лікування інсуліннезалежного діабету (2-го типу), введення флувастатину не призводить до клінічно значущих змін показників глікемі.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Флувастатин, синтетичний холестеринзнижуючий агент, є конкурентним інгібітором ГМГ КоА-редуктази, яка відповідає за перетворення ГМГ-КоА в мевалонат, попередник стеринів, у т.ч. холестерину.

Флувастатин чинить основну дію в печінці і є, головним чином, рацематом двох еритроенантіомерів, один з яких має фармакологічну активність. Інгібування біосинтезу холестерину знижує його вміст у клітинах печінки, що стимулює синтез рецепторів ЛПНЩ і тим самим підвищує захоплення часток ЛПНЩ. Кінцевим результатом цих механізмів є зниження концентрації холестерину в плазмі.

Лескол® XL знижує рівень загального холестерину (загальний ХЛ), холестерину ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), аполіпопротеїну В (апо В) і тригліцеридів (ТГ) і дещо підвищує рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) у пацієнтів з гіперхолестеринемією і змішаною дисліпідемією. Протягом 2 тижнів встановлюється терапевтична реакція, а максимальна відповідь досягається протягом 4 тижнів після початку лікування і стабілізується в ході тривалої терапії.

Фармакокінетика.

Всмоктування. Флувастатин швидко і повністю (98%) всмоктується після перорального введення натще. Після перорального прийому таблеток Лесколу® XL, і у порівнянні з прийомом капсул, швидкість всмоктування флувастатину майже на 60% повільніша, тоді як середній час знаходження флувастатину в плазмі збільшується приблизно на 4 години. Після приймання їжі препарат всмоктується повільніше.

Розподіл. Флувастатин чинить основний ефект у печінці, яка є також основним місцем його метаболізму. Абсолютна біодоступність, оцінена на підставі системної концентрації в крові, становить 24%. Уявний об’єм розподілу для препарату становить 330 л. Більше 98% циркулюючого препарату зв’язується з білками плазми, і на це зв’язування не впливає концентрація ні флувастатину чи варфарину, ні саліцилової кислоти і глібуриду.

Метаболізм. Флувастатин метаболізується головним чином у печінці. Основними компонентами, які циркулюють у крові, є флувастатин і фармакологічно неактивний метаболіт N-дезізопропілпропіонова кислота. Гідроксильовані метаболіти мають фармакологічну активність, але не переходять у системний кровообіг. Гепатичний шлях метаболізму флувастатину в людини повністю вивчений. Існують різноманітні, альтернативні цитохрому Р₄₅₀ (СYР₄₅₀). шляхи біотрансформації флувастатину, а тому метаболізм флувастатину відносно малочутливий до інгібування СYР₄₅₀ .

Деякі детальні in vitro дослідження присвячені інгібуючому потенціалу флувастатину відносно СYР-ферментів. Флувастатин інгібує лише метаболізм речовин, які метаболізуються СYР2С9. Незважаючи на можливість, яка, виходячи з вищезазначеного, існує для конкурентної взаємодії між флувастатином і сполуками, які є субстратами СYР2С9, такими як диклофенак, фенітоїн, толбутамід і варфарин, клінічні дані вказують на малу ймовірність такої взаємодії.

Виведення. Після введення Н³-флувастатину здоровим добровольцям виведення радіоактивності становить майже 6% із сечею і 93% - з калом, а сам флувастатин - менше 2% загальної радіоактивності, яка виводиться. Плазмовий кліренс флувастатину в людини становить 1,8 ± 0,8 л/хв. Рівноважна концентрація в плазмі не свідчить на користь кумуляції флувастатину після введення 80 мг на добу. Після перорального введення 40 мг флувастатину термінальний період напіввиведення флувастатину становить 2,3 ± 0,9 годин.

Не встановлено істотних відмінностей у площі під фармакокінетичною кривою (AUC), якщо флувастатин вводили з вечірнім прийманням їжі або через 4 години після нього.

Фармакокінетика в особливих клінічних випадках. Концентрація флувастатину в плазмі не залежить від статі або віку хворого. Проте, клінічні спостереження показали наявність більш вираженого ефекту від застосування препарату у жінок і пацієнтів літнього віку.

Оскільки флувастатин виводиться головним чином біліарним шляхом і зазнає пресистемного метаболізму, існує імовірність кумуляції препарату в пацієнтів з печінковою недостатністю.

 

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості:

жовті круглі, злегка двоопуклі таблетки зі скошеними краями; з надписом “LE” на одному боці та “NVR” на другому.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25^oС, в недоступному для дітей місці.